За результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», більшість українців вважають себе швидше щасливими, ніж нещасливими.
Про це повідомили на офіційному сайті Соціологічної групи «Рейтинг».
«Більшість опитаних вважають себе скоріше щасливими, аніж нещасливими: дуже щасливими себе вважають 29% населення (цей показник у порівнянні з весною 2020 року зріс: з 19%), швидше щасливими – 50%, не дуже щасливими – 17% і лише 2% – абсолютно нещасливі», – показали результати дослідження.
Чим молодший вік, тим щасливішими себе відчувають опитані, оскільки в цьому віці позитивна налаштованість на життя, впевненість у своїх силах, рівень активності та плани на майбутнє зазвичай кращі.
При цьому 64% опитаних вважають, що щастя залежить в першу чергу від внутрішнього стану людини (у квітні 2020 – 70%). «Це зниження, імовірно, можна пояснити тим, що зовнішні обставини (ситуація з пандемією) залишаються несприятливими, і ми не можемо на них ніяк вплинути.
Водночас 27% респондентів переконані, що щаслива людина чи ні, – це залежить від зовнішніх обставин. Жінки більше схильні вважати, що щастя – це в першу чергу результат внутрішнього стану людини. Взагалі чим щасливіша людина, тим більше вона погоджується з такою ж думкою. Майже половина нещасливих респондентів переконані, що щастя залежить від зовнішніх обставин.
Як зазначили соціологи, рівень щастя обернено корелюється з психоемоційними станами: чим вищий рівень щастя в опитаних, тим нижчий рівень негативних емоційних станів вони переживають. В такому випадку відчуття щастя є «запобіжником» у формуванні негативних емоційних станів. До того ж щастя характеризується позитивними емоціями, активністю, задоволеністю життям, що формує імунітет до негативних станів. Також менше піддаються негативним переживанням ті, хто покладають забезпечення свого щастя на самих себе, а не на зовнішні обставини. Такі респонденти, імовірно, мають вищий рівень саморегуляції емоцій та емоційну стабільність і впевненість у власних ресурсах та можливостях, за допомогою яких можна бути щасливими.
Вибіркова сукупність опитування: 1600 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,4%. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing — телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера), на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.
