Кордон із Фінляндією стане великою проблемою для росії

Головною політичною новиною минулого тижня став вступ Фінляндії до НАТО. Це відбулося 4 квітня, у річницю заснування Альянсу. Країна із 1994-го була членом програми Альянсу «Партнерство заради миру», але до членів її не приймали – аби не дратувати росію. Однак після початку повномасштабного вторгнення до України російської армії ситуація змінилася.

Вторгнення в Україну безумовно стало причиною, чому Фінляндія доєдналася до Альянсу. Воно мало величезний ефект на НАТО. Але все ж навряд вступ Фінляндії до НАТО якось змінить політику Альянсу щодо розширення на Схід.

Найбільш вірогідно, що вступ до НАТО Фінляндії, а згодом і Швеції, яка буде або близьким союзником, або повноправним членом, зробить значно більш керованою проблему захисту країн Балтії від російської загрози.

росія стає більш вразливою

В той же час росія стає більш вразливою. В будь-якому разі, приєднання Фінляндії зробить північний фланг НАТО більш вагомою частиною у структурі Альянсу. Але треба ще дочекатися, чи Туреччина підтримає вступ Швеції до НАТО.

Кордон між Фінляндією та росією в районі Кольського півострова, який практично не охороняється, буде великою проблемою для Росії, якщо почнеться війна із НАТО.  

Хоча Фінляндія не має доступу до Арктичного регіону із 1940-го і не несе загрози у мирний час, та очевидно, що ми побачимо певну військову конкуренцію на Кольському півострові. Бо Росія має якось дати раду цьому флангу.

фінляндія не несе загрози росії у мирний час, але між ними двома буде конкуренція

Росії треба робити те, чого вона не робила раніше. Їй доведеться забезпечити хоча б відносну безпеку лініям комунікації від західних регіонів Росії до Кольського півострова і Білого моря і військових об’єктів там. Москва уже заявила, що вона буде збільшувати свою військову присутність, аби стояти лицем до лиця із Фінляндією. Але ресурси для цього будуть отримувати із якихось інших джерел.

Оскільки тепер Фінляндія – країна НАТО, її стосуються ті ж самі гарантії безпеки за статтями 4 та 5, як і решту членів. Напад на одного вважають атакою на усіх. Ніхто не має якихось особливих обов’язків битися і захищати члена, на якого напали. Але агресор має розуміти, що може очікувати колективної відповіді, особливо, якщо НАТО підготує плани оборони заздалегідь.  

Останнім часом ми спостерігаємо у північних країнах НАТО більшу тенденцію до кооперації задля оборони, а у випадку із повітряними силами – їх взаємну інтеграцію. Мені це здається логічним. Однак у довготерміновій перспективі важко передбачити, який підхід буде найкращим, поки ми не знаємо, на що буде схожа Росія після закінчення війни з Україною.

стабільність у північному регіоні буде залежати від того, чим закінчиться війна в Україні

Стабільність у північному регіоні під час Холодної війни була пов’язана із заходами, які регулювали стосунки із СРСР, зі стимулами для Москви зберегти регіональний статус-кво. Наприклад, був договір про те, що у Норвегії не буде військових баз. Можливо, зараз є сенс про те ж саме домовитися щодо Фінляндії. Пост-путінська Росія або Росія під керівництвом Путіна після війни з Україною – це може бути зовсім інша держава-сусід, ніж країни регіону бачили раніше.