Вчені з Університету Дунхуа (КНР) створили генетично модифікованих гусениць тутового шовкопряда. Тепер цей метелик здатний прясти нитки павутиння, які в шість разів міцніші за кевлар — синтетичний матеріал, що використовується у бронежилетах. Новий екологічно чистий матеріал зможе в майбутньому замінити синтетичні волокна.
Про це розповідає New Atlas.
Люди тисячоліттями розводять шовковичних хробаків заради їхніх коконів, які вони плетуть, лялькуючись. Оболонка кокона складається з суцільної шовкової нитки, довжина якої може сягати півтора кілометра. От тільки ця нитка легко рветься. Натомість з павуками інша проблема — нитки їхнього павутиння дуже міцні, але павуків неможливо розводити: якщо сотня гусениць шовкопряда може мирно співіснувати в одному невеликому просторі, сотня павуків, опинившись під замком, почне битися один з одним, поки живим не залишиться один з них.
Трансгенні гусениці стали спробою вчених поєднати переваги шовковичних хробаків та павуків в одному організмі. В їхній ДНК ген, що кодує основний білок шовкової нитки, був замінений геном MiSp, який кодує білок павутинної нитки в павуків-хрестовиків зі Східної Азії.
В результаті генетично модифіковані тутові шовкопряди прядуть павутинну нитку неймовірної сили, гнучкості та міцності. За своїми якостями вона в рази перевищує існуючі синтетичні матеріали.
Вчені розглядають отримані натуральні суперволокна як екологічну альтернативу синтетичним волокнам, які можуть виділяти в навколишнє середовище шкідливі мікропластики та часто виробляються з вуглеводнів, а отже забруднюють довкілля.
“Природний шовк – це стратегічний ресурс”, – говорить співавтор роботи Цзюньпен Мі. — “Винятково високі механічні характеристики волокон, отриманих під час нашого дослідження, відкривають великі перспективи у цій галузі. Цей тип волокон може бути використаний як хірургічні нитки, що дозволить задовольнити глобальний попит, який перевищує 300 млн процедур на рік”.
За словами Мі, волокна можуть також використовуватися для створення зручнішого одягу та інноваційних типів куленепробивних жилетів, а також знайдуть застосування в “розумних” матеріалах, військовій, аерокосмічній техніці та біомедичній інженерії.
Як розповідало раніше BitukMedia, у бразильському муніципалітеті Вакарія знайшли першу у світі підтверджену особину гібриду собаки і лисиці. Вона має риси обох предків, а кількість хромосом відрізняється і становить 76.