Додавання до олійних фарб яєчного жовтка робить картину більш довговічною, не дає утворюватися на зовнішньому шарі складкам і тріщинам, а також зберігає колір фарб у незмінному вигляді. Такого висновку дійшли вчені з Пізанського університету (Італія) та Технологічного інституту Карлсруе (Німеччина). Саме тому шедеври Боттічеллі та да Вінчі навіть через 500 років вражають яскравістю своїх фарб.
Про це розповідає The Guardian.
Використання розведених у воді жовтків як сполучної речовини для фарбуючих пігментів сягає давнини. Однак у XV столітті європейські художники почали писати олійними фарбами, в яких сполучним елементом є лляна олія.
Проте, як свідчать дослідження, багато видатних художників епохи Відродження, такі, як Сандро Боттічеллі і Леонардо да Вінчі, продовжували додавати в олійні фарби яєчний жовток. Першою роботою, в якій були виявлені залишки жовтка, стала робота італійського живописця Боттічеллі “Оплакування Христа”. Навіщо вони це робили, досі було незрозуміло.
Щоб відповісти на це питання, професор Норберт Вілленбахер та його колеги провели експеримент, створивши три типи фарб. У першому пігменти були розтерті з лляною олією; у другому до цієї суміші додали кілька крапель яєчного жовтка; у третьому пігменти спочатку змішали з жовтком, розведеним у воді, а коли суміш висохла, її розтерли з олією.
Виявилося, що жовток суттєво впливає на якість фарби, насамперед на її густоту. Саме фарба з додаванням жовтка дозволяє застосовувати техніку імпасто, коли шари фарби щільно, не розтікаючись, покривають поверхню. Завдяки густоті нижніх шарів фарби її зовнішній шар не розтріскується і не зморщується, пояснив Вілленбахер.
Крім того, жовток захищає шари фарби від вологості. Він заважає фарбам, особливо свинцевій білій, з часом жовтіти. Завдяки додаванню жовтка олійніі фарби довше висихають, що також робить їх стійкішими, а, отже, допомагає картині краще зберігатися протягом часу.
Швидше за все, саме яєчний жовток став тим чарівним інгредієнтом, який дозволяє нам милуватися творіннями “старих майстрів” через кілька століть після їх створення.
Швидше за все, великі художники самі експериментували з технологіями виготовлення фарб, покращуючи таким чином характеристики. Вчені підкреслюють, що тема їхньої роботи важлива не лише як отримання нової інформації з історії мистецтва. Розуміння того, як саме виготовлені ті чи інші фарби, є вкрай корисним і для реставраторів, і для тих, хто займається зберіганням скарбів живопису.
Раніше BitukMedia розповідало про незвичайну хімічну сполуку, яку знайшли у “Нічній варті” Рембрандта.