Трохи прорахувалися – науковці знайшли ознаки існування найдревніших складних істот на Землі

Науковці на чолі із валлійським професором Ернестом Чхі Фру стверджують, що знайшли у викопних породах ознаки існування найдавніших складних форм життя на Землі. Вони спираються на хімічний склад слідів древньої водойми, яку розкопали у африканському Габоні. Якщо їхня теорія правильна, то перша складна форма життя, хоч і у формі примітивного слизовика, зародилося на нашій планеті 2,1 млрд років тому.

Про знахідку повідомляє ВВС.

Професор Чхі Фру працює в Університеті Кардіффа. Він вважає, що розкопав дно древнього моря, у якому зародилося перше складне життя на Землі. Це були примітивні одноклітинні організми, подібні до слизової цвілі, і вони розмножувалися спорами, припускають науковці. Вони не проіснували дуже довго, не розповсюдилися і зрештою вимерли.

Але, для порівняння, раніше вважалося, що перші живі організми з’явилися на Землі 635 млн років тому. Тож різниця може становити 1,5 млрд (!!!) років.

Слизова цвіль або слизовик – це організм, який складається з безклітинної маси драглистої протоплазми, що містить ядра, або маси амебоїдних клітин. Вони здатні повільно рухатися і утворюють спороносні тіла, подібні до плодових тіл грибів.

Дискусія почалася через обговорення дивних формацій, знайдених у Габоні.

Чхі Фру посилається на те, що у зразках породи із розкопаної водойми є кисень та фосфор, які могли посприяти появі життя. Він стверджує, що умови такі ж, як були у Кембрії.

“Ми бачимо той самий процес, що й у кембрійському періоді, 635 мільйонів років тому. Це допомагає нам остаточно зрозуміти, звідки ми всі прийшли”, – каже Чхі Фру.

Подальші дослідження показали, що велика кількість кисню та фосфору виникла через зіткнення двох континентальних плит під водою, що призвело до вулканічної активності.

В результаті зіткнення частина океану виявилася ізольованою і перетворилася на внутрішнє море на континенті, багате на поживні речовини. Середовище було захищене, що призвело до фотосинтезу, а він – до великої кількості кисню у воді.

“Це забезпечило кількість енергії, достатню для збільшення розмірів тіла та більш складної поведінки, яку проявлялипримітивні, прості формах життя, як ті, що були знайдені у скам’янілостях того періоду”, — каже Чхі Фру.

Тож умови дозволили розвиватися примітивним організмам, але брак поживних речовин та ізольованість і призвели до їхнього вимирання, припускають науковці.

Їхні колеги, які не були залучені до дослідження, визнають, що дійсно, викопні рештки мають багато поживних речовин. Але це не свідчить, що в цих умовах могли б розвинутися організми, подібні навіть до слизовиків, про що говорить Чхі Фру.

Як повідомляло BitukMedia, міжнародна група дослідників виявила в Намібії скам’янілості раніше невідомого науці доісторичного водного хижака, схожого на гігантську саламандру. Вчені вважають, що ця істота з повним ротом ікол та головою “у формі сидіння унітазу” мешкала близько 280 млн років тому – задовго до появи динозаврів. Ця знахідка ламає гіпотезу еволюції чотирилапих.