Site icon Bituk Media

Адепти конспірології: психологи пояснюють, хто і чому вірить у теорії змови

Фото - New Africa - stock.adobe.com

Люди, які стикаються з цькуванням на роботі, більше схильні вірити в теорії змови. Такий висновок зробили науковці з британського Ноттінгемського університету у співпраці з колегами з Паризького університету Нантер. Психологи припускають, що це пов’язано з почуттям параної. Відчуваючи невпевненість щодо колег, людина охочіше чекає підступу від решти світу.

Про це повідомляє Newswise.

Теорії змови пояснюють важливі події змовою з боку впливових осіб – від масонів до керівництва компанії. І чимало людей в них вірять. Але, як встановили дослідники, є певна закономірність. Чим частіше людина стикається з негативом у житті, тим частіше вважає себе жертвою змови.

На жаль, це лише один з негативних наслідків цькування. Воно розвиває в жертвах почуття безпорадності. А теорія змови ніби знімає з людини провину за власну недієздатність: “Це не я слабак і невдаха, це все змова!”

Дослідники з Великої Британії та Франції провели два експерименти, аби виявити зв’язок між булінгом на роботі та вірою в теорії змови. В ході першого вони опитали 273 людини. Цікавились, чи зазнавали піддослідні знущань з боку колег і чи вірять у те, що їхні невдачі – результат чиєїсь змови.

Виявилося, що люди, які працюють у психологічно некомфортному колективі, не тільки частіше вірили в те, що стали жертвами злого наміру, а й сильніше страждали від параної. І це ще більше підштовхувало їх до конспірологічних переконань.

В ході другого експерименту вчені попросили 206 людей уявити себе на новому робочому місці в двох альтернативних ситуаціях — або об’єктом цькування, або частиною доброзичливого колективу. Після цього учасники заповнили опитувальник визначення рівня параної та встановлення віри в теорію змови. І знову виявилося, що люди, які уявили себе жертвами знущань, були більш схильні вірити, що проти них ополчився начальник або старший колега, який й організував планомірне цькування.

Дослідники вважають, що запобігти зростанню таких настроїв у суспільстві можливо. Для цього варто приділяти більше уваги психологічному комфорту в робочих колективах. Якщо не буде регулярного “підживлення” з боку колег, які знущаються, людина швидше зрозуміє, що тільки він сам несе відповідальність за свої проблеми, а не масони, прибульці чи злісне керівництво.

Як повідомляло раніше BitukMedia, Кембриджський університет у Британії пропонує використовувати спеціально навчених роботів для допомоги у діагностиці психічного здоров’я дитини. Кажуть, з ними діти відвертіші та більш охоче відповідають на запитання.