Неділя, 14 Серпня, 2022
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська

Злочини проти довкілля

Важливо

Які екологічні загрози несе російсько-українська війна та як держава фіксує злочини проти довкілля – в інтерв’ю народної депутатки України, вченої в галузі екології Юлії Овчинникової ексклюзивно для BitukMedia.

Систематичні бойові дії, мінування, масові обстріли, ракетні удари, радіаційне зараження, забруднення повітря, засмічення територій, незахоронені чи стихійно захороненні тіла та інші варварські дії росіян спричинили неминучі екологічні наслідки не лише для України, а й усього світу. Які ще екологічні загрози несе російсько-українська війна та як держава фіксує злочини проти довкілля – BitukMedia ексклюзивно запитало народну депутатку України, вчену в галузі екології та кандидатку біологічних наук Юлію Овчинникову.

– Пані Юліє, які найбільші екологічні загрози існують у нашій державі у зв’язку з масштабними бойовими діями?

– Військові дії ще більше прискорюють зміни клімату і ми не можемо відкидати фактор впливу на довкілля як другорядний.  Практично все сьогодні несе негативні наслідки для екології – замінування, яке не тільки провокує продовольчу кризу а й порушує агробіоценоз, обстріли очисних споруд, вибухи на нафтопереробних об’єктах, пошкодження тих чи інших промислових об’єктів, потенційні техногенні катастрофи, забруднення повітря й води, ядерна небезпека. Слід пам’ятати, що в Україні знаходяться найбільші в Європі атомні електростанції, над якими Росія пускає свої ракети.

За офіційною статистикою, близько 2,9 мільйонів гектарів лісів були охоплені війною з часу вторгнення російської федерації. Через харчові ланцюжки флора нерозривно пов’язана із фауною. Зрозуміло:  якщо знищується рослинність, то знищуються і тварини, які мешкають на різних рівнях в цій рослинності. І можуть пройти століття, аби відновити такий же склад флори та фауни. Не кажучи вже про те, що зупиняються міжнародні проєкти по збереженню біорізноманіття – через замінування територій або відсутність безпечного доступу на них. Іноді ми не можемо загасити пожежу у природному парку, бо всі машини – поїхали на пожежний фронт. Враховуючи ці всі жахливі наслідки, після завершення війни ми повинні приймати природоорієнтовані рішення – екологічний компонент у відновленні повинен бути у всіх галузях, які нас оточують.

– Це якось фіксується?

– Всі дії, які прямо чи побічно впливають на стан довкілля, всі ці злочини проти довкілля фіксуються відповідними штабами при Держекоінспекції, Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів. Цей штаб функціонує з початку війни. Держінспектори намагаються зафіксувати все, наскільки це реально і можливо. Обраховуються збитки, збирається вся необхідна інформація для того, щоб у міжнародних судах отримати відповідні відшкодування.

– Як впливає саме ведення бойових дій на довкілля?

– Відбувається масштабне забруднення внаслідок вибухів. Частина хімічних речовин під час вибуху стає газоподібною, частина – осідає у вигляді сірки в ґрунт. Як тільки йдуть дощі, сірка об’єднується з водою і може сформувати окис – сірчану кислоту. Вона випалює все, коли поєднується з іншими компонентами. Велика кількість сірки потрапляє в атмосферу, випаровується або разом з ґрунтовими водами потрапляє в підземні води. Також важкі метали від розривів потрапляють в ґрунти, далі – в підземні води, які споживають люди і тварини.

– Тобто Росія цілеспрямовано знищує не тільки людей, але й тварин?

– Безумовно! Ми намагалися через Міністерства та міжнародні організації достукатися до Росії щоб зорганізувати зелений коридор для тварин з притулків та зоопарків на окупованих територіях, які вмирали без кормів, води та ліків. Але Росія взагалі не знає, що таке людяність, закон і міжнародне право.

– До яких наслідків може призвести ситуація в Маріуполі, на інших територіях України у зв’язку з незахороненими (або стихійно захороненими) тілами?

– Говорити про екологію окупованих територій взагалі достатньо складно, адже немає можливості провести проби. Якщо висувати експертні гіпотези можливих наслідків, то,  зрозуміло, що є високі загрози. Ще до війни 13 областей України мали ознаки водного дефіциту. Вважається нормою, коли на 1 особу на рік доступно приблизно 2000 метрів кубічних води. Для України, наприклад, цей індекс коливається в межах від 1000 до 1700 метрів кубічних на рік. Тобто ще до повномасштабної війни в нас не було повного забезпечення базової реальної потреби. А в умовах війни взагалі може бути гуманітарна та екологічна катастрофа.

У тому ж Маріуполі внаслідок масового обстрілу було пошкоджено велику кількість систем водопостачання. І протягом трьох місяців блокади, окупації міста жителі ховали людей на подвір’ях поряд з комунікаціями, водовідведенням – як правило, неглибоко. Відповідно, всі ці речовини від розкладання тіл, від пошкоджених каналізаційних споруд, потрапляють у водні ресурси. Тому існує високий ризик різних захворювань. Також бомбардування «Азовсталі», мабуть, було найбільшим у світі з перерахунку на площу. І все це потрапляє у води Азовського моря. І якщо, наприклад, люди будуть купатися – то теж можуть бути отруєння.

– Ми вже маємо потенційно екологічно-небезпечні об’єкти на тих територіях, які були окуповані ще у 2014-му році. Чи багато з’явилося нових таких об’єктів унаслідок нової фази війни?

– Сьогодні всі об’єкти в Україні в небезпеці. Жодна з атомних електростанцій, які розташовані на  території України, не захищена, адже будь-який уламок навіть збитої ракети, може призвести до непоправимих, дуже страшних наслідків.

– Чи допомагають Україні західні партнери у подоланні екологічних наслідків війни?

– Західні партнери допомагають і готові допомагати. Це, зокрема, постійна допомога окремим природоохоронним організаціям, державними інституціям і державі в цілому. Органи влади та екологічна громадськість готові відбудовувати  екологічний потенціал України, зробити його більшим, ніж він був до війни. Тому ми працюємо над тим, щоб після завершення воєнних дій, відновлення було не тільки швидким, а й сталим.

Останні новини

Читайте позитивні новини у нашому Telegram каналі