військові

У річницю загибелі 25-річного спецпризначенця з Кропивницького Ігоря Замоцького його родина, друзі та побратими здійснили те, про що він мріяв ще з дитинства — піднялися на найвищу вершину України. Захисник хотів підкорити Говерлу після чергового бойового завдання, але не встиг.

Вперше в історії Рівненського обласного перинатального центру на світ з’явилася дитина, зачаття якої відбулося після смерті батька. Малюк Юрчик народився 20 травня 2025 року — рівно за рік після того, як його батько, військовий Юрій, загинув, захищаючи Україну.

У боях на Курщині біля селища Гуєво український десантник з позивним "Лаваш" знищив понад 20 окупантів, серед яких — російський офіцер. Це був його перший бойовий вихід.

Двоє українських ветеранів спецпідрозділів ГУР МО з ампутаціями — Іван Тарн і Олександр Дашко — здійснили сходження до базового табору Евересту на висоті понад 5 тис. метрів. Їхня мета — не лише подолання гір, а й допомога побратимам у боротьбі з фантомними болями. Участь у проєкті стала серйозним викликом для чоловіків.

До Дня вишиванки в київському кінотеатрі "Жовтень" презентували унікальну вишиту сорочку під назвою "Оберіг". Вона втілює сучасний символ боротьби — українську землю, розриту окопами.

29-річний Павло — український військовий, який отримав важке поранення обличчя на фронті. Уламок влучив у зону навколо ока, пройшов через очну орбіту та заблокував лобову пазуху. Його історія — це приклад того, як міжнародне медичне партнерство здатне рятувати навіть у найскладніших клінічних ситуаціях.

Коли на позиції тероборонців у зруйнованому Старомайорському, що на Донеччині, пішли в атаку російські десантники з бронетехнікою, командування підрозділом взяла на себе… бойова медикиня. Світлана з Дніпра виявилася не лише досвідченою реаніматологинею, а й рішучою командиркою, яка зупинила прорив ворога пострілом із гранатомета.

Із музики — до саперної справи, і назад: боєць із позивним "Чорнозем" перетворив зброю смерті на інструмент життя. Його укулеле з корпусу міни — це не лише про креатив, а й про силу людського духу.

У Києві, на Алеї сакур, яку висадили родини українських військовополонених, сталося зворушливе й символічне повернення. Боєць 3-ї окремої штурмової бригади з позивним "Саймон", який провів 14 місяців у російському полоні, зрізав колючий дріт зі своєї іменної таблички. Цей дріт був символом полону. А тепер — символом повернення.

У Центрі порятунку диких тварин з’явився новий підопічний — ручний кабанчик Гарік. Ще малюком його врятував український військовий та виростив власноруч. Тепер тварина житиме у безпеці під опікою зоозахисників, бо на те є причина.

Військовий 8-го полку Сил спеціальних операцій з позивним "Жовтень" розповів про свій оберіг. Це маленький плюшевий ведмедик, якого військовий знайшов серед уламків зруйнованого дитячого майданчика на Донеччині. Іграшка має для нього символічне значення.

Спеціально до Дня піхоти платформа "Культурні сили" записала музичний альбом "Стоїть піхота". До нього ввійшли 11 пісень, які написали чинні військовослужбовці Сил оборони України. На одній платівці зібрані абсолютно різні за стилем музиканти, об’єднані спільною метою — висловити подяку тим, завдяки кому стоїть Україна.

Командир взводу з бригади "Хартія" Віталій Пльонсак встановив національний рекорд України з бігу. Він подолав майже 29 тисяч км за понад 5 років щоденних пробіжок.

Після двох років паралічу та втрати мовлення український військовий Віталій Шумей знову говорить. Раніше йому було складно вимовити навіть кілька слів. Чоловік почав тримати шию, користується ложкою та поступово згадує події війни.

Синій іграшковий кіт на ім’я Херсон став частиною психологічної підтримки військових 151-ї окремої механізованої бригади. Іграшка допомагає новоприбулим з адаптацією та згуртованістю під час психологічних тренінгів.