Понеділок, 30 Березня, 2020
    Головна Світ Пандемія в Німеччині, Франції, Китаї та не тільки: уроки від тих, хто...

    Пандемія в Німеччині, Франції, Китаї та не тільки: уроки від тих, хто стикнувся з пандемією раніше за нас

    Поки в Україні тотально забороняють рух громадського транспорту та сперечаються про привілейоване медобслуговування топ-чиновників, в Євросоюзі, куди пандемія коронавірусу COVID-19 прийшла раніше, вже стали нагальнішими інші проблеми.

    BitukMedia зібрало розповіді наших земляків – колишніх і нинішніх журналістів, які з різних причин осіли у не маленьких, але й не столичних містах ЄС – та дізналося деякі цікаві та повчальні факти.

    Однак почнемо ми не з українців у ЄС, а з громадянки Китаю – причому мешканки того самого міста, де вперше виявили вірус.

    Місто Ухань (Китай). «У моєму рідному невеликому місті Хуанші зараз уже немає жодних обмежень щодо пересування, але в Ухані все поки що закрите — іще не всі одужали, до того ж, тут багато населення», – каже Їнь Вонґ, студентка розташованого в Ухані університету. Між іншим, у цьому десятимільйонному місті не менше двадцяти університетів з відповідним ступенем освітньої акредитації.

    «Люди все ще мали б носити маски, але багато хто вже нехтує цим», – розповідає наша співрозмовниця. Втім, очевидно, мова тут не стільки про Ухань, скільки про інші території КНР.

    Адже при припинення карантинних заходів «не першої, але й не другої економіки світу» ще аж ніяк не йдеться. «Ми маємо щодня доповідати онлайн про свій стан здоров’я, аби отримувати спеціальний код, який дає доступ до громадського транспорту. Університет в Ухані, де я навчаюся, досі не працює, і до травня я маю писати свою кваліфікаційну роботу дистанційно. Випускного у нас не буде, адже така кількість людей в одному приміщенні — це великий ризик для здоров’я», – говорить китаянка.

    «Кордони між провінціями все ще закриті, але всередині провінції (крім Уханю) можна пересуватися вільно», – додає вона.

    Місто Моста (острів Мальта). «Острів маленький, а живе тут майже півмільйона людей», – змальовує головні епідемічні ризики цієї середземноморської перлини українка Інна Гончарук, як зараз живе й працює саме там. – «Крім того, тут рукою подати до Сицилії – 60 кілометрів. Для тутешніх мешканців поїхати до Сицилії – як у Києві з Оболоні на Троєщину, і взагалі зв’язки з Італією завжди були дуже активними. Все це сприяло зараженням».

    Зауважмо, однак, що пасажирське сполучення з Італією скасоване ще 10 березня, коли на Мальті було зафіксовано лише 4 випадки захворювання.

    Мальта завжди була туристичною країною, нагадує Інна, що теж становило проблему на початку епідемії. «Водночас уже минула паніка перших днів, коли всі гасали по магазинах», – говорить вона. – «ЗМІ двічі на день детально висвітлюють кількість заражених, кількість тестів, скільки є ліжок у лікарнях і скільки ще їх буде, повідомляють про поповнення запасів товарів першої необхідності. Напевне, саме тому тут загалом ніхто не звинувачує владу в бездіяльності».

    Проте тепер на перший план виходять пов’язані з карантином фінансові проблеми населення. «Особливо це стосується іноземців, яких багато працює на Мальті. Бо якщо громадянам країни уряд пообіцяв компенсації за час без роботи, то про такі компенсації іноземцям поки не йдеться, принаймні, офіційно», – пояснює Інна. – «Навпаки, днями один з урядовців заявив, що треба рятувати своїх, а іноземці нехай їдуть по домах і рятуються там. Але це викликало сильне обурення, і наступного дня він публічно вибачався.

    Велика проблема – сплачувати оренду. Моя хазяйка попервах дуже рішуче вимагала 650 євро. Я в підсумку з’їхала з того помешкання, а наступного дня вона вже телефонувала і погоджувалась на 400. Але загалом я чула не про один випадок, коли оренду знижували вдвічі, а то й зовсім скасовували. Мальтійці мислять стратегічно: вони розуміють, що дорого в таких економічних умовах нікого не знайдуть», – додає українка.

    Метро на Мальті немає, але автобуси поки ходять за графіком. «Проте людей там дуже мало, як і на вулицях. І всі тримають дистанцію. Громадяни тут свідомі. Хоча, наприклад, масового носіння масок я не помічала, їх носять буквально одиниці. Але я не знаю, чи не викликано це їх дефіцитом. Особисто я виходжу тільки в масці», – резюмує наша співрозмовниця.

    Місто Фрайбург (ФРН). «Фрайбург знаходиться поруч із французьким та швейцарським кордонами – десь 20 і 50  кілометрів відповідно. І багато тутешніх німців їздили щодня на роботу в Швейцарію або у французький Ельзас, бо там краще платять. Кордону ж фактично не було, ніяких перевірок, митних пунктів абощо. Але тепер їх перевіряють на кордоні на стан здоров’я, і там з’явилися черги по дві години. Адже саме у французькому Ельзасі ситуація особливо складна», – каже ще одна українка Оксана Виговська, що вже не один рік як перебралася до Європи. Втім, продовжує вона, всякий, хто може, просто лишається вдома. «І це у нашій федеральній землі ще м’яка ситуація, бо в принципі всі кордони з ЄС закрито, навіть із Польщею».

    «При цьому державні центри зайнятості масово доплачують підприємствам, щоб ті, в свою чергу, могли платити співробітникам у відпустках, не розорившись. Взагалі всіх постійно заспокоюють, що фінансова підтримка буде, скасовують сплату кредитів тощо», – розкриває Оксана антикризову політику німецької влади.

    Автобуси, поїзди, трамваї ходять чітко за графіком – «з німецькою пунктуальністю», наголошує Оксана, – але в меншій кількості, ніж до епідемії. І оскільки пасажирів дуже мало, держава так само, як підприємцям, доплачує і перевізникам. «Заклади, однак, всі закрито, крім лікарень, аптек і продуктових крамниць. Продавців швидко встигли відгородити від покупців щитами з оргскла, після кожного відвідувача дезінфікують касовий апарат і прилавок».

    «Інформаційна кампанія тут поставлена дуже круто», – продовжує німецька українка. – «Навіть наш мер записав відеоролик, де доступно пояснив, що можна, а чого не можна. Всіх закликають без гострої потреби не виходити на вулицю. Втім, штрафів, як у деяких країнах, поки немає, як, до речі, й масової присутності поліцейських патрулів. Тут все побудовано на довірі, німці цим дуже пишаються. Людей на вулицях дуже мало, і всі тримають дистанцію».

    Місто Ліон (Франція). «Порівняно з Києвом, де, я бачила телесюжет, чимало людей стоїть у черзі на автобус, а потім вони не можуть туди зайти і виникає якраз епідемічно небезпечна тиснява, у Франції все дуже цивілізовано. Цієї проблеми тут взагалі не існує», – стверджує співробітниця розташованої в Ліоні штаб-квартири телеканалу «Євроньюс» Євгенія Руденко. –  «Транспорту ходить менше, але ж майже всі компанії перевели максимально можливу кількість співробітників на дистанційну роботу. От і мені зараз транспорт в результаті просто не потрібен. Я бачила з балкону, як їхав автобус буквально з одним пасажиром. Багато французів, коли кудись потрібно дістатися, воліють їздити велосипедом. Метро теж працює «полегшено».

    Громадські заклади зачинено тотально, закрили також парки. «Навіть крихітний скверик тут по сусідству, буквально якихось 10 квадратних метрів, і той закрили», – розповідає Євгенія, і додає цікавий нюанс. – «Причому це не одразу відбулося. Спершу громадян просто попередили утримуватися від прогулянок. Але я сама бачила після цього прямо-таки натовпи в парках. І в результаті їх і закрили».

    Існує чіткий перелік дозволених причин виходу на вулицю: за покупками, до лікаря, на роботу, для зайнять фізичною активністю. «Якщо тобі вкрай необхідно на роботу, ти маєш роздрукувати відповідний папір і пред’являти його на вимогу поліції. Інакше поліція штрафує», – змальовує Євгенія французьку ситуацію, яка, як бачимо, відрізняється від тієї ж німецької.

    «Також широко залучають військових. Армія, наприклад, зараз добудовує польовий шпиталь в Ельзасі, де найважча ситуація. Також армійську авіацію використовують для транспортування хворих.

    Активно працюють науковці. От у нас у Ліоні є великий центр із онкологічних досліджень, то вони зараз перекваліфікувалися на протидію коронавірусу. Кажуть, що співпрацюють з колегами з Китаю та Америки», – продовжує поінформована екскиянка.

    «Ще про фінанси: у разі, якщо співробітників відправлятимуть у відпустки, їм повинні виплачувати 85 %. Втім, я, наприклад, маю можливість оформити відпустку з догляду за дитиною, і це означає збереження повної ставки», – додає Євгенія.

    Як бачимо, перший ажіотаж біля прилавків у Європі заспокоївся як у двох провідних державах материка, так і на маленькій Мальті. Разом із тим, методи примусу в дотриманні карантину різняться від країни до країни. Проте у всіх на перший план все більше виходять економічні ускладнення – як у плані утримання на плаву виробництв, так і у відношенні виживання домогосподарств. Далеко не такій заможній Україні варто, наскільки це можливо, вже зараз переймати найактуальніший досвід європейців.

    Підписуйтесь на BitukMedia в Telegram та Facebook і читайте хороші новини!