4 грудня свій День народження святкує найстаріша сухопутна тварина – черепаха Джонатан на острові Святої Єлени. Офіційно йому 190 років, але науковці припускають – може бути і не менше 200.
Джонатан живе на острові Святої Єлени з 1882 року. Тоді його прислали як подарунок губернатору із Сейшельських островів. Зараз зображення Джонатана прикрашає реверс місцевої п’ятицентової монети.
Точна дата народження велетня невідома, але вважають, що він народився у 1832 році. Однак дату Дня народження визначили лише цього року – 4 грудня. Таке розпорядження віддав нинішній губернатор Сейшелів Нігель Філіпс.
Святкування почалося у п’ятницю і триває три дні у резиденції губернатора. Джонатана пригостять спеціальним тортом, а відвідувачам показуватимуть відео про його життя. Гості отримають спеціальний сертифікат про відвідування вечірки, зможуть купити марки із Джонатаном та подивляться на виставку робіт, присвячених цій черепасі.
Джонатан не зустрівся із Наполеоном Бонапортом, якого заслали на острів Святої Єлени 1815 року, але він був уже молодим самцем під час коронації британської королеви Вікторії.
Довгий вік Джонатана не обійшовся без курйозів. У 1991 році йому підібрали пару. У них були романтичні стосунки, але протягом 26 років не було потомства. При ретельнішій перевірці друга черепа виявилася також самцем.
Зараз Джонатан сліпий через катаратку і не відчуває запахів.
Як повідомляло BitukMedia, 22-річного Джино визнали найстарішим собакою світу за версією Книги рекордів Гіннеса. Американець Алекс Вульф із Каліфорнії взяв його із притулку, коли був студентом. Каже, що Джино блискуче сяє, як і 20 років тому.
Американка Морган Тебор зустрічалася із хлопцем, коли дізналася, що у нього є щеаж дві пасії – Ебі Робтерст і Бека Кінг. Після знайомства дівчата здружилися і вирушили у подорож усією країною на 30-річному шкільному автобусі.
Викриту зраду Морган допомогли соцмережі. Дівчата говорять, що поспілкувавшись, з’ясували, що мають спільну мрію. Тож покинули хлопця, купили у складчину старий автобус, відремонтували його – і гайнули у подорож. Свою подорож дівчата викладали в Instagram. У листопаді Ебі вирішила покинути дівчат.
Робота на переоблаштуванням автобуса почали навесні 2021 року. Уже влітку дівчата торували дороги Америки.
За час мандрівки трійця відвідала Йєллоустонський заповідник, сусідній національний парк Гранд-Титон, а також помилувалися дюнами у національному парку Грейт-Санд-Дьюнс та просто гарно проводили час.
Найскладнішою частиною мандрівки було знайти ванну, найцікавішою – спілкуватися із людьми, кажуть дівчата.
Фото: fine__crew
“Дуже важливо знайти групу жінок, на яких можна покластися – це надає сил. Жіноча дружба дійсно має в собі велику силу, коли ви справді знайшли своїх”, – каже Кінг.
Американська кіностудія New Line тепер зніме фільм про пригоди дівчат.
Фото: fine__crew
“Те, через що ми пройшли, і досвід, який ми отримали разом, і те, як ми вплинули одна на одну неможливо відтворити”, – каже Робертс.
“Я не думаю, що ми були б тими ж людьми, якими ми є сьогодні, якби цього не сталося. Я думаю, що ми всі дуже пишаємося нашим зростанням і досвідом, який привів нас туди, де ми є зараз”, – каже вона.
Як повідомляло BitukMedia, 25-річна американка Брук Дастільйо познайомилася із своїм нинішнім хлопцем, гравцем у баскетбол Діланом Пейнтером через додаток Tinder. Незважаючи на різницю у зрості, обом комфортно у стосунках.
Льюїс Хемілтон на Гран-прі Італії у вересні 2022 року. Фото: NurPhoto/Getty Images
Інститут кольору США Pantone презентував головний колір 2023 року: ним став один з відтінків пурпурного під назвою Viva Magenta. Його описують як “малиновий тон”, який балансує між теплим і прохолодним. “Нетрадиційний відтінок для нетрадиційного часу”, – повідомляє Pantone.
Він існує десь між синім і червоним, теплим і прохолодним, його можна знайти в окремому спектрі. Йому 150 років, але він все ще спрямований у майбутнє, водночас цифровий і первісний. Це – за словами його творців – “сміливий, безстрашний і пульсуючий” – Viva Magenta, колір Pantone 2023 року.
“Він сміливий, безстрашний, він уособлює оптимізм і радість — і ми знаємо, що всі ми цього дуже потребуємо”, – зауважує Леатріс Айсман, виконавчий директор Інституту кольору Pantone.
Дивлячись у 2023 рік, ми більше не відчуваємо шоку від пандемії коронавірусу; натомість, за словами Pantone, ми дивимось в майбутнє. Лорі Прессман, віце-президент Pantone, каже, що Viva Magenta втілює переважаюче прагнення до оптимізму, стійкості, нестандартного мислення та технологічних інновацій, щоб створити кращий світ.
“Ми живемо за часів, коли так багато людей поводяться агресивно, і це те, що потрібно для руху вперед, — розмірковує Лорі Прессман, віце-президент Pantone. — Нам потрібна сміливість, відвага, але ми шукаємо те, що приносить радість та веселощі. Життя зараз складне у багатьох сенсах — я думаю, ми шукаємо речі, які допомагають нам втекти”.
Колір займає важливе місце в культурі, зазначає Джеймс Фокс, кембриджський мистецтвознавець та автор книги “Світ відповідно до кольору”.
Пурпуровий колір 2023 року Фокс назвав “відповідним вибором для періоду, коли все здається дуже сірим, темним та похмурим, і багато людей втратили надію. По суті це колір стійкості людського духу”.
Гаррі Стайлз прибуває до Венеції. Вересень 2022. Фото – harryfashionarchive
“Цей колір як би шипить на нашій сітківці, вібрує – ви не можете точно визначити його”, – говорить Фокс.
Колір, який сьогодні ми знаємо як пурпуровий, — штучна суміш, що з’явилася в середині XIX століття після щасливого винаходу мовеїну (мальви), першого синтетичного анілінового барвника. Одразу після відкриття барвник здобув величезний комерційний успіх.
У 1859 році по обидва боки Ла-Маншу почали виробляти червонувато-фіолетовий барвник під назвою фуксин (розеїн). Наступного року його було перейменовано на честь битви військ Франції та Сардинії проти австрійців біля міста Маджента, Ломбардія. Колір назвали на честь місця битви не через закривавлену форму солдатів, як часто припускають, а на знак солідарності з Італією, яка боролася за свою незалежність.
В масовій культурі відтінки пурпурного є всюди – від фірмового макіяжу смокі-айз ягідного кольору героїні Marvel Шарліз Терон Клеа до сливового аристократичного вбрання Емілі Блант з вестерну “Англійка” (The English).
Гаррі Стайлз, який завжди в авангарді моди, обрав пурпурний блейзер від Gucci, щоб оголосити про свій приїзд до Венеції на прем’єру фільму «Не хвилюйся, кохана». А лише минулого тижня принцеса Уельська одягла малинову сукню-пальто від Emilia Wickstead і відповідний капелюшок для зустрічі з президентом Південної Африки.
Принцеса Уельська. Фото – Chris Jackson/Getty Images та Max Mumby/Indigo/Getty Images
Як повідомляло раніше BitukMedia, у 2022 році головним кольором Pantone обрав Very Peri — синій з фіолетово-червоним відтінком. Цей колір “допомагає прийняти змінений ландшафт можливостей та відкриває нове бачення”.
Нерухомість, виставлена на продаж, знаходиться в старому районі міста.
Фото - Roberto Micoccio
У містечку Презічче, що на півдні Італії, знайшли спосіб вдихнути життя у старовинні квартали. Кожному, хто приїде сюди жити напостійно, влада готова допомогти з покупкою будинку та оформленням посвідки на проживання. Сума “підйомних” – 30 тисяч євро. Але є свої нюанси.
Мета комуни – аби занедбані будинки в мальовничому центрі старого міста знову ожили. Гроші виділяють лише на будинки, збудовані до 1991 року.
Презічче знаходиться просто на “каблуку” Апеннінського півострова – в Апулії. Це містечко з класичною італійською архітектурою: барочними палаццо, площами, каплицями, колонами, звивистими вуличками та внутрішніми двориками.
Приваблива ціна: місто пропонує на продаж раніше покинуту стару нерухомість. Ціни починаються приблизно від 25 тис євро. Найдешевші будинки потребують модернізації. Фото – Autori da Citare Nei
Презічче веде свою історію з Середньовіччя. Однак у наш час, як і багато інших італійських крихітних містечок, поступово порожніє.
Тому в останні роки в Італії набула популярності політика залучення нового населення до таких містечок. Влада пробує різні хитромудрі схеми — від продажу старих, напівзруйнованих будинків в історичних кварталах за один євро до готових до заселення квартир за дуже низькими цінами.
Навіть краще, будинки, які продаються в рамках угоди, коштують приблизно від 25 тис. євро. Як і інші дешеві об’єкти нерухомості, які продаються по всій Італії, вони давно були покинуті їхніми власниками.
Презічче об’єднався із сусідньою комуною Акуаріка, щоб залучити більше грошей, і пішов шляхом виплати суми, достатньої для придбання житла. Після злиття, відповідно до італійського законодавства, ширша територія зможе отримати більше державних коштів. Йдеться про 1 млн євро на рік на кілька років вперед, які мають намір інвестувати в відновлення старого району. Зараз у Пресічче та Акуаріці проживає близько 9 тис. жителів, але лише половина населення – в старій частині громади.
Ціна на будинки на продаж стартує від 25 тис євро. Фото – Roberto Micoccio
За словами місцевих чиновників, квадратний метр там коштуватиме приблизно 500 євро. Тобто “підйомних” в 30 тисяч євро має вистачити на покупку приблизно 50 м2 житла та нехитрий ремонт.
“Шкода, що наші старі історичні будівлі повільно збезлюдніли. В історичному центрі багато покинутих будинків, збудованих до 1991 року, які ми хотіли б знову побачити живими. Покупці повинні отримати посвідку на проживання в Презіччі і придбати один з об’єктів нерухомості, які ми нанесли на карту в рамках програми”, – пояснив член місцевої ради Альфредо Палезе.
Бонусом Презічче для іноземців, безумовно, буде близькість до піщаних пляжів, печер та бірюзових вод — містечко лише за кілька хвилин їзди від прибережного Санта-Марія-ді-Леука. Деталі програми зараз допрацьовують, влада готова запускати її найближчими тижнями, інформація з’явиться на сайті мерії.
У 2019 році Пресічче об’єдналося з сусіднім містом Акуаріка. Фото – Ragemax/Adobe Stock
Так як у Презіччі щороку народжується дедалі менше дітей, чиновники хочуть заохочувати сім’ї, які приїжджають до них. Батькам пропонують близько тисячі євро за кожного новонародженого.
Ставку роблять і на “цифрових кочівників” — влада Презічче сподівається, що віддалена робота дозволить втілити свою мрію людям, які давно хотіли переїхати до міста з м’яким кліматом неподалік узбережжя десь у Середземномор’ї.
Як повідомляло раніше BitukMedia, в Іспанії продають повністю покинуте село Сальто Де Кастро. 44 будинки, церква, школа, басейн, готель і сараї вартують $259 тис. Для порівняння, трикімнатна квартира у новому ЖК у Печерському районі Києва коштує $245 тис.
Вперше український бренд Turbat отримав ISPO Award – головну нагороду в індустрії туристичного спорядження. Якщо порівнювати це досягнення, то тільки з “Оскаром” у кінематографі. Визнання вони здобули за інноваційний трисезонний спальник Turbat Ultar. Його розробив Макс Перегінка – програміст, ґік туристичного спорядження, мандрівник, а тепер і воїн ЗСУ.
За ISPO Award змагаються найбільші виробники світу. Проте цьогоріч саме український спальник вразив цікавими конструктивними рішеннями, влучним балансом ваги, теплоізоляції та зручності. Він важить лише 680 грамів, а спати в ньому комфортно в діапазоні від -2 до +3 градусів. У спальнику можна висунути ноги в нижній частині, ходити табором і мати додаткове тепло, перебуваючи на природі.
Крім всіх функціональних аспектів, цей спальний мішок також може вразити своїм візуальним дизайном. Помаранчевий колір – його безумовний плюс. Вхід і вихід зі спального мішка також ергономічно добре вирішено, а додатковий комір, що утеплює, підвищують комфорт. Місця всередині спального мішка також достатньо.
«Завдяки невеликому розміру його можна брати із собою у далекі поїздки, заощаджуючи місце. Чудове утеплення, чудова теплоізоляція при малій вазі», – зазначило журі премії ISPO.
Фото – Turbat
Спальник запустили в продаж у лютому, за кілька днів до повномасштабного вторгнення росії в Україну, і одразу розпродали через нагальну потребу. Тож, попри мандрівне призначення, багато мішків Ultar зараз зігрівають і військових, і цивільних. Матеріали для нових спальників уже чекають з Японії. Шитимуть їх в Україні, використовуючи як утеплювач український білий гусячий пух найвищої якості.
У магазинах спальник вартістю 11 850 грн з’явиться в лютому 2023 року.
“Для нас важливо підтримувати місцеву економіку та робочі місця – ми розглядаємо це як частину нашої відповідальності”, – пояснює Маріан Стрільців, креативний директор Turbat.
Як повідомляло раніше BitukMedia, стартап з Кремнієвої долини (США) сподівається зробити революцію в транспорті. Компанія Alef Aeronautics починає з пасажирів, готових заплатити 300 тис. доларів за життя без заторів. Це ціна літаючого автомобіля Alef Model A. Електрокар здатний злітати та приземлятись вертикально. Його створив виходець з Києва Євген Духовний.
Книга рекордів Гіннеса документує різні досягнення. Але іноді деякі з них були щонайменше доволі дивними і з ризиком для життя. Люди вимагали від Комітету рекордів Гіннеса заборонити або відмовитися від певних досягнень просто тому, що учасники переоцінили свої можливості і піддали небезпеці не тільки свій організм, а й здоров’я в цілому. Зрештою фахівці Гіннеса припинили фіксувати небезпечні рекорди заради слави за будь-яку ціну. Про які досягнення йдеться?
Ось п’ять рекордів, які більше не фіксуються – на благо самих людей.
Фото – Pixabay
Найважчі домашні тварини
Світовий рекорд Гіннеса для домашніх тварин – це свого роду подвійний удар сумнівних досягнень. Розмір домашніх тварин – саме рекордний – дуже популярний та затребуваний. Можна завести домашнього вихованця величезних розмірів і сміливо претендувати на те, щоб ваша фотографія з улюбленцем потрапила в інтернет.
Однак є один виняток – вага. В якийсь момент Комітет рекордів Гіннеса зафіксував найважчих домашніх тварин, зокрема риб. Але припинив приймати такі рекорди через побоювання, що шукачі слави силою годували своїх вихованців. Велика товста морська свинка – це смішно, але запихати в неї їжу вдень і вночі негуманно.
Фото – Pixabay
Брак сну
Брак сну – це не жарти. Багато хто з нас проводив безсонну ніч з кофеїном перед важливим екзаменом. Але рекорди Гіннеса виходять далеко за межі пари бляшанок енергетика і 16 годин сну наступної ночі. Але кілька днів без сну – не жарти.
Стурбовані благополуччям людей, які можуть спробувати довго не спати, зловживаючи стимуляторами, представники Книги рекордів Гіннеса закрили цю категорію. Першість у цьому рекорді назавжди залишиться у підлітка з Сан-Дієго на ім’я Ренді Гарднер. Це почалося як проєкт шкільного наукового ярмарку. Проєкт завершився 11 днів по тому. Всі ці дні без сну за Ренді спостерігав професор зі Стенфорда. Мозкові хвилі хлопця сканували у військово-морському шпиталі.
Фото – Pixabay
Алкоголь
Це нікого особливо здивувати не може. Ідея світового рекорду з вживання алкоголю схожа на пивний пінг-понг: це може здатися крутим, коли ви навчаєтесь у коледжі, і небезпечним, коли ви дорослий. Очевидно, що проблеми зі здоров’ям в людини, яка намагається випити невимірну кількість алкоголю, почнуться негайно. Мінімальна плата за потрапляння до Книги рекордів забезпечена — отруєння алкоголем.
Одне з таких досягнень тепер висічено у камені — максимальна кількість пива, випитого за годину. Відтепер і назавжди рекорд належить Джеку Кейсу з Північної Ірландії, який випив 36 пінт (17 літрів) пива за одну годину. Це дало 90-кілограмовому чоловікові концентрацію алкоголю у крові приблизно в 1 відсоток. Якщо бути точним, то рівень алкоголю у крові становив 1,08 відсотка. Тобто 1/100 обсягу крові Кейса становив алкоголь.
Фото – Pixabay
Поїдання велосипедів
Ймовірно, через медичні побоювання та відвертий подив з приводу здатності людства переїдати Комітет рекордів Гіннеса видалив більшість категорій, пов’язаних з переїданням. Історичні змагання, такі як поїдання хот-догів та інші санкціоновані заходи, досі існують, але сидіти за кухонним столом та випивати сотню молочних коктейлів більше не має сенсу.
Проте в категорії “Їжа” Комітет видалив пару розділів, які стосувалися не скільки кількості їжі, як того факту, що це взагалі не була їжа. Рекорд під непереконливою назвою «Найвидатніший всеїдний» належить людині на ім’я Мішель Лотіто, також відомому як мосьє Манжету або “містер Манжету, який з’їсть все”. Француз з’їв 18 велосипедів, шість люстр та, як повідомляють, літачок марки “Цесна”. За це його нагородили відзнакою Книги рекордів Гіннеса, яку він, звісно ж, з’їв.
Фото – Pixabay
Бути похованим живцем
Одного разу знайшовся сміливець, який побажав заради світової слави та визнання Комітетом Гіннеса полежати в труні під землею не одну годину або навіть день. Останній в історії рекорд належить Майку Міні з Ірландії. Він провів 61 день на глибині майже 2 м. Насправді його рекорд перевершив чоловік на ім’я Джефф Сміт, який у 1998 році три місяці пролежав під землею у труні. Але коли експеримент завершився, йому повідомили, що Комітет Гіннеса більше не реєструє цей рекорд.
Однак відмова Комітету Гіннеса реєструвати подібні ризиковані рекорди не змогла зупинити деяких сміливців. Одна зі спроб навіть завершилася трагедією. У 2012 році чоловік зі Шрі-Ланки спробував побити рекорд лежання у труні під землею та помер під час своєї спроби.
Як повідомляло раніше BitukMedia, американка зі штату Міннесота за 24 роки відростила 13-метрові нігті. З огляду на побутові труднощі, з якими стикається володарка рекорду Гіннеса, їй не позаздриш. Рішення не стригти нігті – наслідок сімейної трагедії.
Kalush Orchestra та Козак Сіромаха заспівали про український дух. Фото - пресслужба
Гурт Kalush Orchestra та колоритний артист, учасник “Голосу країни” Козак Сіромаха випустили спільний вибуховий трек “Нумо Козаки” та кліп до нього. Пісня вийшла наснажливою.
За словами лідера Kalush Олега Псюка, у цій композиції виконавці хотіли передати справжній український дух.
“Незважаючи на жорстокість ворога та відсутність у нього будь-яких людських якостей, українські воїни женуть їх з нашої землі все далі і далі! Віримо, що ця пісня може стати гімном нашої скорої перемоги. Саме це ми і хотіли показати – силу та мужність українських чоловіків, які кожного дня готові віддати своє життя за рідну Батьківщину”, – додав Псюк.
Разом з піснею відбулася прем’єра кліпу на трек “Нумо Козаки”. Гурт Kalush Orchestra наголошує, що вони записали новий трек “зі справжнім козаком, який був ним ще до того, як це стало мейнстрімом”.
“Музична мобілізація – це культурний фронт, на якому ми боремось з пропагандою. А основна наша зброя – це пісня. І для неї нам не потрібен ленд-ліз! Нам потрібна ваша підтримка!”, – написали Kalush Orchestra від відеороботою на своїй YouTube-сторінці.
Як повідомляло раніше BitukMedia, український гурт, переможець “Євробачення-2022” Kalush Orchestra став амбасадором проєкту “Збережіть українську культуру”. Йдеться про ініціативу, спрямовану на залучення благодійних коштів для відбудови пам’яток культурної спадщини в Україні.
"Тора", ймовірно, дожила до 65 років у середньовічному місті в центральній Норвегії. Фото - Åge Hojem, NTNU University Museum
Археологи з Норвезького університету науки і технологій реконструювали образ жінки похилого віку, яка жила 800 років тому. Своє ім’я – Тора – модель отримала шляхом громадського опитування. Скелет жінки знайшли у місті Тронхейм на місці, де колись був церковний цвинтар.
За останками жінки та артефактами, виявленими на місці розкопок, археологам вдалося відновити загальну картину життя Тори.
Вона народилася наприкінці XIII століття в сім’ї торговців. Тоді місто було мегаполісом, що активно розростався. Містяни – здебільшого купці і люди, пов’язані з продажем різних товарів. Поховання на тому цвинтарі, де знайшли останки, належали досить заможним людям.
“Тора дожила приблизно до 65 років, а це дуже поважний вік для Середньовіччя. Отже, вона, мабуть, прожила досить благополучне для свого часу життя. Однак є й ознаки важкої роботи та прижиттєвого зношування скелета”, – розповіла Еллен Грав, старший інженер кафедри археології та історії культури Норвезького університету науки та технологій.
Тора мала деформацію хребта — в старості вона ходила, зігнувшись. Також у жінки задовго до смерті не лишилось нижніх зубів. Все це було враховано при створенні скульптурної реконструкції. І от перед глядачами постала трохи згорблена постать добродушної жінки похилого віку з палицею в руках. Вона посміхається своїм беззубим ротом.
До роботи вчені залучили візажиста кіноіндустрії. Щоб зробити обличчя Тори максимально натуралістичним, шкіру виконали з силікону, не забувши про “старечий” малюнок пігментних плям. Для завершення образу фахівець з текстилю на основі артефактів з цього району та періоду обрав тканину для вбрання.
Художник використав силікон для шкіри моделі та вручну намалював вікові плями на її обличчі. Фото – Åge Hojem, NTNU University Museum
Кравчиня, яка виготовляє середньовічні сукні для історичних реконструкцій, спеціально для Тори не лише шила вбрання, а й ткала та фарбувала для нього тканину за технологіями XIII століття. Взуття також підібрали відповідно до знахідок того часу.
За задумом авторів, середньовічна старенька виглядає настільки ж реалістично, як сучасна бабуся, що гуляє в своєму районі. Посмішка на її обличчя повинна допомогти глядачеві уявити собі теплу зустріч з людиною, яка жила 800 років тому.
Як повідомляло раніше BitukMedia, вчені відтворили обличчя чоловіка, якого стратили у XVIII столітті у штаті Коннектикут, США. Його стегнові кістки були розташовані навхрест – така позиція вказує на те, що місцеві жителі вважали його вампіром. Більше 200 років по тому технології дозволили побачити, як він міг виглядати.
Міжнародна група дослідників в Інституті Макса Планка під керівництвом українки Ольги Захожої відкрила наймолодший газовий гігант за всю історію спостережень. Він знаходиться у іншій зоряній системі, до неї 310 світлових років від Землі.
Екзопланета отримала назву HD 114082 b. За розміром вона приблизно, як наш Юпітер, але вага її у 8 разів більша.
Щільність цього газово гіганта у 2-3 рази вища, ніж мала б бути відповідно до сучасних розрахунків. Кажуть, що це відкриття допоможе уточнити науковцям процес формування газових гігантів.
“HD 114082 b на даний момент є наймолодшим відомим газовим гігантом із встановленою масою та радіусом”, — каже Захожай.
Вік 15 млн років робить планету наймолодшим із нині відомих супергігантів. Один оберт довкола своєї зірки планета робить за 110 земних днів.
Як повідомляло BitukMedia, відомий американо-ізраїльський астрофізик і космолог, професор Гарвардського університету Аві Лоеб (Avi Loeb) займається організацією експедиції в район Тихого океану на північ від Австралії. Лоеб розраховує знайти на океанському дні залишки об’єкта, який, як він вважає, має штучне походження і прилетів на Землю з-за меж Сонячної системи. Влада США вже виділила на пошуки $1,5 млн.
Група австралійських студентів-ветеринарів оголилась заради доброї справи. Фото - Instagram/flashforfloods
В австралійському штаті Новий Південний Уельс студенти-ветеринари роздяглися та сфотографувалися з тваринами для благодійного календаря на 2023 рік. Їхня мета – зібрати гроші для Австралійського Червоного Хреста.
Третьокурсники влаштували фотосесію, щоби видати благодійний календар. Для знімків на його сторінках оголені студенти та студентки позували з різними тваринами, зокрема з цуценятами та кіньми. Прикривались ними, а на деяких знімках місцевими капелюхами акубра.
Учасники проєкту Flash for Floods сподіваються, що в такий спосіб їм вдасться зібрати гроші для Австралійського Червоного Хреста. А той, у свою чергу, використає їх для підтримки постраждалих від повеней, які захлеснули Австралію у 2022 році.
Одна з моделей, Грейс Айакобб, розповіла, що зйомки проходили дуже весело та зайняли два дні. За її словами, іноді тварини поводилися непередбачувано, і команді доводилося імпровізувати.
Це вже 13-й благодійний календар, для якого австралійські ветеринари-початківці фотографуються без одягу. Щороку проєкт підтримує різні добрі справи. “Ми обрали Австралійський Червоний Хрест через повінь, яка триває”, — пояснила модель Лія.
“Більшу частину року ми живемо в Камдені, тож ми особисто відчули на собі багато руйнівних наслідків повені”.
За цей час молодим ветеринарам вдалося зібрати близько 100 тисяч австралійських доларів (майже 2,5 млн грн).
Роздягатись заради календарів і збору коштів – популярний тренд. Раніше німецька фірма Carponizer випустила свій черговий настінний календар для любителів риболовлі. На його сторінках напівоголені моделі тримають в руках великих рибин. У зйомках взяли участь 12 красунь, які роздяглися та знялися з величезними коропами для ілюстрації на кожен місяць року.
Як повідомляло раніше BitukMedia, близько 2,5 тисяч голих чоловіків і жінок зібрались на пляжі в австралійському Сіднеї заради інсталяції. Групову фотосесію влаштував американський фотограф Спенсер Тунік. З його волі знаменитий Бонді-біч вперше став нудистським. А митець вперше “заговорив” про рак шкіри.
Як часто нам доводиться чути, що життя українців більше ніколи не буде таким, як раніше? Що війна змінила нас назавжди, розділивши наші спогади на «до» і «після»? В цьому є правда. Ми не мали вибору, коли ворог прийшов на нашу землю. Необхідність захищати свої родини, домівки, свої символи і свій шлях стала визначальною. Перемога – понад усе! Наша мантра сьогодні — віра в ЗСУ, віра в перемогу, у щасливе майбутнє України, у мирне життя для наших дітей.
Коли три роки тому створювалося видання BitukMedia, ми й гадки не мали, які виклики постануть перед Україною … Яким мало бути нове медіа серед безлічі інших — досвідченіших, впливовіших, з великими ресурсними редакціями? Нас вело щире бажання створити джерело новин, читаючи які вам захочеться здивуватися, посміхнутися, переповісти іншим і навіть запостити на свою сторінку в соцмережах.
Ідея медіа позитивних новин народилась ніби сама собою. А потім з’явилась і впевненість — це саме те, що ми хотіли б запропонувати читачу. Як же добре, що задум відповідав нашим бажанням, професійним вмінням та можливостям! Чи знайдемо ми достатньо позитивних новин для наших читачів? У грудні 2019 року ми не задавались таким питанням. Мабуть, ви і самі це розумієте. Але вже за три місяці після народження BitukMedia світом заволоділа ковідна пандемія. Звідусіль приходили новини — кожна наступна бентежніше, ніж попередня. BitukMedia переживало ці непрості часи разом з вами. Але і тоді ми знаходили для вас історії — зворушливі, пізнавальні, з happy end. Ми ставили запитання і знаходили на них відповіді. Нам довелось швидко подорослішати. Як виявилось, це було потрібно для майбутніх випробувань — набагато жахливіших…
Не можна бути готовим до війни, коли сам нікому не бажаєш зла. Дев’ять місяців повномасштабного вторгнення російських загарбників змінили нас назавжди. Позбулись довірливості, але не віри. Відчайдушно потребуючи добрих звісток самі, ми воліли поділитись ними з вами. Всі ці місяці війни нас веде щире переконання, що позитиву має більше, ніж смутку, болю та люті.
Який він, позитив BitukMedia воєнного часу?
Ми показуємо наших захисників на фронті. Ці короткі відеоролики — їхня творчість. Ми ніби дивимось на війну їхніми очима. Мужність і стійкість воїнів передається всім нам, українцям. Віра і підтримка ЗСУ — наша мантра.
Експерти BitukMedia, автори колонок діляться з вами своїми думками – про хід воєнних дій, про роль України і українців, про ницість ворога і, зрештою, про майбутнє… А воно буде і буде таким, як треба нам. Перемога — наша мета.
Ми знаходимо для вас меми нового часу. Чим складніше навколо — тим більше гумору, помічали? Так, ми висміюємо окупантів. Маємо повне право. Сміх — наш допінг.
Життя не поставиш на паузу. Наукові відкриття, технічні новинки, ці милі тварини, неймовірні людські історії з щасливим фіналом … Ми ділимось з вами усім тим позитивом світу, який ви ніколи б не пропустили до 24 лютого.
Війна закінчиться!
Ми переможемо!
І саме це стане найпозитивнішою новиною новітнього часу України і світу.
Ми будемо довго насолоджуватись і смакувати цю Новину. Це буде!
А поки ми шукаємо добрі звістки кожного дня і, головне, знаходимо!
Дякую кожному читачу за ці неймовірні тисяча дев’яносто три дні разом!
У багатьох могилах, яким близько 5 тис. років, археологи знаходять фігурки сови. Раніше вважали, що це – символи богинь, які мали виконувати ритуальні функції. Але все виявилося простіше – це просто дитячі іграшки.Такого висновку дійшли іспанські науковці.
Протягом останнє століття на Іберйському півострові, де зараз знаходяться Іспанія та Португалія, у стародавніх похованнях археологи знайшли тисячі фігурок у формі сови.
Спочатку їх вважали ритуальними предметами. Але їх положення у могилах викликало сумніви, каже Діас Нуньєс де Аренас, науковий співробітник факультету історії мистецтв Мадридського університету Комплутенсе. Крім того, фігурки знаходили у рештках стародавніз будинків у місцях, які теж не мали ритуального значення.
Гіпотезу про те, що це просто іграшки, перевірили таким чином. Створили каталог 100 різних дерев’яних сов за такими показника: візерунок пір’я, форма голови і морди, дзьоб і крило.
Потім попросили дітей віком 4-13 років намалювати за 20 хв сову – і більше інструкцій не давали.
Фото: Juan J. Negro/Scientific Reports
Науковці кажуть, що малюнки дітей дуже нагадують форму знайдених фігурок сов. Із цього вони роблять висновок, що дерев’яні сови могли бути просто іграшками. Невідомо, як діти грали із фігурками сов. Але багато із них мають отвори, що дозволяють вставити туди справжнє пір’я.
“Що нас вразило, що уявлення дітей про сову 5 тис. тому і зараз дуже подібні, якщо не ідентичні”, – каже Діас Нуньєс де Аренас.
Як повідомляло раніше BitukMedia, дослідники з музею Манчестерського університету у Великій Британії стверджують, що стародавні єгиптяни створювали мумії не для того, щоб зберегти тіло померлого для потойбіччя. Виявляється, це уявлення абсолютно хибне і науковці це визнають.
Joipaw, стартап з Гонконгу, розробляє серію ігор з сенсорним екраном, призначених для підтримки розумових здібностей літніх собак. Фото - Joipaw
Гонконгський стартап Joipaw розробив серію комп’ютерних ігор, призначених спеціально для собак. Подивіться, як волохаті захоплені новою комп’ютерною грою! Їх просто не відірвати від сенсорного екрана, в який вони тицяють носом, “вбиваючи” кротів. Гру вигадали для літніх домашніх улюбленців.
На створення “собачих” відеоігор розробника Дерсіма Авдара надихнув пес Кавет, якого вони з дружиною взяли з притулку у травні 2021 року. Кавет – дуже активний собака, він обожнює грати, і йому швидко набридли традиційні собачі іграшки. Особливо сильно нудьгував, коли залишався вдома сам, або коли господарі були зайняті і не могли з ним пограти.
Авдар дізнався про дослідження, проведене у Віденському університеті ветеринарної медицини. Воно показало, що відеоігри з сенсорним екраном здатні зупинити розвиток деменції у літніх собак, оскільки стимулюють роботу їхнього мозку. Ця інформація підштовхнула Авдара до розробки ігри для домашніх вихованців.
За словами чоловіка, він та його колеги вже протестували відеоігри на двох десятках собак різних порід. Спочатку собак тренують торкатися носом екрану, намазуючи його у потрібних місцях арахісовим маслом, а потім масло поступово видаляють.
Щоб пес зрозумів, що від нього хочуть, потрібні одна-дві півгодинні сесії. Але деякі особливо обдаровані волохаті геймери встигають навчитися грати лише за десять хвилин. Інтерес до гри підтримується ласощами, які собака отримує, якщо все робить правильно і може перейти на наступний, складніший рівень.
Найважче у цьому процесі — перехід від гри під керівництвом людини до самостійності. Але коли таке відбувається, це абсолютно магічний момент, “ви просто бачите, як в очах собаки спалахують вогники”, говорить Авдар.
Як повідомляло раніше BitukMedia, компанія Loyal, заснована в 2019 році американкою Селен Халіуа, готується до клінічних випробувань препаратів для подовження віку собак. Жінка сподівається, що вони допоможуть подовжити життя і людям.
Вчені з університету RMIT в Австралії розробили модифікований крохмальний продукт, який можна додавати в їжу. Кажуть, він не впливає на її смак, колір або текстуру. Але при цьому робить страву здоровішою.
Додавання корисної для травлення клітковини без шкоди для привабливості страви незабаром може стати набагато простіше. Вчені розробили волокно, яке може зробити будь-яку страву корисною.
“Невидиме волокно” називається FiberX. Його виготовляють з природних крохмалів, серед яких пшениця, кукурудза та маніок. Як і справжня клітковина, воно не піддається перетравленню в кишечнику людини, а отже, дозволяє мікроорганізмам покращувати процес травлення.
Команда, що стоїть за FiberX, каже, що його можна додавати до продуктів з низьким вмістом клітковини, таких як тістечка та піца – щоб зробити їх здоровішими. Можна також додавати до продуктів з низьким вмістом калорій або низьким глікемічним індексом – хворі на діабет оцінять.
“Тепер ми можемо додавати додаткову кількість клітковини в такі продукти, як білий хліб та інші основні продукти, не змінюючи смаку чи текстури. Саме це є однією з головних проблем з багатьма комерційно доступними харчовими добавками з клітковиною”, — каже харчовий технолог Асгар Фарахнакі з університету RMIT.
“Наш продукт навіть не помітний після додавання. Це все одно, як батьки ховають овочі в страву дитини, щоб зробити її більш поживною”.
Близько 80 відсотків вихідного крохмалю можна перетворити на харчові волокна за допомогою цього методу на даний момент. Зараз команда шукає більш екологічні, безхімічні способи застосування цієї конверсії до того, як FiberX запустять у масове виробництво.
Клітковина – це харчові волокна, які переробляються корисною мікрофлорою кишківника. Вона покращує роботу травної системи та підтримує її здоров’я. Відомо, що вона допомагає запобігти ожирінню та діабету ІІ типу, а також знижує ризик серцево-судинних захворювань.
Як повідомляло раніше BitukMedia, психологи Технологічного інституту Вірджинії та університету Мічигану виявили п’ять продуктів, які викликають у людей сильне звикання. Фактично йдеться про їжу, яка маніпулює нашою свідомістю.
Французький багет – білий батон з хрусткою скоринкою – внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Відповідне рішення ухвалили в рамках 17-ї сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини, яка проходить у Марокко. Зазначають, що об’єктом культурної спадщини визнано не лише сам хліб, а насамперед “ремісничі навички та культуру”, пов’язані з ним.
“Виготовлення багетів вимагає певних знань та вмінь: їх випікають протягом дня невеликими партіями, а результат залежить від температури та вологості. Завдяки їм також народжується специфічна культура споживання, яка відрізняється від культури споживання інших видів хліба: наприклад, щоденний похід у пекарню за свіжим виробом та спеціальні стелажі, пристосовані для довгої форми багетів”, – йдеться у заяві ЮНЕСКО.
Французька делегація рішення комісії зустріла з радістю. На засіданні члени делегації з’явилися з багетами та розмахували ними. “Багет – це щоденний ритуал, базовий елемент у кожному прийомі їжі, синонім нашої культури спілкування та веселощів за столом”, – заявила Одрі Азуле, генеральний директор ЮНЕСКО та колишній міністр культури Франції.
Спочатку, крім багету, на почесні місця у списку претендували паризькі дахи та свято виноробства у комуні Арбуа у Бургундії, але їм перемога не дісталась.
З ініціативою включити багет до списку культурної спадщини ЮНЕСКО виступила федерація французьких пекарів. Її члени відзначили важливу економічну складову національного хлібобулочного виробництва. Раніше про це говорив і президент Франції Еммануель Макрон: “Багет – це повсякденне життя французів, а хліб – особлива історія, це кожен ранок, день та вечір французів. Йому заздрять у всьому світі”, – говорив він у 2018 році.
За даними ЮНЕСКО, щодня 12 млн французів купують багети. За секунду продається 320 багетів! Їх обовязково подають до столу як за сімейним обідом, так і у бістро та ресторанах. Вміння випікати пухкий та хрусткий багет передається пекарями з покоління в покоління. Кількість маленьких приватних пекарень у Франції за останні десятиліття скорочується під тиском великих мереж супермаркетів, але багет, як і раніше, залишається базовим продуктом харчування у країні.
У Франції також проводять конкурс на найкращий багет. Пекар, який здобуває у ньому перемогу, на рік стає постачальником хліба до резиденції президента Франції.
Список нематеріальних культурних об’єктів ЮНЕСКО поповнюється щороку. До нього вже входять, наприклад, неаполітанська піца, арабська кава та вірменський лаваш.
Як повідомляло раніше BitukMedia, ЮНЕСКО визнала борщ нематеріальною спадщиною України. Відповідне рішення ухвалено організацією 1 червня 2022 року.