Позначена вченими самка шкірястої черепахи на ім’я Уке Сасаколо встановила рекорд з глибини занурення для представників свого виду – 1344 м. Попередній рекорд становив 1280 м і протримався два десятка років. Для порівняння, підводні човни ВМФ занурюються приблизно на 900 м, а найглибше занурення людини з аквалангом становить 332 м.
Про це розповідає Live Science.
Відклавши яйця на узбережжі Соломонових островів, рептилія вирушила у бік Нової Зеландії і під час подорожі чотири рази занурилася нижче за позначку у 1200 м. Ба більше – в одному випадку на 1344 м нижче рівня моря. Як повідомляється в блозі природоохоронної організації The Nature Conservancy, попередній рекорд для шкірястих черепах становив 1280 м.
Деякі морські тварини у пошуках здобичі регулярно занурюються на великі глибини. Наприклад, південні морські слони (Mirounga leonina) здатні сягти позначки у 2388 м нижче поверхні моря. А зубаті кити дзьоборили (Ziphius cavirostris) опускаються на недосяжну для інших ссавців глибину до 2992 м.
Шкірясті черепахи (Dermochelys coriacea) також вважаються нирцями-екстремалами. Вночі вони полюють на медуз — практично на поверхні моря. Однак вдень ці “смаколики” повертаються в морські глибини, і черепахи прямують за ними, часом занурюючись більш ніж на кілометр. Так одного разу шкіряста черепаха дісталась рекордної глибини у 1280 м. Фахівці зафіксували цю подію на південний захід від атлантичного архіпелагу Кабо-Верде у 2006 році.
І от майже через 20 років рекорд виявився побитим, стверджують герпетолог Піт Волді та його колеги з некомерційної організації The Nature Conservancy. Вже кілька років вони займаються вивченням та охороною західно-тихоокеанської популяції шкірястих черепах.
За словами дослідників, шкірясті черепахи відмінно пристосовані до таких вражаючих занурень. Ці рептилії можуть затримувати дихання на 90 хвилин, а їхні гнучкі панцирі стискаються та розширюються при зміні тиску, що забезпечує захист під час занурень та підйому на поверхню. При цьому під час полювання на глибині шкірясті черепахи опиняються в дуже холодній воді, проте навіть тут вони можуть зберігати активність за рахунок здатності підтримувати вищу в порівнянні з довкіллям температуру тіла.
Уке Сасаколо (Uke Sasakolo) — не єдина шкіряста черепаха із Соломонових островів, чия міграція привернула особливу увагу вчених. Наприклад, самка на ім’я Тітонька Джун (Aunty June), яку помітили у червні 2022 року, після відкладання яєць не попливла в бік Нової Зеландії подібно до родичів, а вирушила на північний схід. Вона практично безперервно рухалася в цьому напрямку протягом шести місяців (з єдиною зупинкою на кілька тижнів у районі Гавайського архіпелагу) і на початок лютого 2023 дісталась узбережжя півострова Нижня Каліфорнія. Судячи з даних передавача, вона здолала шлях приблизно 10 тис. км.
Як розповідало раніше BitukMedia, в Індії виявили першу кладку “неймовірно рідкісної” гігантської м’якої черепахи Кантора. Вид, який походить з річок Південної та Південно-Східної Азії, класифікується як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Невловиму черепаху знайшли на березі річки Чандрагірі в штаті Керала, що на півдні Індії.