Схоже, українська станція "Академік Вернадський" несподівано стала популярною серед "коронованих осіб". Не встигли полярники провести незвичного імператорського пінгвіна, як до них завітав ще один рідкісний гість — королівський. І це дивує науковців, адже найближча колонія цих птахів розташована за дві тисячі км від української станції в Антарктиці.
Що робить пінгвін, якщо повернувся з моря майже без здобичі? Як з’ясували науковці, він не покладається лише на власний досвід. Натомість придивляється до сусідів і може вирушити слідом за тими, кому пощастило більше. Нове дослідження показало, що антарктичні пінгвіни Аделі використовують справжню "соціальну мережу" для пошуку їжі.
Українські полярники з "Вернадського" розповіли про одну з найдивніших особливостей пінгвінів — їхній сон. Виявляється, ці птахи можуть спати стоячи, лежачи й навіть просто на воді. А пташенята інколи засинають у таких химерних позах, що дослідники мимоволі починають хвилюватися.
На українській антарктичній станції "Академік Вернадський" зафіксували кумедний момент: пінгвіни буквально "взяли на пробу" комбінезон біологині Зої Швидкої. Колір має значення, кажуть полярники.
Сніг відступає, а пух — наступає. Поблизу станції "Академік Вернадський" зараз біло не від хурделиць, а від пінгвінячого "гардеробу", що розлітається довкола. В Антарктиці завершується літо — і починається сезон великої линьки.
Біологи 30-ї Української антарктичної експедиції неочікувано зафіксували біля своєї станції птаха, який зазвичай тут не мешкає. Поруч з "Вернадським" помітили королівського пінгвіна — вид, що вважається великою рідкістю для цього району Антарктики. Але раз на рік припливає.
Добавки не буде або справжній забіг на виживання. На острові Галіндез біля станції "Академік Вернадський" зафільмували момент, коли дорослий пінгвін після годування раптом починає тікати від власного нащадка.
Одразу три види пінгвінів, що гніздують поблизу української антарктичної станції "Академік Вернадський", потрапили в один кадр полярників. Усі вони належать до одного роду — Pygoscelis, але відрізняються зовнішністю, поведінкою та стратегіями життя в суворих умовах Антарктики.
Пінгвін із GPS-трекером і мінікамерою на спині — це не екзотика і не забаганка вчених. Так науковці збирають ключові докази, які можуть вирішити долю морських заповідників Антарктиди. До цього міжнародного дослідження долучилися й українські полярники.
Поки в Україні зима, у субантарктичних пінгвінів біля української станції "Академік Вернадський" — найвідповідальніший період року. Тут одночасно з’являються на світ пташенята, висиджуються яйця і навіть формуються нові кладки.
Повернення пум до національного парку в аргентинській Патагонії призвело до неочікуваних наслідків: великі хижаки почали активно полювати на пінгвінів — і водночас стали значно терпимішими одне до одного. Чому це дивує науковців і що це означає для сучасної охорони природи?
Що може бути символічнішим за нове життя напередодні Дня Антарктиди? Цими вихідними на острові Галіндез українські біологи зафіксували вилуплення субантарктичного пінгвінятка біля станції "Академік Вернадський". Перший малюк сезону! І це сталося значно раніше, ніж у попередні роки.
Попри високі снігові замети, субантарктичні пінгвіни біля станції "Академік Вернадський" вже масово відклали яйця — і тепер ретельно їх оберігають. На відео, знятому біологинею Зоєю Швидкою, пташиний батько або мама завзято гріє яйце, сидячи просто в "сніговій трубі", яку птахи самі протоплюють теплом свого тіла.
Як виглядає "старт" у воду для кількох сотень пінгвінів? Це не просто стрибок — це момент сміливості й довіри всередині зграї. Геофізик Альберт Грабовецький побачив його на власні очі о п’ятій ранку на причалі "Вернадського" і зафільмував захопливе відео пінгвінячого плюху в океан.
Біля антарктичної станції "Академік Вернадський" пінгвіни відклали своє перше яйце сезону. І знову — на тому самому місці, де торік з’явилася перша кладка. Чому ці птахи обирають саме цю скелю для свого "пологового будиночка"?