Волонтер та активіст Анатолій Токарєв створив у Павлограді Дніпропетровської області музей війни. Чоловік був у російському полоні та втік звідти, потім допомагав у звільненні полонених. Він має дев’ятьох онуків, за що отримав прізвисько “Дід”.
Про чоловіка розповіла Новинарня.
Павлоград – це останнє місто Дніпропетровщини, за яким починається Донецька область. Музей “У Діда” є перевалочною базою для військових, волонтерів та іноді журналістів. Тут же знаходиться штаб, де Токарєв збирає гуманітарку для військових. Тут же базується ГО “Відлуння” – об’єднання волонтерів та добровольців.
У “Діда” воює вся родина – діти, зяті та навіть дружина. Чоловік розповідає, що до війни був заступником начальника кримінального розшуку та вихователем. Потім потрапив у полон, а потім став розвідником.
Після того як взяли у полон, бойовики доправили Токарєва до будівлі СБУ в Донецьку, відомого як “Ізбушка”. Там провів три місяці, після чого втік.
“Причому в мене одна нога прострелена була, друга перебита. Але мені повезло, що зі мною в камері сиділи місцеві патріоти. А туди потрапляли всі… Є такі, що мають навички таборів і тюрем, навички оперативної роботи, виявлення агентів. Якраз те, що треба. Двоє людей підготували квартиру, підготували машину. Ми вийшли типу на прогулянку, посидіти. Оскільки я на милицях, я всіх затримую: “Ідіть вперед, я дожену!” Але не догнав, – сміється. – Швиденько в машину скочив, і на квартиру. Вони (тюремники) почали всюди шустрить, шукать… Навіть не могли додуматися, що так можна!”, – пригадує волонтер.
З 2014 року із “Ізбушки” вдалося втекти лише двом людям, “Дід” – один із них.
Приміщення, де зараз знаходиться музей, раніше належало його дружині – вона тримала там кафе “Наталі”. Назву досі видно на стіні. Три роки тому вирішили переробити приміщення у музей.
Зараз у музеї знаходяться рештки знищеної російської техніки із Краматорська, Пісків, Водяного, Покровська та Сєвєродонецька. Є там бойова машина, на якій Токарєв особисто заходив у Донецький аеропорт.
Також на території музею є клумба, яка відтворює мапу України. На ній висаджені квіти – як із мирних міст, так і з Донбасу.
Серед експонатів – спорядження кримського “Беркута”, який атакував наші позиції із харківського напрямку, німецька каска часів Другої світової, яку носив російський військовий, та листи російських дітей.
Як повідомляло BitukMedia, подружжя Тараса і Любові Флисників та їхня донька Зоя із Тернополя розмальовують гільзи для допомоги військовим. Частину із них продають, а частину відправляють на фронт військовим. Виручені кошти також передають ЗСУ.