У місті Ізнік, що у турецькій провінції Бурса, відкривається новий археологічний музей. Очікується, що відвідувачі захочуть поглянути на любовний лист віком 2.5 тисячі років. Його адресат – один з полководців Олександра Великого.
Про це повідомляє видання Arkeonews.
Історичне місто Ізнік, яке свого часу було претендентом на список світової культурної спадщини ЮНЕСКО, тепер готується відкрити свій Археологічний музей і приймати спеціальні виставки безцінних старожитностей.
І на те є всі підстави. Історія міста Ізнік налічує понад п’ять тисячоліть. Його стародавня назва – Нікея. Це фермерське місто, оточене масивними середньовічними стінами, розташовувалось на березі широкого озера за 63 км на південний схід від Ялови.
За ці тисячоліття Нікея, оточена родючими землями і розташована на перетині важливих торгових шляхів, була столицею щонайменше чотирьох цивілізацій – елліністичної, римської, візантійської та османської.
Місто також зіграло велику роль в історії християнства — у 325 році нашої ери тут пройшов І Вселенський (Нікейський) собор, а в 787 році у побудованій в центрі міста церкві Святої Софії пройшов і VII Нікейський собор.
Наприкінці IV століття до нашої ери місто належало до володінь Антигона I Одноокого. Він був одним з полководців Олександра Македонського. Антигонія – так називалось місто тих часів. Антигон загинув на полі бою у 301 році до нашої ери.
Тепер в археологічному музеї Ізніка виставлений його саркофаг. На ньому вигравірувано сповнене горе послання. Написала його, ймовірно, жінка, яка кохала полководця. А переклали – фахівці-археологи.
“Я, сумна Арета, виплакала все тіло та душу на могилі Антігона. Я рву на собі волосся від горя і плачу. Це нещастя, смерть, замість звільнити цю дорогоцінну людину, поглинуло мене”.
Крім саркофага Антигона, в музеї експонуватимуть чимало інших найцінніших стародавніх артефактів. Наприклад, мармурову настільну гру римської доби та саркофаг давньогрецького героя Ахілла.
Як повідомляло раніше BitukMedia, науковці із норвезького Музей історії культури Університету Осло знайшли найстаріший нині відомий рунічний камінь – йому близько 2 тис. років. За припущенням, напис на ньому міг стосуватися жінки на ім’я Ідібера.