Альтруїзм щодо інших видів міг сприяти процвітанню людства. Такий висновок зробили американські науковці. Те, як малюки взаємодіють з собаками, допомагає пояснити, як люди приручили тварин. Малюки допомогли собакам та показали одну з головних якостей людей.
Про це розповідає Guardian.
Дворічні діти, які ніколи раніше не бачили собак, охоче допомагають їм дістати іграшку або смачні ласощі, якщо ті опинилися поза межами досяжності домашніх вихованців. Отже, схильність до альтруїстичної поведінки щодо тварин є вродженою, і саме вона допомогла нашим предкам одомашнити диких тварин і стати людьми. Таких висновків дійшла еволюційний біолог і антрополог Рачна Редді з Гарвардського університету та її колеги.
У лабораторії університету Мічигану вчені спостерігали за спілкуванням малюків у віці 2-3 років з доброзичливими собаками Фіоною, Генрі і Сеймуром. Загалом у дослідженні взяли участь 97 дітей У 44 з них вдома були собаки, а решта зустрілася з ними вперше.
У ході експериментів дітей та собак розділяла невелика огорожа. Дослідники зумисно ховали собачі іграшки чи ласощі на “дитячому” боці паркану, щоб подивитися, як поводитимуться малюки.
Виявилося, що діти не тільки чудово розуміли бажання собак, але й охоче їм допомагали. Вони не зважали на те, що шанси на повернення іграшки або ласощі назад були практично нульовими.
Якщо собака демонстрував, що дуже зацікавлений у недосяжному об’єкті, наприклад, скиглив або шкрябав лапою, діти віддавали йому те, що він просив. І робили це вдвічі частіше, ніж у ситуації, коли тварина не виказувала інтересу. Зрозуміло, малюки, які росли разом і собаками, поводилися активніше, але й діти, які спілкувалися з собаками вперше, теж добре розуміли, чого хочуть тварини, і виявляли альтруїзм.
“Це просто дивно, бачити, як рано це починається”, – зазначила Редді. Добре відомо, що з раннього віку діти схильні поводитися просоціально, тобто допомагати іншим людям, співпрацювати з ними, намагаючись зрозуміти, чого вони хочуть. Отримані результати свідчать, що ця вроджена схильність до альтруїстичної поведінки поширюється і тварин, пояснила Редді.
Таке доброзичливе ставлення до представників інших видів могло допомогти виживанню та процвітанню наших далеких предків. Так, практика безкорисливого підгодовування диких тварин могла призвести до їхнього одомашнення, що в результаті дало людству величезні еволюційні переваги, пояснила Редді.
Як розповідало раніше BitukMedia, дослідники з Базельського університету у Швейцарії зрозуміли, чому людям так приємно пестити собак. Вони вказують на терапевтичний характер такої дії. Дотик до собаки збільшує рівень активності префронтальної кори головного мозку.