Велика китайська стіна допомагала китайцям ховатись від принцес-воїнів. Йдеться про жінок з народу хунну. Ці кочівники практично нічого після себе не залишили. Але нове дослідження міжнародної групи істориків виявило незвичайну структуру влади в імперії хунну.
Про це розповідає Science.
Імператор Китаю Цінь Шихуанді звів стіну в третьому столітті до нашої ери, щоб захиститись від набігів стародавнього кочового народу хунну. Це відомий історичний факт. Проте тепер з’ясувалось дещо нове: жінки відігравали в цих набігах важливішу роль, ніж вважали раніше.
Старт цікавому дослідженню дала знахідка 2017 року. Тоді археологи розкопали два цвинтарі на околиці імперії хунну в Алтайських горах неподалік кордону сучасних Монголії та Китаю. Одне з розкішними гробницями аристократів, інше — менш вишукане, для місцевої еліти.
Дослідники провели генетичне тестування, яке показало, що скелети, поховані у найбільших і найглибших гробницях з багатим інвентарем (сідлами, вуздечками, золотими дисками та бронзовими частинами колісниць) виявилися жіночими. Крім того, у могилах знайшли рештки принесених в жертву коней, овець і великої рогатої худоби. Ще одна важлива деталь – підземні гробниці знайшли на великій глибині: надто складне і дороге завдання для тих часів.
Вчені припустили, що жінки, поховані у могилах, були тісно пов’язані з людьми з правлячої верхівки держави хунну. Ймовірно, правителі відправляли своїх родичок, аби скріпити союзи з місцевими лідерами.
“Якщо ви хочете керувати більшою територією, ви маєте поставити на місце довірену особу. Через цих принцес вони контролювали місцеву еліту”, — пояснює археолог з Інституту геоантропології Макса Планка, співавтор дослідження Баярсайхан Джамсранджав.
Враховуючи, що жінок було поховано з артефактами, пов’язаними з мужністю та силою, наприклад, спорядження для їзди верхи, вчені вирішили, що принцеси навряд чи були пасивними супутницями своїх чоловіків.
Є ще один важливий момент: останки чоловіків виявилися генетично різноманітними, а ось генетика всіх жінок була схожа. Очевидно, хунну навмисно змішували своє населення, щоб закріпити контроль над великими ділянками степу, зробили висновок дослідники.
Чоловіки мали простіші поховання. Фото – J. BAYARSAIKHAN
Ця держава хунну простягалася від території сучасного Казахстану до Монголії. Під її контролем перебувала величезна частини Азії протягом майже трьох століть – приблизно з 209 року до н.е. до кінця першого століття нашої ери. Історики вказують, що на піку свого розвитку народ хунну відчутно впливав на політичну економіку Центральної, Внутрішньої та Східної Азії, а також був головним політичним суперником імператорського Китаю.
Як розповідало раніше BitukMedia, у Китаї знайшли невідому раніше частину Великої стіни.