військові

У зруйнованій Костянтинівці, де щоденні обстріли перетворили колись квітуче місто на суцільну руїну, морський піхотинець випадково знайшов покинуту гітару. На позиціях він зіграв культову пісню гурту "Плач Єремії", присвятивши її дружині та нагадавши: навіть на війні є місце для кохання і надії.

Його вважали майже недосяжним — поранений боєць опинився за позиціями ворога, у сірій зоні. Але командування не припинило спроб. Одинадцята стала вирішальною.

Аеророзвідник бригади "Хижак" з позивним "Пегур", який нині виконує бойові завдання в Костянтинівці на Донеччині, одружився дистанційно — через застосунок "Дія".

Корея і Пастор — українські військовослужбовці, які повернулися з позицій після кількох місяців безперервного перебування на фронті. Пастор провів на позиціях 94 дні без ротації, Корея — 131 день. За цей період підрозділ відбив шість штурмів противника та утримав свою ділянку оборони.

Після 130 днів безперервної оборони з "нуля" повернулися піхотинці Денис з позивним "Барс" та Дмитро "К2". Бійці 93-ї ОМБр Холодний Яр розповіли про перший бойовий контакт, трофеї та складну евакуацію з передової. Їхня історія — ще одне свідчення того, якою ціною українська піхота утримує лінію оборони на Донеччині.

Швидкість — його стихія. І саме вона стала зброєю. Боєць 7-го батальйону 114-ї бригади ТрО ЗСУ Сергій "Сержик", родом із Миколаївщини, перетворив звичайний BMW-седан на унікальну реактивну систему залпового вогню "Партизан".

Напередодні Дня Збройних Сил України, серед крейдяних гір Донбасу, військовослужбовець став на одне коліно й зробив пропозицію своїй коханій — захисниці 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Що може бути теплішим за історію фронтової дружби? У 128 окремій важкій механізованій бригаді "Дике Поле" власних героїв вистачає і серед бійців, і серед їхніх чотирилапих (і навіть хвостатих) талісманів. Кіт Арестович Другий та мавпочка Зіна стали справжніми символами підрозділів — кожен зі своєю драматичною і дуже "людською" історією.

Офіцер відділення цивільно-військового співробітництва 5-ї ОВМБр Віктор врятував тяжкохворе і покинуте цуценя. Сьогодні у символі підрозділу важко впізнати собаку, якому не давали шансів на життя.

Він втратив на війні руки, ногу, око і частково слух, але не втратив віру в життя. 37-річний Захар Бірюков, ветеран Збройних сил України, здійснив неймовірне - піднявся на Говерлу та встановив національний рекорд.

42-річний Юрій Шмалько з Дніпра, ветеран з ампутаціями обох ніг, піднявся на оглядовий майданчик Львівської ратуші. Чоловік на протезах подолав 408 сходинок.

Кам’яні баби, що століттями стояли на степових просторах, знову стали мандрівницями — тільки цього разу їх перевозили не кочовики, а українські десантники. У Петропавлівці, що на Дніпропетровщині, військові 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади допомогли евакуювати половецькі статуї, аби зберегти їх від можливих обстрілів.

Їй було 48, коли вона пішла на війну. 51 — коли вирішила, що має право на нове щастя. І 52 — коли знову стала мамою. Історія Наталії з Кривого Рогу — це не просто про пізню вагітність. Це про любов, яку не змогла зламати війна. Про сміливість народжувати там, де інші вчаться лише виживати. І про донечку, яка з’явилася в цей світ у львівській лікарні Святої Анни.

Ця людяна історія почалась зі дзвінка. Військові з-під Добропілля вийшли на активістів з волонтерської ініціативи "12 вартових": у них на позиції поранена сова. Виїхати не можуть — але готові зробити все, щоб врятувати птаха.

Серед вибухів і диму війни він залишається вірним своїй бригаді. Пес на ім’я Каштан служить разом із бійцями танкового батальйону 41 окремої механізованої бригади.