3 липня цього року стало найжаркішим днем на Землі за всю історію спостережень. Національний центр прогнозування навколишнього середовища США вказує, що середня температура на планеті перевищила 17 градусів за Цельсієм.
Про це розповідає Reuters.
Середня глобальна температура на планеті 3 липня сягнула 17,01 градуса за Цельсієм – це максимальне значення з моменту початку спостережень у 1979 році, відколи для моніторингу погоди почали використовувати супутники.
При цьому фахівці Центру прогнозування навколишнього середовища США припустили, що нинішній показник міг би стати рекордним за всю історію наукових спостережень, які ведуться з кінця XIX століття.
Від спеки потерпають південь США, Китай, а в Північній Африці стовпчик термометра показував близько +50 °С. Аномально високі температури зареєстрували й в Антарктиді. Температура на українській науково-дослідній станції імені Вернадського на Аргентинських островах поблизу Антарктичного півострова нещодавно побила липневий температурний рекорд — +8,7 °С.
Вчені пояснили рекордну температуру кількома чинниками – загальною зміною клімату через викиди парникових газів і початком природного явища Ель-Ніньо.
Ель-Ніньо – природне явище, при якому відбувається періодичне підвищення температур води в екваторіальній та південній частинах Тихого океану. Феномен впливає на клімат Землі. Востаннє Ель-Ніньо зафіксували у 2016 році — тоді, у серпні, було встановлено рекордне до цього моменту температурне значення 16,92 градуса.
Середня температура в Гренландії з 2001 до 2011 року була найвищою за останню тисячу років. Такого висновку на початку цього року дійшли вчені з Інституту полярних та морських досліджень Альфреда Вегенера.
Через підвищення температури танення льодовиків різко прискорилося. Вчені зазначили, що за збереження такої тенденції до 2100 року рівень Світового океану може піднятися на 50 сантиметрів.
Як розповідало раніше BitukMedia, земляна стіна у пустелі на півночі Перу, якій 1 тисяча років, була зведена для захисту сільськогосподарських угідь і каналів від руйнівних повеней Ель-Ніньо. Таке припущення вчені висловили у своєму нещодавньому дослідженні. Раніше археологи вважали, що стіна захищала від вторгнень інків.