Тривожність — не винятково людська емоція. Равлики теж знають, що це таке — такого несподіваного висновку дійшли італійські науковці. Нове дослідження підтверджує: навіть безхребетні, зокрема ставковики, виявляють поведінку, схожу на тривожну, і реагують на неї як ссавці — аж до впливу заспокійливих препаратів.
Про це розповідає Phys.
Дослідники з Університету Модени та Реджо-Емілії разом із колегами вперше підтвердили, що звичайний ставковик або ставковий равлик (Lymnaea stagnalis) здатен відчувати тривожність — емоційний стан, що раніше вважався властивим лише для хребетних.
Фахівці провели кілька експериментів, в ході яких поміщали черевоногих молюсків у воду, де раніше плавали хижі риби (природні вороги равликів). Вони спостерігали за змінами у поведінці равликів та навіть намагалися “заспокоїти” їх ліками від тривожності.
Науковці побачили, що ставковики демонстрували стійкі поведінкові реакції: частіше спливали на поверхню по повітря і, схоже, їм знадобилося більше часу, щоб перевернутися у вертикальне положення. Це свідчить про те, що вони передбачали загрозу, пов’язану з рибою, навіть якщо риби насправді не було. Навіть після того, як “загрозу” було усунуто, тривожні реакції зберігалися, що, на думку авторів, свідчить не про умовний рефлекс, а про стан, подібний до тривожного.
Цікаво, що у “стресовому” стані равлики краще засвоювали нову інформацію. Зокрема, після експозиції до води з хижаком вони краще запам’ятовували, як дихати, використовуючи поверхневе повітря. Ще більше — у поєднанні з приємним стимулом (наприклад, шматочком моркви) ті самі “стресовані” равлики починали асоціювати приємне з небезпекою, тобто демонстрували складніший тип навчання — конфігуративний.
Далі дослідники вирішили випробувати на тривожних ставковиках відомий препарат — алпразолам (відомий як діюча речовина препарату “Ксанакс”).
Після 15-хвилинного впливу препарату в концентрації 0,1 мікромоль рівень тривожної поведінки знизився. Водночас спостерігалася знайома побічна дія: втрата здатності до запам’ятовування нової інформації на кілька годин після прийому препарату — ефект, раніше виявлений у хребетних.
Чому це важливо. Вперше в історії побачили, що навіть прості молюски мають поведінкові прояви тривожності, а також схожі з хребетними біологічні механізми її регуляції. Це означає, що основи тривожності могли сформуватися значно раніше в ході еволюції, ніж вважалося раніше.
“Наше дослідження відкриває нові горизонти для фармакології тривожних розладів, — йдеться у висновках авторів. — Простий організм, як-от ставковик, може стати надійною моделлю для вивчення тривожних станів та тестування нових ліків”.
Як розповідало BitukMedia, нове дослідження свідчить про наявність у кішок 276 різних виразів їхніх котячих морд. Серед них навіть “усмішка Чеширського кота” знайшлася і не одна. Протягом року дослідники спостерігали за 53 котами у тематичному кафе Лос-Анджелеса.