5 українських музеїв, про які ви могли не чути

115
Музей українського весілля

В Україні загалом є майже 5 000 музеїв. За останні роки відкрилися тисячі приватних музеїв. І якщо у вас цей заклад асоціюються із нудною екскурсією серед експонатів, які не можна чіпати і довжелезними нудними історіями сурового екскурсовода, то забудьте про це.

Сотні інтерактивних, сучасних, наповнених різноманітними історіями музеїв – ось це сучасність!

І оскільки цей рік, через усім відомі події з пандеміїю коронавірусу, визначений як рік внутрішнього туризму – можна відвідати саме ті музеї, до яких ви ніяк не могли дійти.

BitukMedia пропонує для вас п’ять українських музеїв, про які вимогли не чути, а ще таких, які називають дивними і надзвичайними.

Музей викинутих речей

Фотоапарати, картини, меблі, побутова техніка, музичні інструменти, сувеніри, медалі… Близько 10-ти років тому цей раритет почали збирати на підприємстві Краматорська, яке займається збором сміття. У червні комунальники передали колекцію в музей історії міста.

Музей викинутих речей

Збирати колекцію почали після того, як один із співробітників полігону ТПВ не зміг відправити на утилізацію дитячу іграшку. Згодом до неї додалося близько 200 експонатів.

Не всі передані музею історії речі мають історичну цінність, але серед них багато цікавого, такого, що зараз можливо побачити тільки у якомусь краєзнавчому музеї або вдома у своєї бабусі.

Колекція викинутих іграшок – це окрема тема. Все як у американському мультфільмі «Історія іграшок» – для когось, колись, вони були найближчими та найріднішими товаришами. Потім діти підросли, покинули батьківський дім, а іграшки залишились. Якійсь час вони стояли на полицях, потім іграшки поклали у якусь коробку в коморі, а згодом на смітник – сумна правда життя.

Музей викинутих речей

Створена в музеї експозиція не тільки розповідає історію становлення Краматорська як міста, надає можливість зануритися в атмосферу якогось з минулих історичних періодів, відчути на собі атмосферу того часу.

Музей українського весілля

Музей українського весілля знаходиться в селі Великі Будища неподалік знаменитої Диканьки на Полтавщині. Крім традиційної екскурсії та знайомства з історією, співробітники музею можуть організувати традиційне українське весілля.

Музей українського весілля

Музей відкрився у 2008 році в селищному Будинку культури. У музейному фонді зібрано величезну кількість весільних рушників, сорочок-вишиванок, предметів побуту, святкового оздоблення і прикрас. Головна гордість музею – це весільна сукня, пошита ще в 1926 році. У ній місцева жителька Олена Кравченко виходила заміж. Своїм відвідувачам музей пропонує провести справжній весільний обряд, який відповідає всім стародавніми канонами.

До сьогоднішнього дня жителі села зберегли в своїй пам’яті місцеві народні звичаї і обряди, стародавні весільні пісні, які супроводжували урочистості весілля. В експозиції: весільне вбрання, меблі та предмети побуту, безліч вишитих рушників, сорочок та навіть скриня нареченої.

Музей українського весілля

Розповідають, що особливість музею в тому, що тут можна не просто доторкнутися до експонатів, а перенестися в минуле. Можна зіграти весілля чи інсценувати його. У світлиці все, аж до останньої дрібниці – відтворена обстановка побуту столітньої давнини. Учасники неймовірного дійства інколи плутають реальність із нереальністю.

Як і належить, на весіллі п’ють за здоров’я і щастя молодих. Напої – справжні. Закуски на столі – стародавні українські страви, приготовані за технологією прабабусь. А якщо бажаєте, все ж таки, оформити справжній шлюб, то представник законної влади – голова місцевої сільради допоможе в цьому.

Музей Гуцульської магії

Музей Гуцульської магії розташований у Верховині на березі річки Жаб’євський потік на території відпочинкового комплексу «Водограй Карпат».

Музей Гуцульської магії

Цей музей відкрився влітку 2015 року в Ворохті Івано-Франківської області. На вигляд – типова етнографічна хата з великою кількістю специфічних артефактів – палиць, ножів, банок з незрозумілим зіллям. Насправді ж ніж здатний розігнати хмари, а посох – примирити подружжя, що посварилося. Традиційний місцевий музичний інструмент – дримба – налаштовує енергетичне поле людини.

Легендарні і таємничі мольфари – маги карпатських гір, холодного сонця, густих лісів і розкішних лугів-полонин. Мольфарство як невід’ємна частина гуцульських знахарських традицій – пряма спадщина язичницьких культів, які ніколи особливо не зникали в цих місцях.

Музей Гуцульської магії

В музеї розкажуть про способи боротьби з духами, що населяють гори, ліси, річки та озера, про магічні знаки та предмети, про людей з надприродними властивостями.

Музей звуку

27 березня 2012 року в Одесі відкрився перший в Україні Музей звуку. Це ексклюзивне зібрання історичних раритетів звукової техніки, виставка аудіоапаратури, експозиція всіх поколінь носіїв звуку, клуб живої музики і музикантів, студія професійного звукозапису, школа звукорежисерів та DJ. Колекцію зібрав одеський звукорежисер.

Музей звуку

В експозиції представлені грамофони і патефони, радіоли і магнітофони, вінілові платівки, плівкові бобини, аудіокасети, CD-диски, афіші, плакати, етикетки для пластинок з логотипами численних фірм і фабрик грамзапису, що змінювали один одного протягом цілого століття.

Музей звуку

У закладі зібрано понад 5 тисяч експонатів, а відвідувачам пропонують слухати раритетні записи з автентичних носіїв.

Музей історії туалету

Музей історії туалету — приватний музей у Києві, відкритий у вересні 2007 року. Тут відкриваються факти і легенди про туалет: як виглядали туалети 5000 років тому, чому середньовічні туалети називали «гардеробами» і як функціонував туалет, винайдений Леонардо да Вінчі.

Музей історії туалету

У музеї зібрана найбільша колекція туалетних сувенірів в світі (внесена до Книги рекордів Гіннеса). Він включає в себе понад 600 мініатюрних туалетів.

Музей історії туалету

Про цей музей говорять: «Культурно-просвітницька робота Музею націлена не тільки на вивчення історії розвитку побутової культури людства, але й на виховання у молоді соціальної активності щодо захисту навколишнього середовища та особистої гігієни та санітарії».