За тих, хто любить просто так: чому та як варто захищати тварин

289
фото: Відкриті клітки

У багатьох країнах світу сьогодні відзначають День захисту тварин. Саме цю дату затвердив Міжнародний конгрес прихильників руху захисників природи, який проходив у 1931 році у Флоренції, з метою звернення уваги людства не тільки на власні проблеми, а й інших мешканців планети.

4 жовтня – не випадкова дата для такого дня. Це пов’язано із вшануванням католиками пам’яті святого Франциска Ассизького – покровителя тварин. Франциск подорожував світом і допомагав всім стражденним і гонимим, особливо тваринам. Він ніколи не проходив повз нещасних звіряток, лікував їх і ділився з ними останнім шматком хліба. Цим він і прославився. Ще за життя Франциска почали вважати святим покровителем братів наших менших.

Цього дня прийнято проводити акції із закликом відмовитися від споживчого і жорстокого поводженя з тваринами, починаючи від домашніх і до рідкісних та екзотичних представників дикої природи, яких з кожним роком стає все менше.

Сьогодні на Майдані Незалежності пройде акція, організована зоозахисниками, покликана уберегти тварин від жорстокого поводження і привернути до цього увагу людей. BitukMedia спробувало розібратися, як в Україні захищені домашні і дикі тварини, чи надто наша країна відстає від цивілізованого світу у цьому питанні та чому важливо захищати тих, кого називають «брати наші менші». Допомогла знайти відповіді на важливі запитання медіа менеджерка ГО «Відкриті клітки» Андріана Федевич.

Андріана Федевич

Величезні штрафи і ув’язнення на три роки

Мені часто пригадуються слова подруги про те, що на початку минулого століття, тобто, не так давно, людство поділялося на рабів та рабовласників, але це вдалося перемогти. «Вірю у те, що нам вдасться перемогти і жорстоке поводження із тваринами», — говорить вона. І, справді, ці слова надають більше впевненості для відстоювання прав тих, кого зараз людина намагається приборкати.

Варто відзначити, в останні роки в Україні звернули увагу на порушення прав тварин, захист їх від насильства та навмисного знищення. Приводом для цього стало збільшення жахливих випадків жорстокого поводження з домашніми тваринами та привертання уваги зоозахисників до ненормальних умов утримання та експлуатації циркових вихованців і приватних зоопарків.

«Звичайно, Україна не серед країн-лідерів щодо захисту прав тварин. В лідерах країни ЄС, США та Швейцарія. В більшості європейських країн заборонене виробництво фуа-гра, хутра, використання диких тварин в цирках. Ми поки лише на шляху до таких змін, — розповідає Андріана Федевич. — Проте, ми й не на останньому місці в порівняні з країнами Азії, Близького Сходу та Африки».

фото: Відкриті клітки

Заподіяння страждань і вбивства тварин є кримінальним злочином у США, Канаді, Австралії, багатьох країнах Європейського союзу. У більшості цивілізованих країн законодавство щодо протидії жорстокому поводженню з тваринами передбачає величезні штрафи. Наприклад, в Італії – до 160 тисяч євро, у Франції – до 30 тисяч євро, у Великій Британії – 20 тисяч фунтів стерлінгів. Також розповсюдженим є ув’язнення за такі дії (Велика Британія, Португалія, Італія, Німеччина, Франція, окремі штати США) — до трьох років.

Найбільш небайдужими до захисту прав тварин є Швейцарія, Австрія, Єгипет, Німеччина та Італія.

Зоозахисниця зауважує, що права тварин на пряму залежать від економічного розвитку країни: «Вони розвиваються, коли в країні є ресурс подумати про найбеззахисніших. Винятком є країни з потужною культурною спадщиною. Як на користь тварин, Індія, наприклад, так і проти тварин (релігійні забої тварин)».

фото: Відкриті клітки

Варто відмітити, що у Швейцарії та Австрії до захисту тварин підходять у сукупності. Високі штрафи передбачені не тільки за жорстоке поводження, але і за неналежні умови утримання вихованців. Наприклад, у Швейцарії карають власників тварин за неприпустимі розміри кролячих кліток і фізичні вправи, яким можна піддавати домашніх собак, якщо їхня кількість перевищує норму. В Австрії забороняється прив’язувати кіз і коней, тримати на ланцюгу собак, торгувати тваринами, заподіювати біль при дресируванні, купірувати вуха і хвости, вбивати тварину без анестезії.

Зоозахисні питання «не на часі»?

Ще у 2016 році український парламент дискутував з приводу посилення покарання за подібні порушення, а у 2017 році нарешті їх схвалив.

Відтоді в Україні жорстоким поводженням над тваринами вважається: знущання, побої або інші насильницькі дії, які заподіюють фізичний біль, страждання і не спричиняють тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.

фото: Відкриті клітки

Всі ці дії тягнуть за собою штраф від 3400 до 5100 грн з конфіскацією вихованця, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для його життя чи здоров’я.

Андріана Федевич зазначає, що зоозахисні питання рідко потрапляють у коло справжньої уваги можновладців, вони завжди – «не у пріоритеті», «не на часі», просто «не до них». І лише під натиском громадськості такі питання підіймають окремі депутати, «кількості яких, напевно, не вистачає, як і загальної політичної волі».

«Якщо подивитися на результати цього парламенту – ВРУ не схвалений жоден законопроєкт, що стосується тварин, хоча зареєстровано близько десятка таких, – наголошує Андріана. – При тому, що у всіх країнах ЄС таке законодавство є динамічним, змінюваним, оскільки суспільство прогресує у своїй моральності та знаннях щодо тварин, їх чутливості, їх природної поведінки, убезпечення від непотрібних страждань».

фото: Відкриті клітки

«Для нас щастя, коли зоозахисні проєкти хоча б йдуть на голосування у сесійній залі, не те що приймаються. Зараз такі проєкти намагаються розділити за предметом, щоб не об’єднувати опонентів у один табір. Сподіваємось, що ситуація зміниться, оскільки насилля – це річ універсальна і безпечне для людей суспільство не може бути ворожим до тварин, як і навпаки», — додає зоозахисниця.

Як розповіла медіа менеджерка ГО «Відкриті клітки», оскільки їхня організація є частиною міжнародної зоозахисної організацієї Anima International, яка налічує 10 країн-членів, тому однозначно зараз найсвіжішою та найбільшою перемогою є прийняття польським сеймом законопроєкту про відмову від хутра до кінця 2021 року.

фото: Відкриті клітки

«Оскільки поштовхом для цього стало оприлюднене польськими «Відкритими клітками» відео з хутрової ферми, яке зняв український активіст – вважаємо це нашою перемогою також. Чекаємо, що Україна стане наступною і наш уряд таки прийме найближчим часом Законопроєкт 2360, який заборонить виробництво хутра й в Україні», — наголосила зоозахтисниця.

Також важливими перемогами вона називає судову заборону Одеському цирку використовувати диких тварин (яку вони, до речі, порушують), збереження лося в Червоній Книзі, публікацію відео, що сколихнуло світ з ферми фуа-гра, яка невдовзі після цього закрилась.

Те, як ми поводимося із тваринами, показує рівень зрілості нашого суспільства

У першу чергу, варто відмітити, що аби в Україні почали діяти зоозахисні закони і люди почали отримувати покарання за знущання над тваринами, потрібно, щоб парламентарі прийняли хоча б один з зоозахисних законопроектів, зокрема 2351.

Зоозахисники наголошують, що громадськість, сила соціальних мереж мають неабиякий вплив на парламентаріїв.

фото: Відкриті клітки

«Ми повинні брати відповідальність на себе за тварин, яких утримуємо, не проходити повз, коли стаємо свідками жорстокого поводження з тваринами, бойкотувати бізнеси, які експлуатують тварин у сферах розваг, підтримувати діяльність зоозахисних організацій», — говорить Андріана.

В Україні жорстоке поводження з тваринами регулюють  стаття 89 КУпАП Адміністративного Кодексу та ст. 299 КК.

Детальніше про те, що робити коли ви стали свідком жорстокого поводження з тваринами можна прочитати в довіднику від «Відкритих кліток»:

Насправді, те, як ми поводимося із домашніми та дикими тваринами, показує рівень зрілості нашого суспільства. Якщо заплющувати очі на жорстокість, яку заподіюють деякі люди тваринам, — це не означає, що її немає.

фото: Відкриті клітки

Часом деякі надто жорстокі події набувають резонансу у ЗМІ, але багато з них залишаються непоміченими. Відповідальність за такі незаконні дії в Україні в основному адміністративна. Відтак чинне законодавство майже ніяк не запобігає жорстокому поводженню з тваринами.

Попри недосконалий закон, байдужість народних депутатів і жорстокість деяких людей, зоозахисники відзначають, що кількість зоозахисних організацій в Україні зростає.

фото: Відкриті клітки

«Відкриті клітки» судять про це з того, що їхні лекції, семінари та інші освітні заходи відвідує все більше зацікавлених та небайдужих. Марші та акції за права тварин підтримують кожного року все більше людей. Велика кількість молодих і активних громадян стають волонтерами й допомагають тваринам різноманітними способами – від регулярних пожертв до написання статей та відвідувань притулків. Також зростає кількість людей, що відмовляються від м’яса. Такий крок теж часто викликаний саме бажанням зменшити страждання тварин.

Сьогодні на Марші захисту тварин однією з вимог зоозахисників є вимога про запуск освітніх програм та проєктів для популяризації гуманного та відповідального ставлення до домашніх тварин. За словами Андріани Федевич, йдеться про  впровадження уроків гуманності в школах.

фото: Відкриті клітки

«Зокрема, знаємо, що фонд Happy Paw проводили такі уроки раніше. Дуже важливо, щоб діти з раннього віку розуміли, що тварини не іграшки, а живі істоти так само відчувають біль та страх, як і ми з вами», — наголошує Андріана.

А якщо ви з якихось причин не відвідуєте марші на захист тварин, то активна соціальна позиція також може бути зброєю у боротьбі проти жорстокості.

«Зараз можна її (соціальну позицію, — авт.) висловити просто на сторінці конкретних депутатів у Facebook.  Можна ставати волонтером — це не лише ходити на марші, а, скажімо, вести сторінки в соцмережах, робити фото чи дизайн, жертвувати кошти (будь-яка сума має значення)», — закликає зоозахисниця.

У цій боротьбі, де дуже багато палок встромляється у колеса зоозахисних рухів, люди, які знаходять у собі сили щодня боротися за права тварин і їхній захист, надихаються в першу чергу вірою у те, що все роблять правильно.

«Адже “хто як не ми, коли як не зараз”. Ну і, звісно, підтримка людей, які пишуть нам слова подяки, жертвують гроші й усіляко підтримують – надихає нас», — зізнається Андріана Федевич.

Наша країна не досконала, наші закони потребують великої роботи і до виконавчої влади часто багато запитань. Але чому б нам не спробувати бути добрішими до тих, хто не заподіює шкоду людям, поки люди не починають їх ображати?