Вчені з Австралії поставили під сумнів “Теорему про нескінченних мавп”. Вони дійшли висновку, що Всесвіт загине раніше, ніж мавпа встигне випадково наклацати Шекспіра на друкарській машинці. Для перевірки теорії варто було визначитися з умовами експерименту.
Про це розповідає CNN.
Якими б талановитими не були, мавпи ніколи не надрукують збірку творів Вільяма Шекспіра або навіть один, найкоротший, твір, показує нове дослідження.
Теорема про нескінченних мавп — це відомий уявний експеримент, який стверджує, що мавпа, натискаючи випадкові клавіші на друкарській машинці, зрештою відтворить твори Шекспіра, якщо їй дати нескінченну кількість часу та/або якби кількість мавп була нескінченною.
Цей широко відомий уявний експеримент часто згадується в поп-культурі. Його використовують, щоб допомогти зрозуміти принципи ймовірності та випадковості, а також те, як випадковість може призвести до несподіваних результатів.
Однак у дослідженні, опублікованому в рецензованому журналі Franklin Open, два математики з Сіднейського технологічного університету (Австралія) відкинули цю теорію як “оманливу” в межах нашого кінцевого Всесвіту.
Вони вирішили перевірити, як спрацює теорія, якщо дати мавпам обмежений час – наприклад, стільки, скільки, як припускають, триватиме існування Всесвіту. За кінець Всесвіту вони взяли його передбачувану теплову смерть, яка настане через ґуґол років (ґуґол (англ.googol) — це число, десятковий запис якого містить одиницю та сто нулів, – ред.).
У своїх розрахунках дослідники виходили з того, що:
клавіатура містить 30 клавіш, включно з всіма літери англійської абетки, а також загальноприйняті розділові знаки;
на машинках друкують близько 200 тис. шимпанзе, що приблизно відповідає нинішньому розміру популяції цих приматів;
швидкість друку – одна клавіша за секунду;
все це відбувається до гіпотетичного кінця існування Всесвіту.
Їхній висновок – тварини не змогли б написати “Гамлета” до кінця Всесвіту, не кажучи вже про повну збірку творів великого драматурга, які містять понад 880 тис. слів.
Результати розрахунків показали теоретичну можливість (ймовірність приблизно 5%) того, що один шимпанзе за своє життя випадково набере слово “банани”. Однак майже напевно, навіть якщо друкувати будуть всі шимпанзе, до кінця Всесвіту всі твори Шекспіра не будуть надруковані ніколи. Для “Гамлета” шанси настільки мізерні, що не піддаються осмисленню – ймовірність менше, ніж один до числа завдовжки у 15 тисяч нулів!
Навіть збільшення кількості мавп чи швидкості друку не допоможе. Занадто мало часу і надто багато літерних комбінацій.
“Немає жодного шансу на те, що навіть за умови збільшення швидкості друку або збільшення популяції шимпанзе працю мавп будь-коли можна буде використовувати для друкування нетривіальних творів”, – наполовину жартома, наполовину всерйоз роблять висновок автори.
Вони визнають, що реальність відрізняється від теоретичної нескінченності, де можливо все. Їхня робота нагадує про парадокс: те, що можливо у нескінченному вимірі, виявляється неможливим у кінцевому часі та просторі.
Як розповідало BitukMedia, знайдено ключову відмінність людей від мавп.