10 статей Конституції України, які повинен знати кожен

136

З 27 на 28 червня 1996 року народні депутати України не спали всю ніч – вони трудилися над проєктом Конституції. Голосування проводилося по кожній статті окремо.

27 червня повітря у парламенті було гаряче. Навіть ширилися чутки, що прихильники політики тодішнього президента Леоніда Кучми планували провалити голосування. Однак вони не підтвердилися.

Голосування за Конституцію набрало 315 голосів з 300 необхідних. Таким чином, 28 червня Україна отримала Конституцію парламентсько-президентської республіки з широкими повноваженнями голови держави. У світовій спільноті схвалили документ і назвали його найбільш демократичним у світі.

Сьогодні, коли українці відзначають День Конституції України, BitukMedia пропонує 10 статей, які повинен знати кожен громадянин держави.

В ніч на 28 червня 1996 року вперше прозвучав затверджений Конституцією національний гімн та урочисто внесли синьо-жовтий прапор

Стаття 1

Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна правова держава. Ця стаття перша і головна, оскільки декларує ідеї про те, як має відбуватися організація життя в нашій державі.

В наступних статтях Конституції стаття 1 розписується детальніше. Варто звернути увагу на слова «суверенітет і незалежність». Адвокат і юрист Віталій Коломієць пояснює схожість цих слів, як «світлий і яскравий», але вони настільки є важливими, що прописані поряд.

«Суверенітет» – означає, що наша держава головна і єдина на нашій землі встановлює право, інші держави не можуть тут керувати. 16 липня 1990 року було проголошено декларацію про державний суверенітет УРСР. А через рік, з проголошенням повної незалежності України, 24 серпня на всенародному референдумі було схвалено акт про незалежність.

Соціальна – це коли людина визначається найвищою державною цінністю, а не якимось інструментом. Детально це прописано у статті 3.

Щодо демократичної – це означає, що єдиним джерелом влади є народ. Тому Україна є республікою, що з латини res publica перекладається як «справа всіх».

Стаття 8

В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Будь-яке суспільство організовується на основі певних правил. Але так було не завжди. Перші суспільства організовувалися навколо людини і вона керувала цієї організаціє. Якщо вожді, правителі були хорошими, – організація була хороша, поганий – погана.

«Наприклад, є футбольні команди, які грають на футбольному полі за певними правилами. Було б дивно, якби власник певного клубу сам визначав правила на кожну гру», – говорить Віталій Коломієць.

Існує поняття Rule of man – «верховенстов людини» і Rule of law – «верховенство права». Верховенство права, – це протилежність верховенства правителя, коли закон є вище «короля». Тобто, закон важливіший за особисті бажання того чи іншого «короля». Народ, як організація, щоб існувати в майбутньому, повинен жити за правилами, щоб не залежати від конкретних чиновників.

Депутати ВРУ радіють прийнятій Конституції

Стаття 10

Державною мовою в Україні є українська мова.

Здавалося б – найзвичайніша і найпростіша стаття. Все ж зрозуміло і чітко. Але, особливо у сьогоденні «мовний розбрат» дуже гостро використовують в Україні. На питанні мови спекулюють і часом, здається, що україномовне населення потрібно захищати більше за будь-яке інше в Україні.

Мова – це наша сила, її значимість прописана у найголовнішому законі і це беззаперечний факт.

Стаття 17

Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу.

Військові, здійснюючи свій обов’язок, одночасно виконують найважливішу функцію нашої держави.

Також в цій статті йдеться про те, що Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності. Адже покликання війська – захист від зовнішніх ворогів. І армія повинна завжди бути з народом.

Стаття 19

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Тут  роз’яснюється, за якими принципами людина взаємодіє з державою, що можна робити, а що ні, які права і обов’язки є у громадян.

«Це улюблена стаття всіх юристів, – говорить адвокат Віталій Коломієць. – Це ключ до всіх документів». Ця стаття про правопорядок, який ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушеним робити те, що не передбачено законодавством. А органи державної влади і місцевого самоврядування і їх посадові особи зобов’язані діяти лише в межах повноважень, у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Ця стаття – це принцип свободи, за яким кожен може робити все, що не заборонено законом і не шкодить іншим, а чиновники повинні робити лише те, що прямо дозволено їм законом».

«Якщо вас зупиняє патруль і просить показати кишені, або приходять додому з обшуком, ви зобов’язані запитати: «На якій підставі?», – говорить Коломієць.

Стаття 20

Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Ми відрізняємося від інших держав і інших народів, а також сприймаємо себе самих через певні символи. В цих символах проявляється суть і значення тієї нації і того народу. Символи – це стислий знак, в якому закладені принципи.

Захист наших символів також є самозахистом.

Стаття 28

Кожен має право на повагу до його гідності.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Гідність – це таке саме важливе поняття, як життя і честь. Ця стаття дещо перегукується із статтею 3, в якій говориться, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

«За радянською спадщиною ми звикли до «тільки не бий» – не посягай на життя. Але й не посягай на честь, не посягай на людську гідність, бо це складова соціальної держави», – говорить Віталій Коломієць.

Стаття 34

Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Ніхто в країні не може примусити вас припинити висловлювати свою думку, або карати за ці висловлювання. Єдине, коли можуть бути обмежені ці права, – якщо вони порушують національну безпеку, територіальну цілісність, громадський порядок, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Головне – правильно розуміти цю статтю і пам’ятати, що з 2014 року ми платимо величезну ціну через тих, хто порушив і це правило Конституції в тому числі.

Стаття 60

Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. Але не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження.

Стаття 62

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Простішими словами – в Україні діє презумпція невинності.

Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Доводити вину – справа слідчого, але це стосується лише кримінальних справ.

 

І на останок зазначимо, що кожен громадянин нашої країни зобов’язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. І саме це прописано у статті 68.