Більше щасливих, здорових і самодостатніх: дослідження, як змінилися українці за 9 років

106
meest.com

Майже 40 років «Світове дослідження цінностей» (“World Values Survey”, WVS) вивчає світогляд людей і загалом життя на планеті. Звичайно, під приціл потрапляє й Україна. Цьогоріч дослідники не просто вивчили поточний 2020 рік, а й порівняли його з результатами 2011 року. 

Згідно з результатами дослідження, позитивних змін значно більше, ніж негативних, що показує розвиток України та поступове прийняття раціональних цінностей і цінностей самовираження.

BitukMedia пропонує більш детально поглянути на результати дослідження.  

За 9 років, які минули з шостої хвилі Світового дослідження цінностей в Україні, відбулася Революція гідності й окупація частини Донбасу та АР Крим — військові дії на Донбасі ведуться досі, а отже, і під час підготовки даного звіту. Тому, вибірка 2020 року не є повністю співставною з вибіркою WVS 2011 року та попередніх хвиль через окупацію територій, де проживало близько 6,5 млн людей (а, це близько 14% населення України), тому динаміка даного дослідження показує не лише суспільні зміни, але і неврахування населення окупованих територій у вибірці.

Так, унаслідок війни відбулося значне зниження доходів українців та міграція понад мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на підконтрольні уряду території. До того ж у 2020 році в березні-травні відбувся локдаун через епідемію СOVID-19, унаслідок чого багато українців втратили роботу або частину доходу.

2020 VS 2011

Згідно з аналізом WVS у порівнянні з 2011 роком, у 2020 році на рух до задоволення базових потреб та побудови демократичної України, а також на зростання цінностей самовираження українців вказують такі тенденції: 

Духовний і фізичний стан. Так, щасливих громадян України стало більше, їх кількість зросла з 68% до 78,3%. Також, зросла частка людей з гарним здоров’ям за самооцінкою з 37% до 45,4%. До того ж частка тих, хто за останній рік ніколи не залишався без необхідних ліків або медичної допомоги, зросла з 53% до 62,5%.

Гроші. Незадоволених фінансовим становищем українців стало менше, їх частка з 48% впала до 38,9%. Таким чином, знизилась частка тих, хто вважає, що має низький рівень доходу (з 55% до 45,1%) та зросла частка тих, хто оцінює свій дохід як середній (з 33% до 37%). 

Їжа. Зросла частка тих, хто за останній рік ніколи не харчувався погано або не обходився без їжі, зросла з 52% до 71,7%. (Разом із зростанням оцінки доходів українці почали менше сподіватись на державу і розраховувати на себе).

Небезпека. Українці стали менше відчувати небезпеку у своєму домі/квартирі, з 69% до 73,8%.

Погані звички. Знизилась частка тих людей, що часто стикаються з розпиванням алкогольних напоїв на вулиці з 51,2% до 39,2% (разом з тим викликає тривогу зростання поширеності продажу наркотиків на вулиці з 9,9% до 13,4% тих, хто часто з цим стикається).

Релігія. Знизилась частка тих громадян нашої держави, хто вважає Бога важливим у своєму житті з 64% до 56,3%. Водночас це може свідчити про зниження духовності, а не впливу релігії на життя: так, знизилась частка тих, хто молиться кілька разів на тиждень або частіше з 42,2% до 38,5%, але зросла частка тих, хто відвідує релігійні служби не рідше разу на місяць з 24,1% до 33,5%. Також зросла частка тих, хто вважає, що основний сенс релігії – виконувати релігійні норми і церемонії (з 16,3% до 22,6%), а не робити добро людям. 

Толерантність. Українське суспільство стало більш толерантним до людей з ВІЛ (частка тих, хто не хотів би жити поряд з ними, знизилась з 52% до 36,4%) і до гомосексуалів (відповідна частка знизилась з 62% до 44,8%);

Зросло розуміння до абортів (частка відповідей «виправдано» зросла з 15,1% до 21,0%). 

І також зросла частка респондентів, які не згодні з тим, що чоловіки є кращими політичними лідерами, ніж жінки (з 48% до 55,1%). 

Довіра. Зростання частки тих українців, хто вважає, що більшості людей можна довіряти: з 23,1% до 30,1%.

Політика. Знизилась частка українців, які позитивно оцінюють зростання поваги до влади (з 50% до 31,9%).

Тому й зросла частка тих, хто надає перевагу «наданню народу можливості більше впливати на прийняття урядом важливих рішень» перед боротьбою зі зростанням цін та підтриманням порядку серед пріоритетів країни (з 18,4% до 23,8%).

Також зросла громадська активність як фактична, так і потенційна: зросла частота підписання петицій, участі в громадських організаціях, готовності брати участь в демонстраціях, страйках, бойкотах.

Зросла частка тих, хто прагне жити в демократичній країні, де в Україні керують виключно демократично і що в ній поважають права людини.

Стало більше людей, які вважають, що під час виборів проводиться правильний  підрахунок голосів, з 30% до 54,4%.

Над чим ще потрібно працювати?

Є також і зміни, скоріше негативні для демократичного розвитку українського суспільства, які можуть вказувати на посилення певних аспектів традиційних цінностей і цінностей виживання: 

Незалежність з дитинства. Стало менше батьків, які вважають, що в дітях потрібно виховувати незалежність, з 43% до 35%.

Ксенофобія. Зросла кількість людей, які не бажають жити по сусідству з іммігрантами, з 19% до 27,1%, з людьми іншої національності – з 17% до 24,8%.

Гендерні стереотипи. Люди вважають, що університетська освіта важливіша для хлопчика, ніж для дівчинки, частка таких осіб зросла з 18% до 24,5%; що «якщо жінка заробляє більше грошей, ніж чоловік, це, як правило, викликає проблеми» — з 20% до 30,9%.

Засудження. Люди почали простіше ставитися до насилля в сім’ї та загалом. Або ж українці стали байдужими у разі того, якщо не отримають державної допомоги — для них це стала проста річ. 

Політика. Знизилась частка тих, хто підтримує те, що «не уряд, а незалежні експерти приймають рішення, виходячи з того, що вони вважають найкращим для країни», з  65% до 46,2%.

У такому випадку, українці менш активні в голосуванні як на виборах Верховної Ради (з 62% тих, хто завжди голосував, до 55%), так і на місцевих виборах (з 61% до 50,8%, відповідно). 

Також знизилась довіра до більшості державних інституцій (суди, уряд, Верховна Рада, освітні заклади, державні установи і служби загалом) — крім Збройних сил та Національної поліції, довіра до яких зросла. Також знизилась довіра до громадських організацій і великого бізнесу.

Таким чином, зросла частка тих, хто підтримує управління країною військовими, з 13% до 21,1%.

Таким чином, попри всі потрясіння за останні 9 років, у 2020 році українці все одно почуваються в більшій безпеці, у тому числі фінансово, а також більш щасливо та незалежно.