Після десятиліть досліджень найкращого друга людини вчені нарешті дійшли висновку, що насправді хвіст не може виляти собакою. Собачі хвости взагалі не відіграють жодної ролі в акробатичних маневрах і, швидше за все, є інструментом спілкування.
Про це розповідає The Guardian.
Міжнародна команда вирішила дослідити призначення собачого хвоста після того, як низка досліджень показала, що безліч тварин, від ящірок до білок, використовують хвости для виконання низки вражаючих маневрів, наприклад, щоб вирівнятися в повітрі під час падіння з дерева.
Взяти котів. Їм не потрібен хвіст, щоб перекинутися та приземлитися на лапи. Натомість коти активно використовують свої хвости під час виконання полювання у дикій природі, зокрема під час виконання крутих поворотів, щоб не відставати від здобичі.
А от із собаками визначеності не було. Верніше, з їхніми хвостами. Тому вчені вирішили зосередитися на вивченні того, для чого собаки використовують хвости. Він допомагає у спритних рухах? Це “пристрій” зв’язку? А, може, просто мух відганяти?
Щоб дізнатися більше, доктор Ардіан Юсуфі, який вивчає пересування тварин в Інституті інтелектуальних систем імені Макса Планка в Штутгарті, та його колеги створили математичну модель. Вона дозволила дослідникам перевірити, що відбувається, коли собаки крутять і повертають тулуб, рухають лапами або хвостами під час стрибка.
Провівши низку експериментів, вчені дійшли висновку, що насправді хвости не виляють собаками — тобто хвости майже не впливають на траєкторію руху тварин під час їхніх стрибків.
Це відкриття свідчить про те, що хвости не настільки критичні для спритних рухів у собак, як в інших тварин. Моделювання продемонструвало, що переміщення хвоста під час стрибка змінювало траєкторію польоту тварини лише на частку градуса.
Водночас, згідно з попередніми дослідженнями, собаки використовують свої хвости для інших цілей. За допомогою хвоста собаки здатні висловити так багато — від домінування та дружелюбності до страху і умиротворення. Наприклад, високо піднятий хвіст означає впевненість або бажання собаки грати, тоді як жорсткий хвіст може демонструвати загрозу або тривогу. Коли хвіст низько опущений або затиснутий між ніг, тварина може боятися, але невимушене виляння з боку в бік свідчить про дружелюбність.
Як розповідало раніше BitukMedia, відбиток носа – новий спосіб ідентифікувати домашнього улюбленця. Якщо раніше це робили переважно за допомогою чіпів та татуювань, південнокорейська компанія iSciLab запропонувала щось принципово нове. Її фахівці вказують, що візерунок на собачому носі – унікальний, як відбиток пальця у людини. На сьогодні Південна Корея тестує ідентифікатор “відбитка носа” для національної реєстрації всіх домашніх тварин.