Навіть якщо музика не приносить задоволення, вона все одно примушує нас рухатися. Канадські вчені припустили, що це природна фізіологічна реакція і її не уникнути навіть людям з музичною ангедонією.
Про це розповідає Science Daily.
Музична ангедонія – нездатність отримувати задоволення від музики. Частина людей народжується несприйнятливими до цього виду мистецтва. З кимось це відбувається через гормональні порушення, психічні розлади або травми голови.
У дослідженні під керівництвом Айзека Ромки, аспіранта факультету психології Університету Конкордія, брали участь люди з музичною ангедонією та без неї. Перших запрошували лише за умови, що вони продовжують отримувати задоволення від інших аспектів життя.
Добровольці слухали 50 коротких музичних треків, які відрізнялися один від одного за ритмічною складністю. Після кожного прослуховування учасників просили докладно описати свої відчуття і визначити те, чи захотілося їм рухатися.
Результати показали відсутність відмінностей між бажанням “підтанцьовувати” у людей з музичною ангедонією та без неї. Більше того, обидві групи наголосили, що отримували певне задоволення від прослуховування треків. На думку вчених, притуплені реакції на мелодії у людей з музичною ангедонією компенсуються бажанням рухатися.
Нове дослідження змінює уявлення про сприйняття музики, – пишуть західні фахівці. Воно показує, що бажання рухатися може саме собою бути джерелом задоволення, навіть якщо музика не сприймається як приємна.
У наступному дослідженні Ромки та його колеги планують перевірити достовірність висновків. Вони проведуть експеримент з використанням МРТ та магнітоенцефалографії.
Як розповідало BitukMedia, “Жива музика” викликає у мозку сильнішу емоційну реакцію, ніж прослуховування музики з пристрою. Як показало дослідження, проведене в Цюріхському університеті, при живому прослуховуванні активізується одразу багато ділянок мозку. Вчені припускають, що живе звучання має глибоке еволюційне походження.