Мешканка Швеції Сату Нордлінг Гонзалес вважала, що вона безплідна. Але за останні 15 років народила 11 дітей. Найменший хлопчик народився 11 листопада.
У 21 рік у Сату перша вагітність перервалася викиднем і у неї виявили рубець на матці. Потім тривалий час не було овуляції через стрес. Однак через два роки вона все ж завагітніла і народила першу дівчинку – Ніколь. Сталося це у 2008 році. Після того у неї народилося ще 10 дітей. Усі вони від одного чоловіка – трудового емігранта, будівельника Андреса із Уругвая.
Зараз Сату 36 років. У них із Андреса шість дівчаток і п’ять хлопчиків: Ніколь, 14 років, Ванесса, 13 років, близнюки Джонатан і Даніло, 12 років, дев’ятирічна Олівія, восьмирічний Кевін, семирічна Селіна, чотирирічна Ізабель, дворічна Меланія, однорічний Бенджамін і новонароджений хлопчик, ім’я якого поки не розголошують.
Фото: INSTAGRAM/@MYBABYDOLLS
Про народження сина Сату сповістила у своєму Instagram:
“Дитина №11 з’явилася вчора, 11 листопада о 12:55, усе пройшло добре, і він почувається дуже добре. Я просто тону у всьому цьому, і я так закохана в цього маленького хлопчика. Він ідеальний”.
Сату обрала роль домогосподарки. Її день починається о 6:30 ранку, коли вона змінює підгузки, готує сніданок на сім’ю та збирає старших дітей до школи. Потім береться за хатні клопоти.
Фото: INSTAGRAM/@MYBABYDOLLS
Коли діти повертаються додому, Сату годує їх, допомагає їм із домашньою роботою та готує вечерю. О 20:00 вона уже вкладає дітей спати. А сама йде до ліжка зазвичай опівночі. Сату каже, що витримувати такий ритм їй допомагає чітке планування і розпорядок.
“Бути матір’ю — це величезна робота і жертва. Часом відчуття втоми долає мене ще до сніданку. Але посмішки та любов дітей – найкраща нагорода за мою турботу про них. Мій організм завжди швидко відновлювався після вагітностей. Я активна з дітьми і багато рухаюся через них”, – каже Сату.
Як повідомляло BitukMedia, aмериканка зі штату Юта, 56-річна Ненсі Хаук, народила доньку для свого сина та його дружини. Жінка каже, що це був чудовий і духовний досвід, який вона розділила зі своєю сім’єю. Стать малюка сурогатна мати передбачила з перших тижнів вагітності.
14 листопада 94 країни ООН підтримали резолюцію, в якому росію закликають відшкодувати збитки Україні, завдані під час збройної агресії. Для цього розроблять міжнародний механізм.
Серед країн, які підтримали резолюцію, були США та всі країни-члени ЄС. Проти проголосували 13 країн: Білорусь, Китай, Куба, КНДР, Еритрея, Ефіопія, Іран, Малі, Нікарагуа, Росія, Сирія, Центрально-Африканська Республіка та Зімбабве.
73 країни (Бразилія, Індія, Сербія і Казахстан, Камбоджа та Узбекистан – серед них) утрималися.
“Російську Федерацію має бути притягнуто до відповідальності за будь-які порушення міжнародного права в Україні або проти України”, – йдеться у документі. Резолюція рекомендує створити міжнародний реєстр збитків для реєстрації доказів та розробити мезанізми стягнення репарацій.
При цьому резолюції ООН несуть консультативний характер, вони не є обов’язковими для виконання.
Раніше у колонці для BitukMedia Надзвичайний і Повноважний посол США в Україні 1998-2000 рр. Стівен Пайфер написав, що наявність ядерного потенціалу у Києва могла б змінити розрахунки Кремля. Але зараз Україні треба думати, як з допомогою партнерів із НАТО створити потужну армію. Бо іти воювати за Україну в рамках Альянсу бажаючих буде менше, ніж дати Києву зброю.
Науковці розкопують древні місця багать на березі річки Йордан. Фото: Naama Goren-Inbar
Ізраїльські науковці знайшли наразі найстаріші у світі приготовані страви. Це рештки коропів, яким 780 тис. років. Відкриття дозволяє переглянути уявлення про час зародження кулінарії.
Науковиця Іріт Зохар із Музею природної історії Штайнхардта 16 років керувала дослідженням, яке вивчало походження кулінарії із найдревніших часів. За цей час вона каталогізувала тисячі решток риби із місцевості на півночі Ізраїлю, відомої як Ґешер Бенот Яков біля берегів річни Йордан.
Зохар та її колеги знайшли зуби коропів. Науковці помітили, що поруч не було риб’ячих кісток. Це свідчило про варіння, адже риб’ячі кістки м’якшають навіть при невисоких температурах і тому розварені кістки не збереглися.
Це були два особливи види коропів, які могли досягати 2 м. Науковці кажуть, що їх ловили через соковите м’ясо.
Дослідники використали методику порошкової рентгенівської дифракції в Музеї природної історії в Лондоні, щоб дослідити, як нагрівання змінює кристали емалі коропів. Також провели порівняльний аналіз із іншими зразками.
Зрештою Зохар та колеги дійшлии висновку, що рибу готували за температури близько 500 Со . Кажуть, що скоріш за все, рибу запікали у земляній печі.
Раніше вважалося, що першими навчилися готувати їжу неандертальці 170 тис. років тому. Дослідження ізраїльтян відкидує цю дату на понад 600 тис. років.
Однак, у результатах дослідження не впевнена Анаіс Марраст, археолог з Національного музею природної історії Франції, яка не брала участі в дослідженні. Вона припускає, що первісні рибалки могли з’їсти рибу сирою, а кістки просто кинути у вогонь – і таким чином позбутися від решток трапези.
Як повідомляло BitukMedia, команда вчених з Норвегії, Швейцарії та Австрії презентувала результати 20-річного дослідження знаменитої Крижаної людини Етці. Виявилось, що археологи багато в чому помилялись. Тепер вони заперечують якійсь “вдалий збіг обставин” – муміфіковане тіло Етці (Ötzi) зберегли природні процеси.
Пару сандаль фірми Birkenstock, які належали співзасновнику компанії Apple Стіву Джобсу, продали за $218 750. Для порівняння, ПТРК “Джавелін” у США коштує $175 тис., а в Україні – до $250 тис., зважаючи на доставку.
Взуття у “добре поношеному стані” продав каліфорнійський аукціон Julien’s Auctions у США. За них планували виручити $60 тис.
“Підошва із пробки та джуту зберігає відбиток ніг Стіва Джобса, який сформувався після багатьох років використання”, – йдеться у описі.
Джобс часто носив сандалі Birkenstock замолоду, у 1970-х та 1980-х, як тільки з’явилася компанія Apple. уття зберіг хауз-менеджер Джобса Марк Шефф.
Як повідомляло BitukMedia, aукціонний дім Sotheby’s продасть у грудні череп тиранозавра рекса. Це поки що найповніший відомий зразок решток голови хижого ящера – він зберігся на 70%. За нього планують виручити $15- $20 млн. Торги відбудуться у американському Нью-Йорку.
У німецькому Мюнхені на “Альянц Арені” у перерві матчу із американського футболу команд із США “Сіетл” – “Тампа Бей” влаштували акцію в підтримку України. Учасники, організатори та гравці вшанували членів сімей гравців Української ліги американського футболу, які зараз воюють проти росії.
На запрошення організаторів на поле вийшли українські жінки з дітьми, їм стоячи аплодував стадіон та гравці.
По телебаченню показували кадри із українськими спортсменами у військовій формі та їхніх родин.
Також ведуча трансляції оголосила, що на Новий рік NFL Network випустить документальний фільм про українських гравців в американський футбол, які захищають територіальну цілісність України.
Як повідомляло BitukMedia, жінки, які боронили Маріуполь, та Асоціація родин захисників “Азовсталі” отримали нагороду “Солідарність” іспанського видання El Español. Від імені військових нагороду прийняла “Пташка” Катерина Поліщук.
У гризунів виявили здатність рухатися в такт музиці. Фото - з відкритих джерел
Досі вважалось, що почуття такту та ритму в музиці – навичка, властива лише людям. Однак нове дослідження переконує, що щури також мають цю здатність. Відкриття вчених з Токійського університету (Японія) пропонує глибше розуміння тваринного розуму та витоків музики та танцю.
Вчені з’ясували, що людей та гризунів ріднить вроджене почуття ритму. Причому і для людини, і для щурів існує той самий оптимальний темп музики, під який їм зручніше рухатися. А отже, у цьому випадку мозок представників різних видів працює однаково.
Дослідники провели експеримент за участі 20 людей та 10 щурів. На голови гризунів одягли мініатюрні бездротові акселерометри. Вони дозволяють відстежувати навіть найдрібніші рухи. У навушники учасників дослідження, що належать до вигляду Homo sapiens, також були вбудовані акселерометри.
Пацюкам включали Born This Way Леді Гагі, Another One Bites the Dust Queen, Beat It Майкла Джексона, Sugar Maroon 5 і фортепіанну сонату Моцарта. “Виграв” останній. Представникам обох видів програвали хвилинні уривки з Сонати для двох фортепіано ре мажор Моцарта у чотирьох різних темпах — уповільненому, оригінальному, а також прискореному вдвічі та в чотири рази.
Виявилося, що і щури, і люди мимоволі посмикують головою в такт музиці. “Щури демонстрували вроджену — тобто без будь-якої підготовки чи попереднього впливу музики — синхронізацію ударів”, — зазначив доктор Хірокадзу Такахаші.
Вчені припустили, що щури віддали б перевагу швидшій музиці, оскільки їхні тіла, включно з серцебиттям, працюють у швидшому темпі, ніж людські.
Проте результати показали, що і для гризунів, і для людини оптимальним з цієї точки зору є оригінальний темп музичного твору — 132 удари на хвилину. Чим швидше звучала музика, тим важче учасникам експерименту було потрапляти в такт і тим рідше вони кивали головою.
Дослідники припустили, що цей ритмічний інтервал — 120–140 ударів на хвилину — є константою, вбудованою в мозок і людини, і тварин. Саме на цю частоту налаштована слухова кора, що обробляє звукову інформацію.
Це відкриття може означати, що здатність реагувати на музику поширена серед тварин набагато ширше, ніж вважали досі.
“Музика чинить сильний вплив на мозок і глибоко впливає на емоції та пізнання”, — додав доктор Хірокадзу Такахаші. Хоча в минулому демонструвались тварини, які танцюють під музику — у соцмережах є повно таких роликів — дослідження японських фахівців є одним з перших наукових праць цього явища.
Тепер команда планує дослідити, як інші музичні властивості (мелодія та гармонія) пов’язані з динамікою мозку. “Ще мене як інженера цікавить використання музики для щасливого життя”, – підсумував Такахаші.
Як повідомляло раніше BitukMedia, якщо в музичній композиції є настільки низькі звукові частоти, що люди їх навіть не чують, активність на танцполі зростає майже на 12%, встановили нейробіологи з Університету МакМастер (Канада). Басові ноти можуть покращувати почуття ритму та змушувати людей рухатися спонтанно.
Фото: Національний антарктичний науковий центр/Facebook
Поруч із українською арктичною станцією “Академік Вернадський” з’явилися вказівники відстані до Бучі та Херсону. Вони пофарбовані в кольори нашого прапора, а останній має зображення скибки кавуна.
Табличку розмістили на честь звільненя міста Херсон. Вона вказує, що до нього – 14900 км. Поруч знаходиться і табличка “Буча” – до міста 15 147 км. Акцію провели учасники 27-ї арктичної місії, яка зимуватиме на станції.
Вказівник на Бучу встановили у День народження бучанця Євгена Прокопчука, який працював сисадміном 25-ї екседиції. З перших днів повномасштабної війни він пішов на фронт.
Таблички знаходиться “на спеціальному стовпі поблизу станції, де знаходяться показчики різних населених пунктів: з яких родом наші полярники або які мають для них символічне значення. Зокрема, Київ, Черкаси, Харків, Вінниця, аргентинський порт Усвая”, – пишуть полярники.
Усі фото: Національний антарктичний науковий центр/ Facebook
Окрім того, вони планують “декомунізувати” напис Кіровоград і встановити натомість Кропивницький. А написи “Вінниця” та “Одеса” зроблять українською транслітерацією.
Як повідомляло BitukMedia, на острів Галіндез, де знаходиться українська антарктична станція “Академік Вернадський”, припливли близько тисячі субарктичних пінгвінів. Птахи прибули зарано і це пов’язано із надто теплою погодою, кажуть полярники.
Родина Сіманів. Веслі третій праворуч. Фото - REFLECTIVE LIGHT BY NICOLE
49-річна медсестра лікарні в американському місті Гаррісберг (Пенсильванія) усиновила і виростила дитину вмираючої від раку пацієнтки. Тріша Сімен виконала останнє бажання жінки і подарувала її маленькому синові сім’ю, яку завжди бажала для нього його покійна мати.
Тріша Сіман познайомилася зі смертельно хворою пацієнткою Тріш Сомерс у 2014 році. Життя 45-річної матері-одиначки оберталося навколо її 8-річного сина Веслі. Вона розуміла, що після її смерті дитина залишиться без батьків і попросила медсестру виконати її останнє бажання. “Я хочу, щоб ви подбали про мого сина, коли я помру”, – сказала вона. На момент доленосної розмови жінки були знайомі тільки три тижні.
За словами медсестри, вона та її чоловік швидко зрозуміли, що мають допомогти хворій, і забрали її з сином у свій дім. За кілька місяців пацієнтка померла, а хлопчик став п’ятою дитиною Сіман.
Тріш Сомерс з сином Веслі. Фото – TADPOLE PHOTOGRAPHY
Веслі офіційно всиновили у 2020 році. Зараз йому 16 років, він навчається в школі і нещодавно отримав водійські права. Підліток стверджує, що не може дібрати слів, щоб описати, наскільки йому пощастило стати частиною нової родини. “Я назавжди вдячний їм за рішення взяти нас до себе”, – сказав він.
Заразі Веслі, який після смерті матері важко долав своє горе, живе життям, якого Тріш Сомерс відчайдушно хотіла для свого сина перед смертю.
Тріша Сіман і Веслі. Фото – TRICIA SEAMAN
Як повідомляло раніше BitukMedia, американець Стівен Бергер і Енні Макдональд із канадської Оттави познайомилися 1981-го. Невдовзі у дівчини діагностували лімфому. Казали, що вона може не прожити трьох років. Але пара зараз має чотирьох дітей і об’їздила 95 країн.
Вважається, що каблучку носив вождь кельтського племені. Фото - Noonans
Старовинну золоту каблучку, що майже 30 років припадала пилом у шафі колекціонера, оцінили в 30 тисяч фунтів стерлінгів. Прикрасу продадуть з аукціону. Припускають, що каблучку носив кельтський вождь 2000 років тому. Її датують 100 роком до нашої ери – за десятиліття до римського вторгнення в Британію.
Стародавня прикраса потрапила до 66-річного колекціонера у 1994 році. Її знайшов в Нерсборо металошукач і продав теперішньому власнику за кілька сотень фунтів.
Колекціонер, 66-річний чоловік, який побажав зберегти анонімність, поклав каблучку в шафу на 28 років, перш ніж вирішив оцінити її.
“Мені вже за 60, я не знаю, як довго я проживу”, — сказав він. “Я думав, що їй справді потрібен хороший дім, щоб моїм дітям не доводилося думати, що з нею робити”.
Власник каблучки спочатку вважав її римською або англосаксонською, але коли він відніс на оцінку в Британський музей, експерти вказали йому її справжній вік. Він був ошелешений.
Вважається, що каблучку носив вождь кельтського племені. Фото – Noonans
“Це справді досить загадкова річ. Ми ніколи не дізнаємося напевно, кому вона належала, але, ймовірно, це був могутній кельтський керманич”.
Є припущення, що прикрасу носив ватажок корієлтаувів. Це кельтське племя володіло частиною англійського регіону Західний Мідленд та графством Йоркшир. За оцінкою фахівців, прикраса була виготовлена приблизно за 100 років до нашої ери. Незвичайний малюнок на ній пов’язаний з іценами – іншим кельтським племенем, яке населяло південний схід острова.
Прикраса виставляється на продаж 15 листопада аукціонним будинком Noonans. “Іншої каблучки такого стилю не існує. Це надзвичайно важлива річ”, — стверджує співробітник аукціонного будинку Найджел Міллз.
Як повідомляло раніше BitukMedia, мем “Жінка кричить на кота” продадуть 18 листопада як NFT – різновид криптовалюти. 25% від отриманої суми піде на допомогу українським дітям. Торги ініціював благодійний фонд Unchain.Fund, який об’єднав криптотрейдерів із усього світу для допомоги Україні.
Наукове дослідження “крижаної” мумії. Фото - South Tyrol Museum of Archaeology / EURAC / Samadelli / Staschitz
Команда вчених з Норвегії, Швейцарії та Австрії презентувала результати 20-річного дослідження знаменитої Крижаної людини Етці. Виявилось, що археологи багато в чому помилялись. Тепер вони заперечують якійсь “вдалий збіг обставин” – муміфіковане тіло Етці (Ötzi) зберегли природні процеси. То, може, при таненні льодовиків варто чекати на інші подібні знахідки?
Етці або “Крижана людина”- мумія людини епохи пізнього неоліту. Її виявили в Ецтальських Альпах поблизу Тіроля в 1991 році. Етці став для науковців величезним сюрпризом. Досі археологи вважали знахідку унікальною, називали її результатом “ідеального шторму” — щасливого збігу цілої низки умов. Тепер кажуть, що багато в чому помилялись.
Що було відомо вченим про Етці? Загиблий 5300 років тому чоловік тікав і ховався від когось у горах. А потім йому в спину поцілила стріла. Вважалося, що він загинув наприкінці року, восени, одразу впав у яр, що й захистило його від руху гірських порід. Еці швидко виявився вкритим снігом та льодом, а далі залишався замороженим аж до сильного танення льодовика у 1991 році.
Мовляв, це дозволило тілу муміфікуватись і зберегтись до нашого часу. Витягнутого з льоду Етці помістили до музею Південного Тіролю в Італії, до холодильної камери з віконцем, через яке його бачать відвідувачі.
Відвідувачі музею можуть побачити мумію Крижаної людини через маленьке віконце. Фото – South Tyrol Museum of Archaeology / Ochsenreiter
Також вчені відреставрували частини його одягу, спорядження та реконструювали зовнішність.
Родина роздивляється реконструкцію Етці в музеї Больцано. Фото – South Tyrol Museum of Archaeology / flipflop-collective
Згідно з первинною науковою теорією, невдовзі після смерті Етці на Землі сотні років панувало похолодання і тіло безперервно перебувало в льоді. Проте нові дані змусили вчених заперечити це.
Допоміг радіовуглецевий аналіз листя, насіння, моху, трави, гною та артефактів, які виявили поруч. Так от деякі з органічних матеріалів виявились молодшими за Етці. Це означало, що тіло і місце навколо нього неодноразово відтаювали. І говорити про якусь крижану “капсулу часу” просто недоречно.
Реконструкція крижаної людини, виконана Альфонсом і Адрі Кеннісом. Фото – South Tyrol Museum of Archaeology / Ochsenreiter
Серед іншого, автори дійшли висновку, що “Крижана людина” загинула не восени, а навесні і не могла відразу вкритися кригою. На думку дослідників, він помер не в яру, як вважалось раніше, а набагато вище. Весняні та літні стоки стягли його тіло в яр набагато пізніше.
“Це означає, що нам не потрібна низка чудес, Етці зберегли звичайні природні процеси”, вважає Ларс Піло, співавтор дослідження, дослідник з Археологічної програми округу Оппланн у Норвегії.
А льодовики, тим часом, продовжують танути через глобальне потепління. Тому дослідники припускають, що невдовзі має «спливти» ще не одне доісторичне муміфіковане тіло.
Туристи виявили крижану мумію Етці у вересні 1991 року в Тірольських Альпах. Фото – Leopold Nekula / Sygma via Getty Images
Як повідомляло раніше BitukMedia, польські дослідники за допомогою сучасних технологій відновили обличчя мумії, відомої під ім’ям “Таємнича леді”. Йдеться про єдину у світі вагітну забальзамовану жінку. Припускають, що вона померла 2000 років тому на 28-му тижні вагітності. Тепер можна роздивитись її обличчя.
Будівля CapitaSpring у висоту сягає 280 м та має 51 поверх. У ній росте 80 тис. дерев та інших рослин, а сама площа ландшафтного дизайну – 0,84 га. Для порівняння, площа Пейзажної алеї у Києві – 1,5 га, а Дубовий гай поруч із метро “Нивки” має площу 1,8 га. Сінгапур за площею трохи менший від Києва – 728,6 кв. км і 839 кв. км відповідно.
На даху хмарочоса знаходиться сад площею 418 кв.м. Там вирощують плоди, трави та їстіївні квіти для трьох ресторанів, які працюють у хмарочосі. Сад щомісяця дає від 70 до 100 кг продукції.
Хоча архітектори Сінгапуру зобов’язані озеленювати свої будівлі, даний хмарочос поки що є рекордсменом за кількістю рослин у ньому. Площа зелених насаджень має дорівнювати площі землі, яку займає будівля. Архітектори кажуть, що перевиконали державні вимоги на 40%.
Всередині будівлі знаходиться “Зелена оаза” – із 17 до 20 поверху зосереджено найбільше рослин.
Місцевий уряд довгий час рекламував Сінгапур як “місто-сад”. Цей термін у 1960-х роках застосовував до країни її батько-засновник і колишній прем’єр-міністр Лі Куан Ю.
Будівлю проектувала датська фірма Bjarke Ingels Group (BIG) у співпраці з італійською Carlo Ratti Associati. Проект був розроблений у 2018 році.
Автори описують CapitaSpring як “біофільний”, що означає інтеграцію природи і дизайну. Також говорять про хмарочос як про зразок тропічного урбанізму. Усі рослини, до речі, місцеві і пристосовані до клімату.
Як повідомляло BitukMedia, y китайському місті Чунцин побудували 180-метровий хмарочос «Танець світла». Його називаються найбільш скрученим хмарочосом у світі.
Двоє британських ветеринарів подорожують світом у машині швидкої допомоги, яку вони придбали на eBay. Пара Лоуренса Доді та Рейчел Ніксон разом зі своїм собакою в дорозі вже близько року. В їхніх планах відвідати понад 50 країн світу. А ще – встановити світовий рекорд Гіннеса на найдовшу навколосвітню подорож у швидкій.
Пара вирушила у глобальну подорож в жовтні 2021 року. Вони пересуваються з країни в країну на колишній машині швидкої допомоги — білому Land Rover Defender із зеленими та флуоресцентно-жовтими смугами. За медичною допомогою до них ще жодного разу не звертались. Але в тих місцях, де вони проїжджали, на незнайомий автомобіль завжди витріщаються.
Доді та Ніксон, обидва ветеринари, шукали автомобіль, який можна було б переобладнати в автофургон і подорожувати світом. На машину швидкої допомоги вони випадково натрапили на eBay (найбільшому у світі інтернет-аукціоні) ще у 2018 році.
“Початковий план не полягав у тому, щоб купити машину швидкої допомоги або спробувати встановити світовий рекорд або щось таке”, — пояснює Доді. Каже, що шукали зручний автомобіль для подорожей і закохалися в машину швидкої допомоги та її зовнішній вигляд. Але придбане авто функціонально все ще залишалось машиною швидкої допомоги разом з ношами.
Дізнавшись про спробу встановити рекорд найдовшої відстані, пройденої на пожежній машині, Рейчел Ніксон зацікавилась аналогічним варіантом, але на швидкій. Виявилось, що офіційно ніхто ще не намагався зробити це. Пара зв’язалась з Книгою рекордів Гіннеса. Там ветеринарам висунули кілька принципових умов. Їхній автомобіль мав зберігав здатність функціонувати як машина швидкої допомоги (навіть якщо він не буде використовуватися як автомобіль швидкої допомоги) і що він, як і раніше, зовні нагадуватиме швидку.
Пара дотрималась рекомендацій при розробці внутрішнього планування автофургона. Місця для плити, холодильника та інших необхідних речей їм вистачило.
Відтоді як пара залишила батьківщину, вони побували вже в 24 країнах. “Головний водій” в парі – Рейчел. 20 тис. обов’язкових кілометрів, визначених Книгою рекордів, вже давно пройдено, але подорожні, за їхніми словами, зупинятись не згодні.
З ними разом подорожує світом спрингер-спанієль Пеггі Сью. “Може, їй і 10, але вона думає, що їй два, — каже Доді. – Вона може бігати цілий день. А якщо їй треба сидіти у фургоні цілий день, вона може сидіти”. Доді та Ніксон абсолютно не шкодують про те, що взяли з собою Пеггі.
Доді та Ніксон ділились історіями своїх подорожей у своєму онлайн-блозі. Початковий маршрут “справжньої навколосвітньої подорожі” – через Середню Азію до Росії, а потім до Північної Америки – довелось змінити. Вплинули війна в Україні, конфлікт між Азербайджаном та Вірменією, загальнонаціональні протести в Ірані, закриті через ковідну пандемію деякі кордони в Центральній Азії.
Тепер пара планує ненадовго повернутися до Великої Британії на початку наступного року. Перш ніж відправити машину швидкої допомоги до Галіфакса в Канаді і проїхати Панамериканським шосе, найдовшою дорогою у світі, до Аргентини. Їхнім кінцевим пунктом призначення стане “Ліверпуль” — футбольна команда з Монтевідео, Уругвай, з тією самою назвою, що й команда їхнього рідного міста у Великій Британії.
Доді та Ніксон кажуть, що люди, яких вони зустріли на своєму шляху, і досвід, який вони здобули, запам’ятається їм найбільше. “Зрештою, гроші закінчаться”, — каже Ніксон, пояснюючи, що вони встановили собі денний бюджет у розмірі близько $26 і планують знайти тимчасову роботу, коли будуть у Великій Британії. “Якогось моменту нам потрібно буде подумати про те, щоб повернутися і завести сім’ю”, — додає Лоуренс.
Але зараз вони дуже щасливі, насолоджуються свободою подорожувати світом разом і дорогою налагоджують зв’язки з іншими мандрівниками. “Ми зустріли так багато людей, які робили такі фантастичні подорожі, — каже Доді. – Завжди є хтось, хто робить це довше, відвідує більше місць і робить це якимось дивним чином, що завжди викликає у вас заздрість”.
Як повідомляло раніше BitukMedia, у всіх чотирьох дітей канадського подружжя Едіт Лемей і Себастьєна Пеллетьє із Квебека виявили рідкісне генетичне захворювання – пігментний ретиніт. Воно призводить до поступової втрати зору. Допоки їх діти можуть бачити, Едіт та Себастьєн влаштували їх світове турне.
Sagrada Familia в Барселоні (Іспанія). Фото - Wikipedia/Canaan
Відновити Колізей та добудувати Храм Святого Сімейства – з цим справився амстердамський дует художників Studio Drift. Розпочате людьми закінчили … дрони з підсвічуванням. Тепер історичні пам’ятки можна побачити такими, якими вони колись були або мали стати за задумом архітекторів. Для цього розробили спеціальне програмне забезпечення – воно дозволяє створювати реалістичні візуалізації в натуральну величину.
Голландські художники Ральф Наута та Лоннеке Гордейн займаються технологічним мистецтвом (tech art). В їхньому новому проєкті задіяні близько 64 різнопрофільних фахівців. Їхнє завдання – створювати складне програмне забезпечення для технології дронів. Пристрої допомагають на власні очі побачити, як виглядали б знамениті будівлі, якби їх добудували або відбудували.
Храм Святого Сімейства в Барселоні побудований DRIFT за допомогою технології дронів. Фото – Studio Drift
Найяскравіші візуалізації проєкту були створені для музеїв просто неба на прикладі римського Колізею і храму Святого Сімейства в Барселоні. Шедевр Антоніо Ґауді залишається недобудованим з … 1882 року! Шпилі іспанського довгобуду та стіни Колізею буквально домалювали у темному небі за допомогою дронів з підсвіткою.
Колізей у Римі створено DRIFT за допомогою технології дронів. Фото – Studio Drift
За словами Ральфа Наута, ідея відновлювати світові стародавні архітектурні шедеври з допомогою світла виникла після пожежі в паризькому соборі Нотр-Дам.
Самі автори називають свої візуалізації «повітряними скульптурами». На їхнє переконання, тепер можна світлом та високими технологіями показати те, що не дозволяли повільні методи будівництва минулого.
Є в методу візуалізації й вельми прикладні перспективи для нашого часу. Щоб оцінити, як майбутня будівля впишеться в навколишній міський пейзаж, її можна спочатку “намалювати” в повітрі. Сучасні архітектори мали б оцінити.
Використовуючи технологію дронів, DRIFT може візуалізувати можливі будівлі на міських пейзажах. Фото – Studio Drift
Як повідомляло раніше BitukMedia, Емірати знов хочуть здивувати весь світ. Тут націлились на створення власного Місяця. Гігантська будівля у формі кулі зображатиме природний супутник Землі. Вартість проєкту Moon Dubai – 5 млрд доларів.
98-річний британсткий ветеран із Уельсу Рег Пай зустрівся із француженкою на ім’я Югетт. Вони вперше побачилися перед початком операції союзників “Оверлорд” у Нормандії у 1944 році. Валієць поділився хлібом з джемом, а дівчинка лишила йому фото. Пай зберігав його у своєму гаманці 78 років.
Перша зустріч Пая та Югетти тривала всього кілька секунд. Йому було 20, а їй – 14.
Пай тоді висадився на плацдармі “Сорд” з 224-ю польовою ротою Королівських інженерів. Ветеран пригадує, що побачив Югетт біля невідомого села, яке невдовзі опинилося у районі так званої Фалезької операції. Це була одна із найбільш вирішальних битв операції “Оверлорд”, яка закінчилася оточенням і розгромом військ Вермахта.
Пай був водієм військової вантажівки. Він пригадує, що якось вони влаштували перекус із іншим військовим, водієм фургона – мали трішки хліба, джему, маргарин і банку сардин.
“Я підняв очі і побачив, що переді мною стоїть дівчина. Я не бачив, як вона йде. На ній була потерта біла сукня. Вона не хотіла сардин. Вона дивилася на мене, і я подумав, на що ж вона дивиться. Я подивився вниз, і зрозумів, що дивиться вона на хліб. Тож я запропонував їй хліб із джемом”, – пригадує Пай. Він не пам’ятає, як дівчинка взяла його, але за мить вона уже бігла сільською вулицею із тим шматочком і заховалася у церкві.
Фото: Рег Пай
Наступного ранку у фургоні у своєму солдатськоу казанку Пай знайшов трохи молока і поруч – фотокартку, на якій був підпис – Югетт і її адреса. На знімку була дівчинка на фоні французького пресвітерію. Але Пай каже, що для нього це було значно більше, ніж просто фото.
“У ті похмурі часи ця коротка взаємодія із іншою людиною лишила величезний слід у моєму житті”, – каже Пай.
Зі своєю дружиною Мейрвен він прожив 72 роки – вона померла у 2015-му. Пай намагався знайти Югетт з допомогою свого сина, але безуспішно. Зрештою, у пошуках допоміг ветеранський благодійний фонд “Таксі”.
На зустріч із Югетт Пай приніс бутерброд із варенням і банку сардин. Жінка знову відмовилася від рибних консерв – із посмішкою. Також Пай показав фото, і розповів, що зберігає його уже 78 років. Югетт зараз одружена і має трьох дітей.
Фото: ВВС
Ветеран та француженка зустрілися в оточенні членів родини за шампанським, діти допомагали перекласти їхню розмову.
“Вона досі жива! Я собі думав, що вона померла, бо замолоду їм було важко”, – дивувався Пай.
Наостанок вони поцілувалися в щоку. Югетт засміялася і сказала, що їм тепер доведеться одружитися. Вона пообіцяла, що позбудеться свого нинішнього бойфренда, видворить його до притулку для літніх. Пай погодився.
Як повідомляло BitukMedia, шкільні друзі 59-річний Стів і 55-річна Десанде із Іллінойса, США, одружилися після того, як не бачилися 40 років. Кажуть, розлука пішла на користь.
У спецпроєкті «Вижити» BitukMedia розповідає історії, які мають бути почутими та які ми всі ніколи не маємо права забути.
З першого дня повномасштабної війни. Маріуполь, який і так був прифронтовим містом від 2014 року, став найгарячішою точкою у країні. Загалом оборона міста-героя тривала 86 днів, 82 з яких у повному оточенні.
У новому епізоді спецпроєкту BitukMedia «Вижити» – історія людей з Маріуполя. Про окупацію міста, ціни і житло. А також про складні емоції за кордоном.
Марія Кутнякова бачила як її місто розквітало і ставало яскравішим, наповненішим подіями і життям. У цьому епізоді Марія розповість як жити, коли твоє серце у розбитому Маріуполі, а ти сама в іншій країні.
“Вони захопили Маріуполь. Але це умовно, бо вони захопили руїни”, – розповідає Марія, яка працювала у місті біля моря SMM-ницею, бачила як її місто розквітало і ставало яскравішим, а потім втікала від окупації.