Дитина плюс робота: історії мам, які розпочали власну справу в декреті (історія третя)

343

З народженням дитини в жінки відкриваються нові здібності, вміння і бажання. «Я була дуже сентиментальноюі хотіла творити для дитини», – говорить наша третя героїня. 

Раніше BitukMеdia розповідало історію Олександри Дереновської – майстрині з «печворку» та Дарії Бакай, мами трьох дітей, яка стала кондитером.

Ірина Таран – мама дворічної Ліни, майстер в’язаних іграшок – за освітою журналіст. До вагітності і декрету працювала  редактором та піарником. Не уявляє себе без текстів, тому на своїй сторінці в Instagram часто пише про материнський досвід і власні спостереження. Одного разу влаштувала опитування: «Хто вигадає найцікавішу назву для її бренду». Вагітність надихнула Ірину створювати в’язані іграшки.

«Коли я пішла у декретну відпустку, почала скуповувати «дуже потрібні» дитячі речі. Прочитала в інтернеті, що дитина ніяк не зможе жити без мобіля на ліжечко. Знаєш, такої штуки з іграшками, яка крутиться і набридливо «співає». Вирішила, що сама зв’яжу. Тоді я була страшенно синтементальною, тож уявляла, як той мобіль стане сімейною реліквією і його передаватимуть з покоління в покоління. Чого тільки не буває в тій вагітній голові», – жартома пригадує Іра початок «декретної» роботи.

facebook.com/ira.pavluk.7

Ірина пригадує, що на початках розпустила на нитки всі шалики, які мала вдома, і нав’язала багато баранчиків по схемі з Пінтерест. Виявилося, не так вже й складно. Тож відклала ідею з мобілем і почала дізнаватися більше про в’язані іграшки.

«Виявилося, що я в’яжу щось типу амігурумі. Це такі маленькі тваринки гачком, які придумали в Японії. У перші місяці після пологів я не розуміла, що відбувається з часом. Його було страшенно багато. Дитина спала інколи 19 годин на день. Я вмикала довжелезні фільми і гачкувала так довго, аж руки німіли», – розповідає майстер.

Як і будь-яка людина, що починає власну справу, Ірина, сумнівалася в своїх здібностях, порівнювала себе з іншими майстрами, хоча всі її знайомі дуже її хвалили.

facebook.com/ira.pavluk.7

«Звісно, всі знайомі мене дуже хвалили. Я гречно дякувала, хоча в глибині душі розуміли, що рівень мого в’язання такий собі. Ти навіть не уявляєш, що витворяють деякі в’язальниці. Це справжнє мистецтво», – говорить Іра.

«Хотілося почуватися важливою і придатною ще для чогось, окрім підгузників і каш»

Позитивні іграшки дівчини не залишалися без уваги і згодом вона наважилася розпочати свій маленький бізнес.

«Час від часу мене просили щось зв’язати на подарунок. Тоді я створила сторінку в Instagram, розповіла всім віртуальним друзям, що починаю такий маленький бізнес – і почала отримувати перші замовлення».

«Я вигадала конкурс у соцмережах. Хто вигадає назву бренду, яка мені сподобається, отримає в подарунок щось в’язане. Одна з підписниць придумала назву «Linka». Я їй подарувала ляльку», – додає Ірина.

facebook.com/ira.pavluk.7

Своєю справою дівчина займалася впродовж року. Сама собі намалювала логотип, навіть хотіла друкувати бірки, але, зізнається, що потім трохи перегоріла. Говорить, що рукоділля – дуже класна річ, але малоприбутково.

«Іграшку середнього розміру я в’язала 3-4 дні. А хто за неї заплатить більше 400-500 грн? От можна порахувати, скільки я могла заробляти в місяць, якщо ще й відмінусувати витрати на матеріали. Звісно, можна було б щось придумати. Взяти помічницю, удосконалити майстерність, щоб ціна на іграшки зросла, продавати за кордон. Але, скажу відверто, я трохи перегоріла», – пояснює Ірина.

 

«Дуже круто, коли хобі стає бізнесом. Але напевно не в моєму випадку. Коли доводилося спішити, щоб виконати замовлення, а потім ще одне і ще – мені почало набридати. Страшенно люблю в’язати, але тоді, коли хочеться. А не тоді, коли хтось підганяє», – додає вона.

Загалом дівчина вважає, що поєднання роботи і материнства, – справа особиста. Бо всі діти дуже різні і потребують різної уваги. Її Ліна дозволяла без проблем працювати.

«Мені це було дуже потрібно, бо материнська щоденна рутина дуже пригнічувала. Хотілося почуватися важливою і придатною ще для чогось, окрім підгузників і каш», – зізнається Іра.

І додає, що мамам в декреті дуже потрібно займатися чимось для себе – роботою, хобі, спортом, будь-чим, що наповнює. «Тоді на вулицях буде менше роздратованих жіночок, які без причин кричать на своїх дітей», – переконана дівчина.

Наразі Іра повернулася до копірайтингу та SMM і продовжує писати чудові та живі тексти.

Раніше BitukMedia розповідало історію про маму в декреті, які шиє подушки і ковдри в стилі «печворк» та про маму трьох дітей, яка пече неймовірні торти.