42-річний ортопед Гідикумар Патіл зі Сватового на Луганщині вимушено покинув своїх леп’яга та пантеру під бомбами і виїхав у Польщу. Чоловік продав частину майна, пережив обстріли та допити у підвалі від російських військових, а зараз намагається будь-яким чином врятувати тварин.
Свою історію він розповів ВВС.
Патіл отримав громадянство України у 2016-му. На початку повномасштабної війни у пресі з’явилася інформація, що він відмовляється покидати зону бойових дій без своїх домашніх улюбленців – 2-річного леп’яга на ім’я Яша і 1,5-річної пантери Сабріни. Леп’яг – це рідкісний гібрид самця леопарда і самки ягуара. Котів Патіл купив у Київському зоопарку.
За півроку ситуація змінилася, і чоловікові довелося залишити домівку і котів. Коли війна почалася, Патіл витрачав близько $300 на м’ясо для своїх великих кішок кожного дня. Купував 5 кг м’яса – в основному курятину. Йому довелося продати частину ферми, дві квартири, мотоцикл і камеру. Зрештою бомба знищила лікарню у Сватовому, у якій працював індієць.
Два тижні тому у індійця закінчилися гроші. Тож Патілу не лишилося нічого, окрім як лишити хижих котів на доглядальника і спробувати вибратися із зони бойових дій. Сватове зараз під російською окупацією, тож виїжджати довелося через блокпости росіян. Він покинув дім із $100 у кишені, сумкою речей і кількома тисячами рублів готівкою.
Індієць залишив доглядальнику $2400, щоб вистачило на м’ясо на три місяці. Зараз доглядальник сидить з котами під обстрілами, допоки українські військові проводять окупацію сусідніх територій і уже виходять на лінію Кремінна-Сватове. Патіл телефонує йому щодня із гуртожитку для біженців у Варшаві і питає, як справи у леп’яга і пантери.
Зі Сватового Патіл вибирався через окупантів. 12 годин мікроавтобус повільно їхав до кордону із росією. Потім індійця витягнули, кинули у підвал і почали перевіряти, чи він раптом не бандерівець. Тримали його там три дні.
“Мене вивели із автобуса, зав’язали очі і відвели у маленьку підземну камеру. Там тримали три дні, давали хліб і суп і допитували. Вони побачили, що мої документи зроблені у Києві, і подумали, що я український шпигун, який передає інформацію українським військовим”, – розповідає Патіл.
Індієць пояснював росіянам, що він не займав нічий бік, показав свій канал на YouTube, де у нього 60 тис. підписників.
“На третю ніч мого утримання до мене підійшов російський військовий. Він сказав, що говорив із дружиною. Вона подивилася мої відео, і сказала, що я не партизан, а любитель тварин. Він сказав – добраніч сьогодні”, – пригадує індієць.
Наступного дня Патіла відпустили, але український паспорт забрали. Натомість видали якийсь російський папірець – “посвідку особи”. Індійцю поталанило – його відвезли до польського кордону і там залишили, прикордонники його пропустили. У Польщі Патілу видали візу, яка дозволяє йому перебувати там протягом 90 днів і він поїхав до Варшави. Чоловік живе на гроші, які йому пересилає родина із рідного штату Андхра-Прадеш.
“Доглядач каже мені, що леп’яг не їв уже два тижні нормально. Пантера теж збентежена. Я хочу врятувати тварин і вивезти їх, але я справді не знаю, як це зробити”, – каже Патіл.
“Я кілька разів зв’язувався із індійським посольством у Києві, питав, чи можуть вони вивезти моїх тварин. Вони відповіли, що не займаються дикими тваринами”, – бідкається індієць. У розпачі він звернувся навіть до зоопарку Варшави.
Патіл каже, що хоче просто врятувати своїх тварин, байдуже як – забере їх київський звіринець чи їх вивезуть і випустять у лісі в Індії. Головне, аби леп’яг і пантера були живі.
Як повідомляло BitukMedia, до Одеського зоопарку евакуювали пару білих левів з Харкова. За два тижні тварини адаптувалися та вийшли до публіки.