Україна піднялася на 79 місце у рейтингу свободи преси

Україна піднялася на 79 місце у рейтингу свободи преси. Про це йдеться у Всесвітньому індексі свободи преси 2023, який публікують “Репортери без кордонів”. Сьогодні, 3 травня, – 30-та річниця Всесвітнього дня свободи преси, проголошеного Організацією Об’єднаних Націй.

У порівнянні з минулим роком Україна піднялася на 27 сходинок у напрямку свободи преси. На сьогодні Україна на 79 місці у рейтингу свободи ЗМІ, а торік займала  тільки 106. При цьому укладачі рейтингу з “Репортерів без кордонів” (RSF) вказують, що зараз журналісти в Україні перебувають у найбільшій фізичній небезпеці, ніж будь-коли.

Цей рейтинг публікують щороку 3 травня – у Всесвітній день свободи преси. “Репортери без кордонів” оцінюють стан медіа у 180 країнах, аналізуючи здатність медійників робити суспільно важливі публікації без зовнішнього втручання та загрози власній безпеці. На думку правозахисників, повномасштабна війна рф загрожує виживанню українських ЗМІ, хоча Україні доводиться протистояти не тільки військовому, але й інформаційному наступу пропаганди кремля.

“З першого дня російського повномасштабного вторгнення, саме завдяки роботі журналістів мільйони людей у різних країнах світу дізнаються про злочини, які вчиняє країна-агресор на території України. Понад 500 злочинів росія скоїла проти самих представників преси та ЗМІ.  57 українських та закордонних медійників загинули. Десятки перебувають у неволі”, – наголосив омбудсман Дмитро Лубінець.  

Відповідно до Всесвітнього індексу свободи преси-2023, ситуація є “дуже серйозною” у 31 країні, “важкою” у 42, “проблематичною” у 55 та “доброю” або “задовільною” у 52 країнах. Іншими словами, середовище для роботи журналістів є “поганим” у семи з десяти країн і “задовільним” лише у трьох з десяти.

Сьомий рік поспіль перше місце посідає. А от щодо другого місця, то тут несподіванка: його посіла не-скандинавська країна, а Ірландія, яка піднялася вгору на 4 позиції. Третя – Данія, яка раніше була другою. Нідерланди (6 місце) піднялися аж на 22 сходинки, відновивши позицію, яку вони мали у 2021 році, до вбивства кримінального репортера Пітера Р. де Фріса.

У цьогорічному  рейтингу Польща ж розмістилася на 57 місці, Молдова — на 28-му, а Румунія — на 53-му. Білорусь та рф – тільки всередині другої сотні – на 157-му та 164-му місцях відповідно.

Загалом найлегше працювати журналістам у Європі, зокрема у країнах Європейського Союзу. Але й там ситуація неоднозначна. Наприклад, у Німеччині за останній час зафіксували рекордну кількість випадків насильства щодо журналістів та арештів представників преси.

У нижній частині Індексу також є зміни. Останні три місця посідають винятково азіатські країни: В’єтнам (178), який майже завершив полювання на незалежних репортерів і коментаторів; Китай (179), найбільший у світі тюремник журналістів та один з найбільших експортерів пропагандистського контенту; і, що зовсім не дивно, Північна Корея (180).

Індустрія фейкових новин впливає на свободу преси, вказують автори рейтингу. Медійники зі 118 країнах підтвердили, що політичні діячі в їхніх країнах часто або системно брали участь у масових кампаніях з дезінформації або пропаганди.

“Стирається різниця між істинним і неправдивим, справжнім і штучним, фактами і вигадками, що ставить під загрозу право на інформацію. Безпрецедентна здатність фальсифікації контенту використовується для підриву тих, хто втілює якісну журналістику, і для послаблення самої журналістики”, — йдеться у звіті.

Також “Репортери” вказують, що розвиток штучного інтелекту “сіє подальший хаос у медіасвіті”. Так, ШІ дозволяє створювати фейковий контент: як текст, так і зображення. Це дозволяє урядам і політичним діячам спотворювати реальність.

Крім того, у рейтингу наголосили на посиленні пропаганди зі сторони росії, яка намагається поширити свою реальність на окупованих територіях України, а також розправляється з опозиційними медіа та журналістами.

Раніше BitukMedia розповідало про “RECвієм” – платформу пам’яті журналістів, загиблих внаслідок повномасштабної війни рф проти України. Її створили премія імені Георгія Ґонґадзе й Український PEN. На платформі зібрана інформація про 48 журналістів і журналісток, які загинули після початку повномасштабного вторгнення.