“Мураха з пекла” вийшла з тіні динозаврів — і здивувала вчених

У колекції бразильського музею знайшли викопну мураху віком 113 млн років. Виявлена комаха жила за часів динозаврів і полювала завдяки унікальним щелепам у формі серпа. Vulcanidris cratensis став не тільки найдавнішим пекельним мурахою, а й взагалі найдавнішим мурахою, відомим науці.

Про це розповідає CNN.

Майже непомітна серед сотень інших зразків, скам’яніла мураха з геологічного формування Крато на північному сході Бразилії стала великою науковою сенсацією. Її виявив у вересні 2024 року дослідник Андерсон Лепеко з Зоологічного музею Університету Сан-Паулу під час перегляду музейної колекції.

Мураха належить до вимерлої підродини Haidomyrmecinae, відомої як “мурахи з пекла”, які населяли планету в Крейдовий період. Вид отримав назву Vulcanidris cratensis. За словами Лепеко, її серпоподібні щелепи, що виступали вперед біля очей, були пристосовані для захоплення або проколювання здобичі — справжній “вилковий механізм”.

Дослідження, опубліковане в журналі Current Biology, зазначає, що ця мураха жила приблизно 113 млн років тому — на 10 мільйонів років раніше за попередні найдавніші зразки. Інших “мурах з пекла” раніше знаходили лише в бурштині з Франції та М’янми, і їхній вік не перевищував 99 млн років.

Нове відкриття не лише розширює часові межі еволюції мурах, а й свідчить про те, що вони вже були широко поширені на планеті ще до масового вимирання динозаврів. Дослідники також помітили у викопному зразку ознаки спільного предка мурах і ос — наприклад, складне жилкування крил, типове для перших перетинчастокрилих.

За словами Лепеко, знайдена мураха демонструє вражаючий рівень еволюційної спеціалізації — навіть на ранньому етапі свого існування мурахи вже мали складні хижі адаптації, суттєво відмінні від сучасних представників виду.

“Це справді важлива знахідка”, — прокоментував Філ Барден, професор Нью-Джерсійського технологічного інституту, який досліджує еволюцію комах. — “Цей зразок продовжує відомий викопний слід мурах ще на 10 млн років у минуле”.

Науковці наголошують: знахідка стала можливою завдяки унікальному стану збереження скам’янілості у вапняку — подібні відкриття в осадових породах, а не в бурштині, трапляються надзвичайно рідко.

Як розповідало BitukMedia, вчені вперше дали суворо обґрунтовану оцінку числа та маси мурах, що живуть на нашій планеті. Цифри вийшли астрономічні.