Буде не Фукусіма, а колапс економіки – Олександр Купний про обстріли АЕС

Після опівночі 19 вересня російські війська нанесли удар по Південноукраїнські АЕС на Миколаївщині. Припускають, що застосували ракету “Іскандер”.

Росіяни будуть намагатися бити по АЕС, оскільки саме ці підприємства виробляють левову долю електроенергії для України. Таким чином ворог хоче створити енергетичну кризу і спровокувати колапс української економіки, оскільки влаштувати атомну катастрофу на території сучасних АЕС доволі складно. Такі думки BitukMedia висловив Олександр Купний, колишній працівник ЧАЕС, відеоблогер, член Союзу журналістів.

– Говорять, що в Україні нинішні реактори на АЕС можуть витримати влучання у них бомби великої потужності. Це правда?

– Навряд. Гермооболонка витримує падіння літака вагою до 5 т – це легкий літак. Але розрахунків влучання бомби чи снаряду ніколи не робили.

Але в будь-якому разі, навіть влучання ракети чи снаряду не означає, що реактор розлетиться на шматки. Тому що купол – конфаймент – над реактором зроблений із армованого бетону, його стіни мають товщину 1,2 м.

Звісно, його можна пошкодити. Це вже вважається аварією. Пошкодження купола приведе до аварійної зупинки всього обладнання реактора.

– Якщо у куполі буде тріщина, то з нього буде витік радіації?

– Щоб з’явилася радіація, треба пошкодити саме обладнання.

Треба розуміти, як влаштований реактор. Корпус реактора – це сталевий циліндр, стінки якого мають товщину 20 см. Він знаходиться у шахті реактора. Разом з верхнім блоком захисних труб реактор має висоту приблизно 19 м. Активна зона знаходиться у самому низу реактора. Це ділянка, де відбувається контрольований розпад ядер атомів.

Поруч із реактором знаходиться басейн витримки – там складають відпрацьоване паливо.

Від самої тріщини на конФайменті витоку радіації не буде

Тож, аби відбувся витік радіації, треба нанести пошкодження або самому реактору, або обладнанню першого контуру або будь-якому іншому обладнанню, яке містить радіоактивне середовище. Але пошкодити це обладнання не так просто. Від самої лише тріщини у конфайменті витоку радіації не буде.

– Можна сказати, що реактор знаходиться під землею?

– Ні, так говорити не можна. Найнижча відмітка шахти реактора – 13 м від поверхні землі. Верх центрального залу – це 36 м від поверхні землі.

– На скільки можливо, що обстріли пошкодять перший контур?

– Малоймовірно. Із більшою ймовірністю можна пошкодити лінії електропередач. Це може призвести до аварійної зупинки реактора – бо енергію буде нікуди поставляти, а значить реактор треба “гасити”. Це може відбутися як в автоматичному режимі, так і в ручному.

Також обрив дротів може завадити надходженню енергії для власних потреб станції – щоб циркулярні насоси крутилися, вентилятори працювали тощо, а також до майданчиків із персоналом. У будь-якому разі, це привід для аварійної зупинки реактора.

– Тобто, обстріл АЕС – це скоріше спроба вивести їх із ладу, позбавити українців електроенергії?

– Скоріш за все, на це вони й розраховують. Знизити виробництво електроенергії, викликати її нестачу, викликати проблеми в енергосистемі.

Якщо вивести із ладу українські АЕС, в енергосистемі станеться колапс

Зараз левову долю електроенергії виробляють Рівненська, Хмельницька і Південноукраїнська АЕС. Якщо вивести одну-дві із ладу, в енергосистемі України станеться колапс, вона розвалиться, і це буде кінець усій нашій економіці. І не треба влаштовувати жодну атомну катастрофу.

– На Запорізькій АЕС росіяни можуть влаштувати контрольований витік радіації?

– Загалом, вони можуть зробити усе. Але я думаю, що якщо й зважаться, то це буде уже спосіб гучно стукнути дверима. Це було б у їх стилі – напакостити наостанок. Але, наприклад, щоб підірвати реактор, треба відкрити його, закласти всередину вибухівку. Як вони будуть це робити? За допомогою кранів? Тобто, це теоретично можливо. Але до практичної реалізації навряд дійде.

Якщо порівнювати сучасні реактори із РВПК, який був у Чорнобилі, то той не мав конфаймента і корпуса. У нинішніх реакторів корпус є першим засобом захисту. Тому створити таку аварійну ситуацію, як була у Чорнобилі, неможливо.

Зараз росіяни робляться вкиди – адже постійно йде інформаційна війна. Просто малюють мапу, де будуть радіоактивні опади. І при цьому не враховують, на яку висоту буде викид радіації – 100 м, 500м. Адже від цього залежить рознесення радіації, а також від того, скільки реакторів буде пошкоджено.

Тож катастрофи на рівні Фукусіми і Чорнобиля, скоріш за все, у нас не буде. Головне – панікувати в будь-якому разі ніколи не треба. Будь-яка паніка – це плюс ворогу. Якщо сторона, яка захищається, у паніці, вона вже програє. Треба оцінювати ризики і думати, як їх локалізувати. Треба захищати розподільчі лінії, обладнання атомних станцій. Але це справа політиків і військових.