Міністерство культури та інформаційної політики України поповнило Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України новим надбанням. Йдеться про елемент, що отримав назву “Традиція дзвонарства Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря: від набату до тридзвону перемоги”.
Про це повідомили в МКСК.
Історія дзвонарства у Михайлівському Золотоверхому монастирі в Києві сягає XV–XVI століть. Відтоді звук дзвонів супроводжував головні релігійні свята і церемонії в житті міста, сповіщав про наближення ворогів. Крім того, в трагічні для України дні набатним (суцільним) дзвоном закликали народ на захист рідної землі, а перемога над ворогом і повернення війська з війни сповіщалися радісним урочистим тридзвоном у всі дзвони.
Значущим моментом в новітній історії дзвонарства став грудень 2013 року, коли дзвін у набат скликав киян на Майдан під час атаки силовиків. Цей сигнал став символом народного спротиву і духовної мобілізації, що відіграло ключову роль у Революції Гідності.
Перші дзвони Михайлівського монастиря виготовлялися з бронзи і оздоблювалися релігійними мотивами. З часом мистецтво дзвонарства удосконалювалося: з’являлися нові техніки та звучання.
“За радянської влади Свято-Михайлівський монастир було ліквідовано, а храм підірвано. Однак традиція дзвонарства не перервалася: дзвонарі, передаючи своє мистецтво, перейшли в інші діючі храми України. У 1997 році, до Дня Києва, монастирський мур з Економічною брамою відновили, а в 1998 — побудували дзвіницю, цього ж року Свято-Михайлівський Золотоверхий собор офіційно відкрили”, – йдеться в офіційному повідомленні.
Нову дзвіницю збудували заввишки понад 48 метрів, а в наступні роки на ній встановили унікальний карильйон (інструмент, за допомогою якого дзвонять дзвони, на яких можна зіграти будь-яку мелодію), із 51 дзвона вагою від 2 кг до 8 тонн. Найбільший із них використовується для благовіста, середні — для передзвонів, малі — для створення акцентів у дзвонінні.
Михайлівський карильйон є найбільшим зібранням дзвонів в одному місці не лише в Україні, а й в усьому пострадянському просторі.
Цей карильйон є першим у православному світі, де застосовано хроматичну систему дзвонів, адаптовану до фортепіанної клавіатури. Завдяки цьому на дзвонах можна виконувати цілі музичні композиції — від духовних гімнів до сучасних мелодій.
В історії монастиря відомі імена видатних дзвонарів — Петро Гаврилюк (XVIII ст.) та Іван Смирнов (XIX ст.), які своїм мистецтвом залишили слід у національній культурі.
Нагадаємо, Національний перелік нематеріальної культурної спадщини створено у 2012 році. До нього входять унікальні елементи традиційної культури, що формують ідентичність українського народу. Тепер серед них — і голос Михайлівського дзвону, що крізь століття кличе до віри, пам’яті та перемоги.
Як розповідало BitukMedia, у столиці відкрили мініскульптуру “Київські контракти”. Це вже 48 мініатюра у межах культурно-історичного проєкту “Шукай!”. Вона присвячена легендарним ярмаркам на площі, що отримала назву Контрактова.