Науковці дослідили поведінку самців шимпанзе у лісах Уганди. Ці мавпи спілкують один з одним за допомогою постукування по дереву. При чому кожен обирає свій тембр звучання і ритм.
Шимпанзе стукають по корінню дерев за допомогою ніг та рук. Кожен із них обирає ритм і тембр, який розповість іншим самцям про те, хто це і чим він займається. Свій стукіт самці поєднують із гучними вокалізаціями. Про це розповідає доктор Кетрін Хобайтер з Сент-Ендрюського університету.
“Ми часто впізнавали, хто барабанить, за стуком; це був фантастичний спосіб знайти різних шимпанзе, яких ми шукали. Тож якщо ми могли це зробити, то і мавпи теж можуть”, – каже вона.
“У когось ритм більш рівномірний, як у року чи блюзу, а дехто обирає “плаваючий” ритм, як у джазі”, – каже керівниця дослідження Веста Елеутері з Віденського університету. Вона теж навчилася розпізнавати самців за звуком за кілька тижнів спостереження у лісі.
Як повідомляло раніше BitukMedia, китайські дослідники оголосили вимерлими в дикій природі два види гібонів. А все тому що їх не помічали в місцях проживання на півдні Китаю більше десятка років.
Грузинські археологи знайшли зуб людини, яка жила 1.8 млн років тому
Фото - newsgeorgia
Археологи Грузії повідомили про сенсаційне відкриття у селі Орозмані. У шарах землі віком 1,8 мільйона років виявлено зуб прадавньої людини. Це ще одна знахідка, яка змінює уявлення про історію людства і погляд на еволюцію.
Зуб знайшли біля села Орозмані, що за 100 км на південний захід від столиці Грузії Тбілісі. Йдеться про премоляр нижньої щелепи раннього представника роду Homo.
Експерти стверджують, нинішня знахідка – ще один доказ того, що гірський район Південного Кавказу, ймовірно, був одним з перших місць, де оселились первісні люди після міграції з Африки.
«Ці люди – ровесники наших знаменитих Зезви та Мзії, перших європейців, і тут ми знайшли, грубо кажучи, зуб їхнього двоюрідного брата. Це повністю змінює уявлення про поширення давніх євразійців, євразійських гомінідів на території Грузії», – розповів науковий керівник групи розкопок Георгій Бідзінашвілі.
Зезва та Мзія – так грузинськими іменами дослідники прозвали прадавніх людей. Наприкінці 1990-х і на початку 2000-х років в Дманісі знайшли майже цілковито скамянілі залишки черепів та кісток первісних людей — чоловіка та жінка. Віком близько 1,8 мільйона років. Та знахідка змінила уявлення про історію людства та погляд на еволюцію.
Завдяки їй вчені змогли довести, що гомініди еволюціонували в людину прямоходячу, або Homo erectus, не на території Африки, як вважали раніше, а на території Євразії. Сьогодні в наукових колах Зезву та Мзію називають Homo georgicus – «людина грузинська», а в народі – «перші європейці».
Знахідка робить Грузію справді важливим місцем для палеоантропології та людської історії в цілому, – кажуть науковці.
Грузинські археологи знайшли зуб людини, яка жила 1.8 млн років тому
Найдавніші скам’янілості Homo в будь-якій точці світу датуються приблизно 2,8 млн років тому – часткова щелепа, виявлена в сучасній Ефіопії.
Вчені вважають, що ранні люди, представники мисливців-збирачів під назвою Homo erectus, ймовірно, почали міграцію з Африки близько двох мільйонів років тому. У сучасному Китаї були виявлені стародавні знаряддя, віком близько 2,1 млн років. Але сучасна Грузія є домівкою для найдавніших рештків перших людей, знайдених за межами Африки.
Як повідомляло раніше BitukMedia, скам’янілий бивень гігантського доісторичного слона знайшли на півдні Ізраїлю. Імовірно, він належав тварині, що жила півмільйона років тому.
Бельгієць Альберт ван Лімберген проїхав на велосипеді 1,4 тис. км заради круасанів. На поїздку від домівки у місті Льєж до пекарні Boulangerie Roy Le Capitole у французькій Ніці він витратив 12 днів. У рецепті круасанів, заради яких була мандрівка, використовують унікальну лаванду.
Пекарня Boulangerie Roy Le Capitole, якою володіє Фредерік Руа, знаходиться на другій лінії Середземного моря. У своїх круасанах Руа використовує лаванду, яка росте на високому вапняковому плато Лазурного берега. На ній робиться водяний настій, а потім на ньому замішується тісто. Зверху їх покривають харчовим барвником, аби надати легкого лавандового кольору.
Круасани у Руа виходять легкі, мов пушинка, тісто має нотки аромату горіхів. У нього кладуть тільки справжнє несолоне вершкове масло. За день у пекарні Руа можуть спекти 1,2 тис. круасанів. На виготовлення кожної партії іде три дні. Пекарі працюють шість днів на тиждень починаючи із 4:30 ранку. Руа не використовує жодних заморожених напівфабрикатів, усе свіже.
Фото: Frederic Roy
“Деякі пекарі насправді ніколи у своєму у житті не готували круасани. Я ж хочу, щоб мої клієнти були впевнені у тому, що вони купують”, – каже власник пекарні. Він відкрив її близько 2,5 років тому.
Окрім лавандових, він випікає круасани і з іншим наповненням – фісташковим, шоколадно-банановим та малиновим.
Альберт планував мандрівку до Boulangerie Roy Le Capitole з початку 2021-го. Його друзі, які відпочивали в Ніці, передали контакти Ван Лімбергена Фредеріку і чоловіки спілкувалися телефоном. Але мандрівка затримувалася через “ковідні” обмеження. Тож як тільки з’явилася можливість, бельгієць сів на велосипед і вирушив.
Фото: Albert Van Limbergen
Із собою Альберт взяв лише намет, спальний мішок, інструменти для ремонту велосипеда, змінний одяг і 7 літрів води. Потім одягнув шльопанці – і почав крутити педалі. Удома він покинув ферму із безхатніми тваринами, яких врятував раніше, великою кількістю коней, котами, собаками і рибками. За цим усім погодилися приглядати друзі.
Ван Лімберген виїхав з дому 28 червня, а прибув до пекарні 12 липня. Фредерік знав про мандрівку і зустрів велосипедиста на порозі разом із своєю дружиною Катею та групою цікавих французів.
Альберт каже, що він несамовито обожнює лаванду – смак, запах і кольори лавандових полів. Тож коли він одного дня побачив у новинах, що є єдина пекарня, яка випікає лавандові круасани, вирішив її відвідати.
“Коли я побачив сюжет, я зрозумів, що у мене з’явилася причина відвідати Францію”, – розповідає ван Лімберген, який є колишнім велогонщиком.
Він їздить час від часу до Франції, але йому для цього потрібна вагома причина. Наприклад, чоловік їздить у французьке місто Валлон-Пон-д’Арк поїсти лавандового морозива у кав’ярні Ardèche . Однак вперше в житті Альберт поїхав за новим лавандовим смаком на велосипеді.
Для порівняння – від польської Варшави до Харкова – 1,3 тис. км.
Назад Альберт проїхав лише 70 км, а потім його підібрали друзі на авто і відвезли назад у Бельгію.
Як повідомляло раніше BitukMedia, винороб із італійського міста Реджо-Емілія на ім’я Тулліо Масоні вирощує виноград на даху старовинного будинку XVI століття. Отримане вино продає по €5 тис. за пляшку. Каже, що це – витвір мистецтва і просить не пити напій, а говорити про нього з друзями.
Ріно Д'Альфонсо, він же Бетмен Аделаїди, одягає накидку близько семи років. Фото - ABC Radio Adelaide: Daniel Keane
Австралієць Ріно Д’Альфонсо, який називає себе Бетменом Аделаїди, виставив на місцевому сільськогосподарському ярмарку своє химерне авто. Це копія бетмобіля Майкла Кітона з фільму про людину-кажана 1989 року.
Завдовжки понад 6 м і завширшки – 2,2 м. Про такий диво-автомобіль в реальному розмірі Ріно мріяв з дитинства. Це не просто кіношний реквізит, а звичайний автомобіль, яким можна пересуватись по Австралії і не боятись, що тебе зупинить поліція.
“Знадобилось внести чимало змін. Все робилось під інженерним контролем. Зрештою інженерна служба має підписати дозвіл на користування авто. Воно має на всі 100 відсотків відповідати транспортним вимогам”, – розповів Ріно Д’Альфонсо.
Копія Бетмобіля з фільму про Бетмена 1989 року демонструється на Royal Adelaide Show. Фото – ABC Radio Adelaide: Daniel Keane
Королівське шоу в Аделаїді, а саме так називається ця щорічна сільгосп виставка, зараз у самому розпалі. Отже, знайти місце для паркування навколо виставкових павільйонів – складне завдання. Тільки не для бетмобіля.
Машина займає почесне місце біля кіоску з пам’ятними речами. Ріно – пристрасний поціновувач всього, що стосується Ґотема: костюмів, предметів колекціонування, коміксів тощо. Для такого фаната немає не важливих деталей. В чоловіка не просто якійсь костюм Бетмена, а копія накидки, яка стала популярною після трилогії Крістофера Нолана.
“Це одяг Крістіана Бейла з “Темного лицаря”; це вуглецеве волокно”, – хвастає він.
Ріно Д’Альфонсо вперше одягнув загострені вушка сім років тому. “З дитинства завжди говорив, що матиму бетмобіль 1989 року”, — розповідає він.
Його бетмобіль виготовили на замовлення в Квінсленді. “Спочатку інтер’єр був інший, інша панель приладів й інший двигун. І я все це змінив, щоб було як у фільмі”, – каже австралієць.
Але в такої пристрасті є й інший, серйозний, бік. Як справжній супергерой Д’Альфонсо, за його визнанням, любить “віддавати себе цьому світу” через “щастя та посмішки”. Чоловіка часто запрошують з концертами для HeartKids. Ця благодійна організація опікується дітьми з вадами серця. “Мені подобається носити цей костюм і бути для дітей супергероєм”, – розповідає Бетмен Аделаїди.
Щодо бетмомобіля він потрібен чоловіку з суто практичних міркувань – їздити на свої шоу, але можна і за покупками.
Жартує: “Це все одно, що їздити на звичайному міському автомобілі. Тільки огляд кращий, бо вікна довгі”.
Як повідомляло раніше BitukMedia, британський стартап Sonantic за допомогою штучного інтелекту зміг відтворити голос американського актора Вела Кілмера. Тепер актор, який грав Бетмена, може користуватися своїм природним голосом. Чоловік втратив його через рак гортані.
Ізраїльский стартап Steakholder Foods оголосив про створення штучної яловичини породи ваґю. Створений за допомогою 3D-принтера продукт Omakase Beef Morsels складається із шарів жиру та м’язових волокон, які чергуються між собою.
М’язові та жирові тканини для штучної яловичини ваґю виготовили із реальних клітин корів, але вирощених у лабораторіях. Раніше компанія MeaTech 3D, яка володіє стартапом, уже виготовляли із таких клітин продукцію – це був стейк вагою 104 грами. Але цього разу жир і м’язи вирішили не змішувати, а надрукувати шарами. Соковитість, мармуровість і поживність шматочків можна регулювати, змінюючи товщину шарів «м’яса» і жиру.
Компанія стверджує, що отримана яловичина відповідає стандартам мармуровості яловичини ваґю. Більше того, кажу ізраїльтяни, штучне м’ясо можна зробити навіть кращим, ніж справжнє. Поки вони надрукувати його у вигляді кубиків – задля експерименту. Але Omakase Beef Morsels можна виготовляти будь-якої форми та розміру.
Поки що Omakase Beef Morsels не продають, але сподіваються випустити його пізніше на ринок за ціною звичайного м’яса. Цього року проведуть дегустації.
Як повідомляло раніше BitukMedia, ізраїльский стартап Steakholder Foods оголосив про створення штучної яловичини породи ваґю. Створений за допомогою 3D-принтера продукт Omakase Beef Morsels складається із шарів жиру та м’язових волокон, які чергуються між собою.
Сучасні технології сканування та обробки зображень виявили нові об’єкти під поверхнею шедевра Яна Вермера. Свої таємниці розкрила “Молочарка”. Фахівці дізнались, що початкова задумка голландського митця була іншою. “Вражаючі” відкриття у шедеврі 17-го століття пролили нове світло на техніку загадкового художника. І це напередодні найбільшої в історії виставки робіт Вермера.
“Молочарка” Яна Вермера – одна з найвідоміших картин в амстердамському Рейксмюсеумі. Шедевр не встояв і розкрив свої секрети під дією сучасних технологій сканування зображень.
Під видимою картиною було виявлено два предмети — тримач для глечика і кошик для багаття. Вермер спочатку намалював на полотні додаткові деталі, а пізніше передумав і зафарбував їх.
Сучасні технології допомогли розкрити “секрети” шедевра Яна Вермера “Молочарка”
“За молочаркою біла стіна. Але спочатку на ній була полиця з банками, а тепер ми її не бачимо. Біля її ніг стояв великий кошик для багаття”, – розповів директор музеюТако Діббітс.
Мистецтво знавці датують “Молочарку” 1657-8 роками. За допомогою рентгенівських знімків ще 10 років тому дослідники знали, що під шарами фарби щось приховано, але вони не були впевнені, що саме.
“Знахідка розкриває нового несподіваного Вермера, це вражає”, – сказав на прес-конференції Грегор Вебер, керівник відділу образотворчого мистецтва Рейксмюсеум. Зміни Вермера означають, що фігура служниці, яка переливає молоко з глиняного глечика, “постає перед нами набагато монументальнішою”, – сказав він.
Деталь сканованого зображення картини Вермера «Молочарка», на якому видно глечики, що висять на гачках. Згодом митець їх зафарбував. Фото – Rijksmuseum, Amsterdam.
У лютому наступного року “Молочарка” стане експонатом унікальної виставки у Рейксмюсеумі. На ній продемонструють 27 робіт Вермера з 35, які він створив за все життя. Подібної експозиції раніше ніколи не було. Три картини голландського майстра надасть приватний нью-йоркський музей “Колекція Фріка”. Вони куплені понад сто років тому і ніколи не залишали стін музею. Але зараз будівлю ремонтують, тому зробили виняток.
Як повідомляло раніше BitukMedia, британські вчені виявили під шаром іншої картини раніше невідомий твір Ван Гога. Художник використав своє полотно повторно. У роботі з відтворення допомагав штучний інтелект.
Українське суспільство зараз перебуває на стадії втрати ілюзій. Люди починають більш реалістично дивитися на життя. Українське суспільство стало більш ефективним. При цьому, сильні люди стали сильнішими, а слабкі – слабшими.
Про це заявив соціальний психолог Олег Покальчук в інтерв’ю для YouTube-каналу BitukMedia.
“Найгірша форма саморуйнації – це коли людина або применшує, або перебільшує свої проблеми. Це однаково згубно”, – попереджає психолог.
“Кожен із нас заплатить ціну за нашу перемогу. І вона ні для кого не буде малою”, – каже Покальчук.
Підпишіться на YouTube-канал BitukMedia та натисніть дзвіночок – дізнавайтеся про нові цікаві ефіри першими!
Обидва гібони були знайдені на південному заході Китаю. Фото - Вікіпедія: Matthias Kabel
Китайські дослідники оголосили вимерлими в дикій природі два види гібонів. А все тому що їх не помічали в місцях проживання на півдні Китаю більше десятка років.
“Вимерлими в дикій природі”, згідно з нещодавнім звітом про статус приматів, вважаються білорукий гібон і північний білощокий гібон.
Термін “вимирання в дикій природі” означає, що той чи інший вид виживає лише в неволі.
Дослідники обстежили території, де раніше мешкали білорукий і північний білощокий гібони, але жодних ознак тварин не виявили.
Керівник дослідницької групи в Північно-Західному університеті Китаю Лі Баогуо покладає провину за “безпрецедентну втрату біорізноманіття” на діяльність людини. Йдеться передусім про надмірну експлуатацію ресурсів і розширення сільського господарства.
Білорукі гібони проживали у південно-західній китайській провінції Юньнань на висоті близько 2 тис. м. А північні білощокі – в південно-західних частинах Юньнаня.
Білорукий гібон. Фото – Вікіпедія: Піт Стюарт
Згідно з даними місцевих ЗМІ, за останні 45 років популяція гібонів скоротилася більш ніж на 50 відсотків. Все через швидку втрату середовища проживання, полювання та торгівлю домашніми тваринами.
І хоча ці види приматів могли зникнути на території Китаю, надія на порятунок є. Спільноту північних білощоких гібонів помітили у в’єтнамському національному парку Пу Мат у 2011 році поблизу кордону з Лаосом.
Білорукий гібон також зустрічається в інших частинах Південно-Східної Азії, зокрема в Таїланді та Малайзії.
Близько 80 відсотків з 28 існуючих видів приматів у Китаї знаходяться під загрозою зникнення, а популяції від 15 до 18 видів нараховують менше 3 тис. особин.
Північний білощокий гібон. Фото – Wikipedia: Grendelkhan
Сьогодні у світі існує близько 20 видів гіббона, які мешкають у джунглях від Індії до острова Борнео. Більшості цих видів загрожує вимирання через дефорестацію, полювання чи нелегальну торгівлю.
Гібони Китаю класифіковані Міжнародним союзом охорони природи як критично близькі до вимирання.
Як повідомляло раніше BitukMedia, крихітні ссавці роду дромери можуть допомогти астронавтам пережити тривалі польоти до інших планет. Вони уповільнюють свій метаболізм під час зимової сплячки, і науковці сподіваються стимулювати ці ж механізми у людей.
Інженери Chery розробляють крісло-катапульту для автомобілів. Фото - Autohome.
Китайська державна компанія Chery Automobile подала заявку на патент незвичайного пристрою – автомобільного сидіння з катапультою. Винахід має допомогти знизити кількість жертв ДТП. Але поки що викликає чимало запитань.
В Chery таке крісло-катапульту називають системою пасивної безпеки. В разі неминучої аварії сидіння зможуть викидати пасажирів у повітря. В такий ефектний спосіб водій та пасажири залишатимуть машину ще до зіткнення і, ймовірно, опиняться в більше безпечному місці.
Крісло-катапульта на вигляд практично нічим не відрізняється від звичайного автомобільного сидіння. А от ремені безпеки особливі – п’ятиточкові, як у гоночних болідів. З поясною та двома вертикальними лямками. Така конструкція вимагає більше зусиль для застібання.
У патенті Chery поки не враховано низку важливих нюансів. Наприклад, не вказано, як крісло-катапульта спрацьовуватиме на автомобілях з жорстким дахом, як поводитиметься при аваріях у тунелях, і навіть як приземлятиметься пасажир. Також невідомо, що буде, якщо машина встигне перекинутись до катапультування. Очевидно поки технологія на початковій стадії розробки.
Ідея крісла-катапульти в авто не нова — експерименти з цією технологією проводили ще з середини ХХ століття. Також слід зазначити, що сидіння-катапульту в 1964 році отримав знаменитий Aston Martin DB5 Джеймса Бонда, – накгадує “Фокус”.
Не виключено, що пристрій у стилі Джеймса Бонда в майбутньому таки з’явитись в автомобілях Chery, але поки це лише заявка на патент, яка може ніколи і не реалізуватись на практиці.
Як повідомляло раніше BitukMedia, автомобілі Tesla показали світлове шоу під український “Щедрик” — так компанія Ілона Маска представила нове оновлення програмного забезпечення своїх автомобілів V11.0, де з’явилася нова функція — світлове шоу під свою музику.
У американському штаті Монтана знайшли загублений фрагмент одного із папірусів Мертвого моря. Власник каже, що її мама отримала його як подарунок у Єрусалимі у 1965 році.
Відомий ізраїльський історик Шмуель Ахітув працює над книжкою про три сувої папірусу із Першого Храму – єрусалимської культової споруди, зруйнованого вавилонським царем Навуходоносором ІІ. Також ця споруда відома як Храм Соломона. Книжку писала дослідниця давньоєврейської писемності Ада Ярдені, але вона померла 2018 року. Ахітува попросили завершити її роботу.
Ахітув почав читати чернетку книжки і побачив згадку про фрагмент папіруса зі словами “відправили до Ізмаїла”. Однак у колекції Управління старожитностей Ізраїлю такого фрагменту не виявилося. Ахітув зв’язався із донькою Ярдені та розпочав кампанії із пошуку фрагмента. Клаптик знайшовся у штаті Монтана.
Американець, який зберігав пам’ятку, пояснив, що цей папірус був пам’ятним для його матері. Вона отримала його в подарунок від Джозефа Саада, куратора тодішнього Палестинського археологічного музею. Жінка повісила його у рамочці на стіні. Скоріш за все, Саад отримав клаптик від торговця старожитностями Халіла Іскандера Канду. Той міг купити шматочок пергаменту в бедуїна, який знайшов його в печері Юдейської пустелі, повідомляє France 24.
Але побувавши у Управлінні старожитностей Ізраїлю і побачивши стародавні сувої, американець погодився віддати фрагмент науковцям.
Наприкінці період першого храму писемність була дуже поширена, однак протягом 2,7 тис років папірусів майже не збереглося – відомо лише про три.
Історики говорять, що кожна із таких пам’яток проливає світло на стародавню єврейську писемність. Хоча на клаптику, знайденому у Монтані, є лише чотири рядки тексту, які починаються словами “відправили до Ізмаїл” (в оригіналі Ishmael, Ішмаель) – це популярне тогочасне єврейське ім’я, його носили біблійні персонажі та царські чиновники. Наприклад, його знаходять на глиняних печатках, які використовувалися для запечатування документів. У перекладі воно означає “бог почує”.
Фото: Pen News/Shai Halevi-IAA
Припускають, що вирваний фрагмент був частиною якоїсь інструкції. Це навряд була релігійна пам’ятка, оскільки папірус використовувався для офіційної кореспонденції. Релігійні тексті писали на пергаменті. Однак, що чи кого саме відправили до Ізмаїла, із тексту не зрозуміло. Проте євреї тішаться, адже для них – це частина їхньої історичної спадщини.
“Цей фрагмент унікальний. Він дуже рідкісний”, – каже Ейтан Кляйн, заступник директора відділу запобігання крадіжкам Управління старожитностей Ізраїлю.
Ейтан Кляйн (ліворуч) вивчає фрагмент. Фото: Pen News/Yoli Scwhartz-IAA
Фрагмент дослідили за допомогою радіометрії і підтвердили його справжність. Дослідження підтвердило ймовірність, що він походить із печер Юдейської пустелі, в які були знайдені інші сувої Мертвого моря.
Як відомо, сувої Мертвого моря були виявлені в 1947-му і є колекцією древніх біблійних та небіблійних текстів. Пергамент та папірус, на яких вони написані, збереглися завдяки унікальному сухому мікроклімату печер.
Як повідомляло раніше BitukMedia, під час археологічних розкопок в Іспанії вчені натрапили на кам’яну скульптуру фалоса. Це не перша знахідка такого роду. Фалос був важливим символом давньоримської культури. Але знайдена скульптура вперше така велика – близько 46 см.
Королева Єлизавета померла у віці 96 років. Вона стала британським монархом із найдовшим терміном правління – 70 років та 214 днів. Королева спочила у одній зі своїх улюблених резиденцій у замку Балморал у Шотландії в оточенні дітей та внуків.
Про це повідомив Букінгемський палац.
Принц Гаррі, скоріш за все, не встиг побачити бабусю перед смертю – повідомлялося, що він лише в дорозі до неї.
73-річний принц Чарльз успадкує трон.
Єлизавета ІІ запам’яталася як монарх, яка найбільше подорожувала. Зокрема, вона стала першою, хто відвідала Австралію та незалежну Ірландію. Разом з принцом Філіпом вони стали першими британськими монархами, які здійснили довколасвітню подорож.
Також вона запам’яталася своєю любов’ю до коргі – вона завжди брала із собою цих собак під час перельотів. Також вона любила кінні перегони – кілька років тому її навіть звинувачували у надмірній розтраті грошей на них.
Також примітрим був завжди стиль королеви і її любовь до різноманітних шляпок. Стилістка королеви Анджела Келлі завжди вибирала вбрання так, аби різні його деталі доповнювали один одного в кольоровій гамі.
По життю королеви Єлизавети ІІ лишилося багато цікавих фактів із її біографії. Наприклад, те, що королівські коштовності, які мали перейти їй у спадок, під час Другої світової зберігалися у коробці з-під печива. А також що корона на її голові під час промов до нації була така важка, що шия насилу витримувала.
Вона не значно пережила свого супутника життя Філіпа, який помер уві сні у віці 99 років у квітні 2021 року під час пандемії Covid. Вона проводжала його в останній шлях наодинці в каплиці Святого Георгія у Віндзорському замку. Кількість запрошених значно зменшили через пандемію. Єлизавета та Філіп були одружені 73 роки.
Під час останньої публічної появи – зустрічі із новою прем’єркою Британії Ліз Трасс – на руці королеви побачили значний синець. Це стурбувало публіку. 8 вересня повідомили, що усі діти королеви Єлизавети збираються поруч із нею. Вона перебувала під медичним наглядом через стан здоров’я.
Драму “Клондайк” режисерки Марини Ер Горбач обрано претендентом на боротьбу за премію “Оскар” від України. Йдеться про номінацію в категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».
Про це повідомляє Український оскарівський комітет (УОК).
Члени комітету обирали між двома фільмами – “Снайпер. Білий ворон” Марʼяна Бушана і “Клондайк” Марини Ер Горбач. Фільм було обрано шляхом голосування членами УОК, головою якого є Алік Шпилюк.
“Клондайк” – призер Берлінале і Санденсу. Світова прем’єра стрічки пройшла на найбільшому фестивалі незалежного кіно США і здобула там приз за Найкращу режисуру.
Фільм спільного виробництва України й Туреччини також продемонстрували на Берлінському кінофестивалі. В активі “Клондайку” одразу два призи — Екуменічного журі та Глядацьких симпатій.
“Номінація від країни на нагороду Американської Кіноакадемії — це крок до глобальної аудиторії. А під час війни це ще й можливість поширювати меседж, який відгукується українцям. “Клондайк” говорить про нас кіномовою зрозумілою іноземцям”, – коментує режисерка фільму Марина Ер Горбач.
“Клондайк” – драма про історію родини, яка опинилася в епіцентрі подій авіакатастрофи рейсу MH17 в селі Грабове на Донеччині. Родина очікує народження первістка, коли війна жорстоко вривається в їхні життя разом з уламками збитого боїнга. Жінка відмовляється їхати, навіть коли село захоплюють озброєні угруповання.
Головну роль у фільмі виконала акторка театру та кіно Оксана Черкашина (“Погані дороги”), а також Сергій Шадрін (“Чорний ворон”) і Олег Щербина (“Черкаси”, “І будуть люди”).
У широкий український прокат стрічка вийде 3 листопада.
Щодо “Оскара”, наступним кроком УОК перевірить фільм на відповідність вимогам Американської кіноакадемії та офіційно оголосить кандидата, що змагатиметься за право потрапити спочатку до лонглиста, а далі і шортлиста премії в номінації “Найкращий міжнародний повнометражний фільм”.
Як повідомляло раніше BitukMedia, українська кінострічка “Мати апостолів” отримала головну нагороду на міжнародному кінофестивалі Asia Film Art.
В Іспанії археологи виявили найбільшу у світі скульптуру фалоса. Фото - Live Science
Під час археологічних розкопок в Іспанії вчені натрапили на кам’яну скульптуру фалоса. Це не перша знахідка такого роду. Фалос був важливим символом давньоримської культури. Але знайдена скульптура вперше така велика – близько 46 см.
Такий розмір робить знахідку найбільшою римською статуєю пеніса з будь-коли знайдених, – стверджують вчені. Вони описали кам’яний фалос як “незвичайно великий”.
Знахідку зробили в Ель-Ігерон, неподалік міста Нуева-Картея в іспанському регіоні Кордова. Зображення чоловічого дітородного органу було вирізане на наріжному камені будівлі давньоримського поселення.
“Ми вважаємо, що це найбільша статуя фалоса з будь-коли знайдених. Символ фалоса був дуже популярний серед древніх римлян. Вони вірили, що він захищає їх від невдач і лих”, — зазначили експерти.
Фалос дійсно був важливим символом у давньоримській культурі. Вважалось, що його зображення можуть відлякати невдачі і підвищити мужність. Цим можна пояснити той факт, що археологи вже неодноразово знаходили такі скульптури та зображення на давньоримських пам’ятниках.
Фалічні символи та зображення були широко поширені у Стародавньому Римі. Їх використовували як амулети. Вважалося, що фалос приносить удачу та захищає від «поганого ока», а також є символом родючості. Такі зображення були звичною справою в будинках чи військових таборах тих часів. Їх розміщували на фасадах будівель, а солдати носили маленькі фалічні амулети із собою на знак мужності.
Археологи вважають, що будівля, де знайдено барельєф з фалосом, була розміром 20 на 17 м і мала форму вежі. Швидше за все, її звели на місці зруйнованого іберійського поселення. Його датують п’ятим століттям до н.е. і вперше розкопали в Ель-Ігероні в 1960-х роках. Римляни використовували стародавні іберійські укріплення як фундамент нових будівель.
Як повідолмяло раніше BitukMedia, на розкопках біля італійського міста Сан-Кашіано-ін-Валь-ді-Пеза (Тоскана) знайшли древні статуетки, які були символами родючості. Вони мають вигляді фалоса, матки і грудей. Вони і 3 тис. монет були вкриті мулом геотермального джерела.
“Екскалібури” працюють за GPS-навігацією, тобто керуються із супутника. Для пострілу використовують гармати калібром 155 мм, дальність стрільби – 40 км. Раніше було відомо, що такі снаряди Києву передавала Канада – ще наприкінці квітня цього року – разом зі своїми гарматами М777 відповідного калібру.
Про те, що Вашингтон передає Україні М982, офіційно не повідомляли. Журналісти звернули увагу, що в одному зі звітів Пентагону йдеться про потребу виділити $92 млн із бюджету, аби замінити ракети, передані Україні.
Відео роботи «Екскалібура» по позиції росіян ви можете подивитися у Telegram чи Facebook BitukMedia.
Вперше M982 використали для ліквідації лідера Аль-Каїди Абу Джура в Іраку.
Як повідомляло раніше BitukMedia, pосійське міністерство оборони закуповує мільйони ракет і артилерійських снарядів у Північної Кореї. Однак російські військові продовжують страждати від браку боєприпасів.
Експрес-тест для діагностики хвороби Паркінсона допомогла створити жінка, яка впізнає синдром за запахом. Фото - скрін BBC
Британські вчені розробили новий тест для виявлення хвороби Паркінсона на ранніх стадіях. А все завдяки гострому нюху жінки з Шотландії. Очікується, що новий метод діагностики стане проривом у виявленні та лікуванні важкої неврологічної хвороби.
Хвороба Паркінсона – важке випробування і для хворого, і для членів його сім’ї. Її діагностують не одразу, ліків ще не винайшли. Проте тепер з’явилася надія на швидке і раннє виявлення небезпечної недуги.
Новий тест – це звичайний мазок зі шкіри. Готовність – за 3 хвилини. Розробники з Манчестерського університету сподіваються, що клінічні випробування їхнього тесту вдасться завершити за два роки. І вже тоді новий метод діагностики почнуть використовувати повсюдно.
Хвороби Паркінсона – важке неврологічне захворювання. У світі налічується понад 10 млн хворих. Досі не існувало хімічних аналізів, які б прицільно діагностували хворобу Паркінсона. Діагноз частіше всього ставився на підставі лікарського огляду. Часто – на пізніх стадіях. Отже, новий тест може викликати справжню революцію у виявленні та лікуванні цієї важкої хвороби.
А все завдяки літній жінці – колишній медсестрі з шотландського міста Перт. В 72-річної Джой Мілн надзвичайно гострий нюх. Вона помітила, що її чоловік Лес почав “дивно” пахнути за довго до того, як йому був поставлений діагноз.
Вперше Джой звернула увагу на запах, коли чоловікові було 33. Але зв’язала його з хворобою тільки через 12 років. Тоді разом з вже хворим Лесом прийшла на зустріч з іншими пацієнтами, організовану благодійною організацією Parkinson’s UK. Джой відчула, що від інших пацієнтів йшов такий самий запах.
Поружжя Мілн. Фото – скрін BBC
Джой Мілн розповідає, що її чоловік, колишній лікар, був сповнений рішучості знайти дослідника для вивчення зв’язку між запахом та хворобою Паркінсона. У 2012 році такі науковці знайшлись в Единбурзькому університеті. Вони припустили, що зміну запаху може спричиняти хімічна зміна шкірного сала під впливом хвороби.
Але спочатку треба було перевірити нюх Джой. Піддослідна нюхала футболки хворих на “Паркінсона”, і тих, у кого її немає. Результати вражали: медсестра правильно визначила футболки хворих. Ба більше, заявила, що одна футболка з групи людей без хвороби Паркінсона пахне недугою. Через вісім місяців у цієї людини дійсно діагностували хворобу.
Після цього в Манчестерському університеті зібралася команда фахівців. Разом з Джой вона розробила простий тест-аналіз – мазок зі шкіри, що виявляє хворобу Паркінсона.
За великим рахунком, цей тест копіює унікальний нюх Джой – тобто виявляє молекули, що викликають ледь помітний запах. Точність аналізу в лабораторних умовах наближається до 95 відсотків, – розповідають вчені.
Очолювала дослідження професор Манчестерського університету Пердіта Барран. За її словами, якщо цей експрес-аналіз почнуть активно застосовувати терапевти та лікарі загальної практики, це може призвести до перевороту в діагностиці.
В ніч перед смертю у віці 65 років Лес Мілн просив свою дружину не кидати дослідження запаху, які вони почали. Саме тому, що ті можуть допомогти іншим. Джой так і робить. Зараз вона працює з вченими, щоб з’ясувати, чи може вона винюхати інші хвороби, таких як рак та туберкульоз.
Як повідомляло раніше BitukMedia, дослідники з Нідерландів розробляють застосунок для мобільних телефонів, який зможе виявляти COVID за голосами людей. «Потенційно високу точність» забезпечить застосування штучного інтелекту.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
