Дослідники із Німеччини і Франції навчилися виробляти наноалмази із пластикових пляшок. Спочатку вони вивчали, чи йдуть дощі із алмазів на Нептуні й Урані.
Про це повідомляє Science Daily.
Дослідження проводили науковці із німецьких Гельмгольц-центра Дрезден-Россендорф і Ростоцького університету і французького «Еколь політекнік». Вони спрямували лазерний промінь на смужку, вирізану із ПЕТ-пляшки. Використали особливий лазер – Coherent Light Source (LCLS) із Національної прискорювальної лабораторії SLAC у Каліфорнії, США.
LCLS – це рентгенівський лазер на основі прискорювача. Він нагрів її до 6 тис. градусів за Цельсієм. Це призвело до ударної хвилі, вона стисла плівку на кілька наносекунд із тиском, який у кілька мільйонів разів перевищує атмосферний. В результаті із пластика утворилися наноалмази.
Це дозволило частково відтворити умови на Урані і Нептуні. Адже температура на «льодових гігантах» може сягати кілька тисяч градусів за Цельсієм, а тиск у мільйони разів вищий за земний.
ПЕТ-пластик обрали завдяки балансу Карбону, Гідрогену і Оксигену у його складі. Саме такі пропорції хімічних елементів відповідають хімічному складу атмосфери Урана і Нептуна. Оксиген зіграв важливу роль під час експерименту – він прискорив розрив молекулярних зв’язків між атомами Карбону і Гідрогену, що призвело до утворення алмазів. Як відомо, діаманти утворюються із чистого вуглецю під високим тиском і за високих температур.
Тож за результатами, з одного боку, вони дійшли висновку, що на Урані та Нептуні дійсно ідуть дощі із алмазів. Із іншого – навчилися виробляти наноалмази.
Штучні алмази уже використовуються на різноманітних абразивних та полірувальних поверхнях. Але ті, що утворилися, мають розмір із нанометр і їх також можна використовувати як високочутливі квантові датчики, медичні контрастні речовини та ефективні прискорювачі реакції, наприклад, для розщеплення CO2.
Виробництво бачать так – високоефективний лазер опромінює ПЕТ-плівку 10 разів на секунду. Алмази, які утворилися, падають у резервуар із водою. Рентгенівський лазер дозволить точно контролювати розмір і форму алмазів відповідно до потреби.
Як раніше повідомляло Bitukmedia, науковці із інституту Scripps Research (Каліфорнія, США) відкрили ряд хімічних реакцій, які можуть пояснити, як молекули неорганічної речовини перетворюються у форму життя. Завдяки їм у так званому «первинному супі» могли виникнути амінокислоти – «будівельні блоки», із яких потім утворилися перші живі організми.