Субота, 27 Грудня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 20

Не розгубились, не пройшли повз: школярі з Фастова врятували бобра

0
Фото ілюстративне. Holly Kuchera/Shutterstock

На невеличкому озері у Фастові, що на Київщині, звичайна риболовля для групи школярів обернулася справжньою історією порятунку. Діти натрапили на молодого бобра, який потрапив у жорстокі силки, виставлені просто на вході до його нори.

Про це повідомляється на Facebook-сторінці Kyiv Animal Rescue Group (KARG).

Пастку залишили невідомі “мисливці” — безжально, без шансу на втечу. Маленький бобер, який з’явився на світ лише цього року, був приречений. Але шанс на життя йому подарували саме діти. Вони не злякалися й не відвернулися, а почали шукати допомогу — аж поки не знайшли її в Києві.

Завдяки їхній наполегливості та небайдужості тварину вдалося врятувати. Рятувальники доправили бобра до ветеринарної клініки Інни Васильковської, а згодом — до Wild Animals Rescue Center, де зараз він проходить відновлення.

“І сьогодні ми хочемо сказати велике спасибі, батькам цих дітей — за те, що виховали справжніх людей. Бо людяність — це не вік і не статус. Це вибір, – написали зоозахисники.

Відео тут.

Європейський бобер — один із найбільших гризунів Європи, який колись був майже повністю винищений через свої хутро та м’ясо. Сьогодні цей вид відновив свою чисельність і знову став частиною українських водойм — зокрема на Поліссі, у Карпатах, на Київщині та у степових зонах біля річок і озер. Бобри відіграють важливу роль у природі: створюють заплави, очищують воду, підтримують екосистеми, в яких живуть інші види тварин.

Втім, на них і досі полюють браконьєри, виставляючи пастки або нищачи їхні хатки. За жорстоке поводження з дикими тваринами в Україні передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Як розповідало BitukMedia, в Обухівському районі Київщини під час звичайної вечірньої пробіжки двоє хлопців просто в лісі помітили велетенського птаха, що безпомічно намагався злетіти. Знайда виявився рідкісним хижим птахом з Червоної книги. І ця пригода мала щасливе продовження.

“Це не в голові”: з’явився перший аналіз крові, який доводить реальність хронічної втоми

0
Фото - iStock

Чому ти постійно відчуваєш виснаження, навіть якщо виспався? Можливо, справа не у стресі чи перевтомі, а в недіагностованому захворюванні, яке роками вважали вигаданим. Тепер вчені стверджують: вони знайшли спосіб побачити його у краплині крові.

Про це розповідає Guardian.

Вчені з Університету Східної Англії (University of East Anglia) та Oxford Biodynamics (OBD) заявили, що створили перший у світі точний аналіз крові, який може діагностувати міалгічний енцефаломієліт, більш відомий як “синдром хронічної втоми” (ME/CFS).

Досі жодного лабораторного тесту для цього захворювання не існувало. Пацієнтів діагностували лише за симптомами — часто роками помилково або взагалі без діагнозу.

“ME/CFS — це серйозне й часто виснажливе захворювання, яке не минає навіть після відпочинку. Ми знаємо, що деяких пацієнтів роками не сприймали серйозно, кажучи, що “це все у них у голові””, – розповів керівник дослідження професор Дмитро Пшежетський з Norwich Medical School. “Ми прагнули створити простий тест для підтвердження діагнозу — і зробили це. Наша розробка може стати ключем до раннього виявлення хвороби та ефективнішого лікування”.

Спільно з компанією Oxford Biodynamics вчені досліджували особливості згортання ДНК у 47 пацієнтів з тяжкою формою “синдрому хронічної втоми” (СХВ) та 61 здорової людини. Вони виявили унікальну закономірність, яка постійно присутня у людей із цим захворюванням і відсутня у здорових учасників.

Тест демонструє чутливість 92% та специфічність 98%, що означає високу ймовірність правильного визначення як позитивних, так і негативних випадків захворювання.

Однак медичні експерти, які не брали участь у дослідженні, закликають до обережності. Доктор Чарльз Шеперд, медичний радник Британської асоціації ME/CFS, заявив, що ці результати здаються важливим кроком уперед, але необхідно встановити, чи виявлена ​​аномалія зберігається на ранніх стадіях захворювання і при легких формах. Також потрібно перевірити, чи відсутня вона при інших хронічних запальних та аутоімунних захворюваннях із схожими симптомами.

Чому це важливо: синдром хронічної втоми роками залишався однією з найбільш загадкових і недооцінених хвороб. Пацієнти часто стикаються з недовірою, стигмою й нерозумінням, хоча для багатьох ця хвороба фактично паралізує звичне життя.

Тепер, якщо тест пройде подальшу перевірку, він може стати першим об’єктивним інструментом діагностики, який поверне людям віру у власний досвід — і шанс на реальне лікування.

Як розповідало BitukMedia, дослідники з Каліфорнійського університету (США) створили м’який сенсор, який кріпиться до повіки й у реальному часі відстежує рівень виснаження — без батарей, камер і громіздкого обладнання.

Це ж треба! До полярників завітав імператорський пінгвін

0
Фото - Єлизавета Сафонова, Тарас Перетятко, Єгор Звержинський/ НАНЦ

Такого гостя українські полярники не очікували навіть у найсміливіших прогнозах. Під час морського виходу біологи 30-ї антарктичної експедиції помітили на крижині… імператорського пінгвіна. Навіщо птах подолав 300 км до станції?

Про це розповідає НАНЦ на своїй сторінці у Facebook.

Птах мирно сидів за кілька кілометрів від станції “Академік Вернадський” і спокійно чистив пір’я. Для членів нинішньої експедиції в Антарктиці це стало справжньою сенсацією, адже імператорські пінгвіни зазвичай не зустрічаються в цьому районі.

Їхні улюблені місця — набагато південніше, у холодніших частинах Антарктики. Найближча відома колонія “імператорів” розташована більш ніж за 300 кілометрів від української станції на острові Галіндез.

Фото – Єлизавета Сафонова, Тарас Перетятко, Єгор Звержинський

Для нинішньої команди зимівників це була перша така зустріч. А от торік, до 29-ї експедиції, молодий імператорський пінгвін прийшов просто під двері “Вернадського”. А до того українські полярники зустрічали цей вид аж у грудні 2020-го.

Хто вони — імператорські пінгвіни

  • Найбільші серед усіх пінгвінів: до 120 см заввишки, вага — до 50 кг.
  • Мають рекордні здібності до пірнання — іноді занурюються на глибину до 500 м.
  • Єдині розмножуються взимку, коли в Антарктиці — темрява й морози.
  • Не будують гнізд: яйце тримають просто на лапах, вкриваючи його теплим складним “фартухом” із пір’я.

Нагадаємо, цієї осені документальний фільм “Антарктида” Антона Пушкіна зміг потіснити гучну комедію й увійти до трійки найкасовіших українських фільмів усіх часів.

Як розповідало BitukMedia, на пляжі західної Австралії помітили імператорського пінгвіна. Таке сталося вперше, адже пінгвіни мешкають в Антарктиді. Так далеко на північ ці птахи ще ніколи не запливали.

Австралієць та американка перевершили світовий рекорд із поїдання тако

0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Чи можливо з’їсти дев’ять тако за хвилину і при цьому ще посміхатися на камери? Виявляється — так! У Техасі (CIF) під час святкування дня народження мережі Taco Cabana двоє учасників побили світовий рекорд зі швидкісного поїдання.

Про це розповідає сайт книги рекордів Гіннеса.

У Сан-Антоніо (штат Техас, США) відбулося видовищне святкування 47-річчя популярної мережі Taco Cabana, яке завершилося встановленням світового рекорду з поїдання тако.

На парковці біля ресторану зібралися десятки глядачів, фанатів фастфуду та професійних “їдців”, аби побачити, як двоє людей — Джеймс Вебб (Австралія) та Мікі Судо (США) – перепишуть історію. За одну хвилину ці чоловік і жінка вони з’їли по дев’ять тако кожен, перевищивши мінімальний поріг у вісім і тим самим здобувши титул Книги Гіннеса.

Змагання відбулося у партнерстві з Major League Eating (організацією, що проводить професійні турніри з поїдання їжі по всьому світу) та брендом Dr Pepper.

Участь у конкурсі взяли десять учасників, кожен отримав по десять тако на стартовій таці. Усі страви готували безпосередньо на кухні Taco Cabana за годину до початку — з дотриманням суворих стандартів: кожен тако мав важити щонайменше 40 грамів, але насправді важив близько 100. За точність ваги та оформлення відповідала офіційна суддя від Guinness World Records — Бріттані Данн.

Учасники змагалися, поїдаючи фірмові Bean & Cheese Tacos — культові для Taco Cabana. Класичний рецепт включав м’яку тортилью власного приготування, обсмажені боби та суміш тертого сиру.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Guinness World Records (@guinnessworldrecords)

Цікаво, що одна з переможниць – Мікі Судо – уже відома в світі “швидкісного поїдання”: на її рахунку — титули за найбільшу кількість хот-догів, з’їдених за хвилину, і найшвидше поїдання буріто.

Після встановлення рекорду відбувся ще один конкурс — восьмихвилинне змагання з поїдання тако, організоване Major League Eating. Ця подія стала своєрідним стартом для нового напрямку Taco Cabana — розвитку серії змагань із поїдання страв у власних ресторанах.

Святковий день завершився живим концертом просто у ресторані, а відвідувачі ще довго фотографувалися біля банера з написом Record Breaker.

Як розповідало BitukMedia, нігерійська шеф-кухарка Хілда Бачі приготувала найбільшу в світі порцію джолоф-рису — і тепер у “джолофових війнах” між Нігерією та Ганою може з’явитися новий фаворит.

Нобелівську премію з хімії присудили за розробку металоорганічних каркасів

0
Фото - Nobel Prize/ Facebook

Нобелівку з хімії у 2025 році отримають Сусум Кітагава, Річард Робсон та Омар М. Ягі. Трьох вчених відзначили “за розробку металорганічних структур” (MOF).

Про це повідомляється на офіційному сайті премії.

Робота вчених із Японії, Австралії та США присвячена розробці нової форми молекулярної архітектури.

Створені ними металоорганічні каркаси містять великі порожнини, якими молекули можуть втікати й витікати. Дослідники використали їх для збирання води з повітря пустель, вилучення забруднюючих речовин із води, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або каталізу хімічних реакцій, – розповіли в Нобелівському комітеті.

“Металоорганічні каркаси мають величезний потенціал, відкриваючи раніше небачені можливості для створення індивідуальних матеріалів з новими функціями”, – зазначив голова Нобелівського комітету з хімії Хайнер Лінке.

Річард Робсон працював у цьому напрямку з 1989 року. Сусуму Кітагава та Омар Ягі з 1992-го до 2003-го незалежно один від одного здійснили кілька відкриттів. Після цього хіміки створили десятки тисяч різних металоорганічних структур.

Після новаторських відкриттів лауреатів хіміки створили десятки тисяч різних MOF. Деякі з них можуть сприяти вирішенню найважливіших завдань людства, серед яких відокремлення перфтороалкільних амінів від води, розкладання слідів фармацевтичних препаратів у навколишньому середовищі, уловлювання вуглекислого газу або збирання води з повітря пустель, – кажуть у Нобелівському комітеті.

Нагородження лауреатів відбудеться 10 грудня у Стокгольмі, у день пам’яті Альфреда Нобеля. Вчені отримають золоту медаль, диплом та грошову винагороду у розмірі 11 млн шведських крон, яку розділять на трьох.

Як розповідало BitukMedia, Нобелівську премію з фізики 2025 присудили за прорив у квантовій механіці.

Напис латиною і розслідування “команди надгробка”: римський артефакт II століття знайшли на подвірʼї в США

0
Фото - Resource Center of New Orleans

Подружжя з Нового Орлеана (США), розчищаючи двір свого будинку від заростей, несподівано натрапило на важку кам’яну плиту. Коли ж придивилися, виявилося, що це не просто уламок каменю, а справжній римський надгробок, якому майже 1900 років. Так почалася історія, яка нині може завершитися поверненням артефакта до Італії.

Про це розповідає The Guardian.

Знахідку зробили антропологиня Даніелла Санторо з Університету Тулейн та її чоловік Аарон Лоренц, повідомив журнал Preservation Resource Center (PRC).

Після виявлення плити у березні Санторо звернула увагу на дивний напис, висічений латиною. Щоб розібратись, вона зв’язалася з археологом Раяном Ґреєм з Університету Нового Орлеана та своєю колегою, професоркою класичних студій Сюзанн Луснія. Фото плити також отримав австрійський дослідник Гаральд Штадлер, який показав його своєму брату, викладачу латини.

Невдовзі стало зрозуміло: це плита римського моряка та воїна на ім’я Секст Конгеній Верус, який жив у II столітті н.е. Більше того, за описом вона збігалася з тією, що зникла з міського музею італійського міста Цивітавеккʼя — порту неподалік Рима

Далі Сюзанн Луснія зв’язалася з музеєм Цивітавеккʼї. Команда Санторо передала камінь до підрозділу ФБР з розслідування злочинів проти мистецтва — це перший крок до офіційної репатріації артефакта.

Водночас дослідники почали з’ясовувати, як надгробок узагалі потрапив до США. За архівними записами, будинок, де зроблено знахідку, протягом XX століття належав родині Френка та Селми Саймон. Ані вони, ні їхні діти не мали відношення до археології чи торгівлі антикваріатом.

Дослідники розглянули версію, що плита могла опинитися в Новому Орлеані після Другої світової війни, коли американські військові перебували в Італії. Але прямих доказів цього припущення немає.

Один із сусідів Саймонів служив на флоті під час війни, проте записи музею Другої світової у Новому Орлеані підтвердили, що він діяв лише на Тихоокеанському фронті — тобто до Італії не дістався.

Професорка Луснія поїхала до музею Цивітавеккʼї, який, як з’ясувалося, було зруйновано під час бомбардувань 1943–1944 років. Музей не відкривався аж до 1970-го, і більшість його експонатів безслідно зникли.

Інвентаризація 1954 року, де згадувався надгробок Конгенія Веруcа, була проведена лише на старих документах, а не на фактичному огляді артефактів.

Ймовірно, камінь зник у повоєнному хаосі — можливо, як випадково вивезений американським солдатом або проданий антикваром туристу. “Цілком можливо, — пише Ґрей, — що хтось просто використав плиту як зручний шматок мармуру для двору, навіть не підозрюючи, що це стародавній надгробок”.

Ким би не був цей “хтось”, сьогодні артефакт готують до повернення до Італії. У музеї Цивітавеккʼї вже обіцяють влаштувати святкування, коли плита повернеться на батьківщину.

Для Санторо ця історія – “приклад того, як звичайна людська цікавість може привести до відкриття світового масштабу”. Римський надгробок, який пережив війни, переплив океан і пережив забуття, тепер знову об’єднав людей – науковців, поліцію, музейників – у прагненні повернути історію туди, де вона почалася.

Як розповідало BitukMedia, крилатий лев святого Марка, що віками стоїть на головній площі Венеції, виявився “чужинцем”. Ба більше – раніше у статуї тварини були роги!

Понад 7 годин бурпі: харківʼянин встановив одразу два рекорди України

0
Фото - ujinpres/ Instagram

Сім годин, сім хвилин, п’ять кілометрів і понад 2700 повторів однієї з найвиснажливіших вправ у світі – бурпі. Хто з нас міг би витримати таке випробування? Харків’янин Сергій Прескорник — зміг. І встановив два нові рекорди України.

Про це повідомила Лана Вєтрова.

Бурпі – це комплексна вправа, яку включають до програм підготовки американських військових і професійних спортсменів. Вона поєднує присідання, планку, віджимання та стрибок, навантажуючи буквально всі м’язи тіла. І саме її обрав для свого нового спортивного виклику відомий український ультрамарафонець, волонтер і плоггер Сергій Прескорник з Харкова.

“Досі ще ніхто не наважувався на таке випробовування як безперервність виконання бурпі упродовж тривалого часу”, – зауважує Вєтрова.

Сергій Прескорник став першим в Україні. Йому вдалося встановити одразу два національні рекорди:
1️⃣ Найдовша дистанція у виконанні вправи “Бурпі” — 5 км за 7 годин та 7 хвилин.
2️⃣ Найбільша кількість повторень вправи “Бурпі” — 2716 повторень.

“Коли я оголошую такі рекорди, у мене аж подих захоплює. Бо це не лише про фізичну силу — це про спортивний характер”, — зазначила представниця Реєстру.

Натомість рекордсмен поділився враженнями від випробування у своєму Instagram. “Це було неймовірно складне випробування — фізично, морально, емоційно. Кожен повтор давався через біль, втому й боротьбу з власними межами”, – написав Сергій Прескорник.

Сергій Прескорник зі своєю дівчиною, якій подякував “за віру, турботу, спокій у голові й силу в серці. Саме завдяки тобі я міг думати про фініш, а не про те, наскільки важко зараз”. Всі фото – ujinpres/ Instagram

Це не перше надскладне випробування Сергія. У 2021 році він уже встановив рекорд, пробігши 225 кілометрів із Харкова до Дніпра за 30 годин без сну.

Сьогодні ж нове досягнення спортсмена стало символом української витривалості та сили духу. Національний Реєстр Рекордів привітав Сергія словами: “Україна — нація сильних!”

Як розповідало BitukMedia, 18-річний Олександр Ратних у Бучі встановив новий рекорд України. Хлопець за 51 секунду зробив 38 відтискань на чотирьох пальцях рук.

Змія вкусила чоловіка — і не пережила знайомства з його кров’ю

0

Двометрова змія вкусила чоловіка — і загинула. Ні, це не байка, а справжня історія з хорватського села Донє Віньяне, де отрута виявилася слабшою за… алкоголь у крові туриста. Як це можливо?

Про це пише місцевий портал News Bar.

Дворічна гадюка носата (Vipera ammodytes), яку ще називають поскок, стала жертвою “надмірної концентрації алкоголю в крові”. А все тому, що ризикнула вкусити Штефа Радуліча, який перебував у цих краях у відрядженні.

Після ділової зустрічі близько 14:00 він вирішив прогулятися лісовою стежкою — і, як припускають очевидці, надто наблизився до змії. Поскок діяв інстинктивно — “як і будь-який хорват, коли хтось чужий приходить без запрошення”, жартують місцеві.

“Відчув різкий біль у нозі, озирнувся — а за мною змія. Уже було зрозуміло, що сталося. Хотів бігти до лікаря, але раптом бачу — змії не добре. Очі заплющує, хитається, двічі вдарилася головою об дерево”, – розповів “вкушений”.

Гадюка носата. Фото – Benny Trapp/ Wikipedia

Здивований чоловік схопив змію за шию і кинувся до найближчої ветеринарної лікарні, але врятувати її не вдалося. Аназіли показали, що рівень алкоголю в крові Штефа був смертельним для плазуна. Ветеринарний лікар Мате Дрніч зазначив, що такий показник алкоголю є неприпустимим для гадюк і веде до незворотних наслідків.

“Місцеві гадюки не звикли до такого “міцного” раціону. А особливо не о 14:00″, — пояснив лікар Дрніч. “Ми зафіксували в організмі змії 5,1 грама алкоголю на кілограм. Це рівень, який мало хто взагалі може пережити”.

Іронія долі: зміїна отрута на Штефа взагалі не подіяла. Алкоголь в його крові миттєво нейтралізував токсини, і чоловік залишив лікарню живий і задоволений. “Я попросив лікаря надіслати дружині довідку, що алкоголь врятував мені життя. Хочу нарешті її переконати!” — сміється хорват.

Місцева влада, своєю чергою, пообіцяла до початку туристичного сезону встановити попереджувальні таблички – для поскоків, аби ті знали, що “через територію проходять загорці” — тобто хорвати з півночі країни, які, за стереотипом, полюбляють багато випити. Видання іронізує над внутрішньохорватськими жартами: “загорці” – веселі, говіркі, часто “під градусом”, тож не дивно, що навіть змія не витримала.

Як розповідало BitukMedia, кров американця Тіма Фріде, який майже два десятиліття навмисно вводив собі отруту найнебезпечніших змій світу, допомогла науковцям створити унікальну протиотруту. Препарат, зокрема, продемонстрував ефективність проти отрути чорної мамби та королівської кобри. Результати дослідження вже називають проривом у боротьбі з укусами змій, які щороку забирають до 140 тис. людських життів.

Нобелівську премію з фізики присудили за прорив у квантовій механіці

0
Зображення - Nobel Prize/ Facebook

Нобелівську премію з фізики у 2025 році отримають Джон Кларк, Майкл Деворе та Джон Мартініс “за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі”. Дослідження цих трьох вчених створили фундамент для технологічного прориву XXI ст.

Про це повідомляє офіційний сайт премії.

Робота вчених із Британії, Франції та США присвячена вдосконаленню методів управління квантовими станами частинок. Їхні відкриття дозволили значно просунутися у розумінні поведінки квантових систем та заклали основу для створення практичних квантових технологій.

Квантова механіка тривалий час залишалася галуззю переважно теоретичних досліджень. А роботи лауреатів дозволили подолати ключові технічні перешкоди на шляху до практичного застосування квантових ефектів.

Серед основних досягнень цьогорічних лауреатів експерти виділяють розробку методів точного контролю квантових станів, створення стійких квантових систем, розвиток технологій квантової телепортації та вдосконалення методів квантової корекції помилок.

Результати досліджень вже знаходять застосування у розробці матеріалів та квантових комп’ютерів нового покоління, створенні надзахищених систем зв’язку, виробництві високоточних вимірювальних приладів. Очікується, що у найближчому майбутньому відкриття призведе до революції у криптографії, матеріалознавстві та штучному інтелекті. Як зазначає Нобелівський комітет, дослідження Кларка, Деворе та Мартініса заклали фундамент для технологічного прориву ХХІ століття.

“Дивовижно відзначати, як столітня квантова механіка постійно дарує нові відкриття. Вона також надзвичайно корисна, адже квантова механіка лежить в основі всієї цифрової технології”, – заявив голова Нобелівського комітету з фізики Олле Ерікссон.

З 1901 року Нобелівську премію з фізики присуджували 118 разів, і її лауреатами стали 225 осіб. Нагородження лауреатів відбудеться 10 грудня у Стокгольмі. Сума премії складає 11 млн шведських крон і буде поділена порівну між трьома лауреатами. 

Як розповідало BitukMedia, Нобелівську премію-2025 з медицини вручили за новаторське відкриття про імунні клітини.

Переможниця хвиль: білка на водних лижах збирає аншлаги на ярмарку (ВІДЕО)

0
Фото - Twiggy The Water Skiing Squirrel

Ні, це не жарт. Найпопулярніша зірка ярмарку в Північній Кароліні — не співак і не ілюзіоніст, а… білка, яка катається на водних лижах! Маленька Твіггі роками підкорює серця глядачів своїми трюками. Але чи знали ви, що все почалося з урагану?

Про це розповідає портал UPI.

На ярмарку Carolina Classic Fair у Вінстон-Сейлемі головною зіркою стала пухнаста спортсменка — Твіггі, білка на водних лижах.

Під час відкриття ярмарку вона викликала справжній ажіотаж — натовпи глядачів спостерігали, як крихітна білка тримає баланс на мініатюрних лижах і розтинає хвилі. Twiggy виступатиме кілька разів на день до завершення заходу.

Це вже не перша Twiggy у світі воднолижного спорту. Першу білку з таким іменем усиновили Лу Енн та Чак Бест у 1979 році — після того, як ураган Девід вибив маля з гнізда у Флориді. З того випадку все й почалося: подружжя тренувало білок кататися на воді, і Twiggy стала справжньою легендою американських шоу.

Лу Енн Бест за життя виховала вісім білок-лижниць, перш ніж піти на пенсію. Сьогодні справу продовжує її син, Чак Бест-молодший, який мандрує США з новою Twiggy — вже восьмою у білчиній “династії спортсменок”.

Окрім видовищності, шоу Twiggy має просвітницьку мету: воно популяризує правила безпеки на воді. Білка завжди виходить на воду у маленькому рятувальному жилеті, нагадуючи дітям, що навіть найвідчайдушніші плавці мають дбати про безпеку. “Вона допомагає навчати через усмішку — і це працює”, — кажуть організатори шоу.

Слоган білявого шоу Wear your life jacket — even Twiggy does! (“Носи рятувальний жилет — навіть Twiggy його носить!”).

Нинішня Twiggy має власний сайт, сторінки у соцмережах і фан-клуб. За понад сорок років вона зібрала тисячі шанувальників і стала національною улюбленицею США. “Вона наче поєднує в собі Спайдермена, серфера і домашнього улюбленця”, — жартують фанати.

Як розповідало BitukMedia, чотирилапий Джеррі зі США довів: аби надихати світ, не обов’язково вміти говорити. Маленький такса перетворив гру з пластиковими пляшками на унікальну суперсилу – і став рекордсменом Гіннеса.

Ковток, який міг стати останнім: 17-річна дівчина ледь не загинула після купання в озері

0
Фото - Дитяча Лікарня Святого Миколая

Звичайне купання в озері закінчилося для 17-річної Анастасії з Тернополя боротьбою за життя. Після того, як дівчина випадково ковтнула воду, її організм уразила смертельно небезпечна бактерія — лептоспіра. У поєднанні з двома вірусними інфекціями це спричинило критичне ураження печінки.

Про це повідомляє дитяча лікарня святого Миколая, яка входить до складу Першого медоб’єднання Львова.

В останній місяць літа студентка першого курсу Анастасія поїхала з мамою відпочити до Тернополя. Під час купання в центральному міському озері дівчина випадково ковтнула воду — і, як з’ясувалося згодом, саме тоді в організм потрапила небезпечна бактерія, яку до водойми занесли заражені птахи або ж гризуни.

Інкубаційний період тривав близько двох тижнів. Потім — гарячка під 40 °C, біль у горлі, різке погіршення стану й госпіталізація. У лікарні діагностували генералізовану інфекцію: окрім лептоспірозу, в організмі виявили цитомегаловірус і вірус Епштейна–Барра. Разом вони спричинили тяжке ураження печінки.

“Печінка практично перестала функціонувати. Через падіння рівня білків, що відповідають за згортання крові, з’явилася загроза внутрішніх кровотеч. Рідина почала накопичуватися біля серця та в легенях. Ми навіть готувалися до трансплантації печінки від батька, який терміново приїхав з фронту”, — розповіла завідувачка Центру педіатрії Лікарні Святого Миколая Яна Долинна.

Фото – Дитяча Лікарня Святого Миколая

Упродовж трьох тижнів лікарі Дитячої лікарні Святого Миколая у Львові боролися за життя дівчини. Їй вводили противірусні та антибактеріальні препарати, переливали плазму й альбумін, відновлюючи життєво важливі показники крові.

І диво сталося — стан Насті стабілізували, і трансплантація не знадобилася. “Якби родина звернулася пізніше, це могло б закінчитися поліорганною недостатністю та смертю”, – кажуть медики.

Анастасія пропустила своє перше студентське 1 вересня, але тепер найголовніше — вона жива. Попереду тривале відновлення, проте небезпека минула.

“Наші лікарі бажають Насті швидше зміцніти та почати насолоджуватися студентським життям!”, пишуть у лікарні.

Як розповідало BitukMedia, у Львові брат віддав нирку, аби врятувати старшу сестру.

“Мобілізований” кіт повернувся додому: фінал історії Мурчика, який став героєм соцмереж

0
Фото ілюстративне. weareallaboutcats.com

Котика, якого нібито “мобілізували” на Київщині чоловіки у військовій формі, повернули господарям. Інцидент, що почався як курйозне відео, спричинив справжній скандал і навіть офіційну заяву від обласного військкомату.

Схоже, що історія з “мобілізованим” Мурчиком завершилася щасливо. “Котика повернули. Всім дякую за теплі слова та підтримку, всім гарного та спокійного вечора”, – написала в закритому чаті села Богданівка Броварського району власниця тварини.

За день до цього у мережі з’явилося відео – двоє чоловіків нібито у військовій формі підбирають кота з вулиці й хутко зникають на легковику. Користувачі одразу жартома охрестили побачене “мобілізацією кота” співробітниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) Київської області.

За інформацією місцевих мешканців, чоловіки були напідпитку й начебто хотіли зробити “подарунок дитині”. Спершу планували взяти тварину з притулку, але не доїхали і просто забрали кота з вулиці, передає ТСН. Згодом викрадачі нібито вимагали видалити відео з чату села, перш ніж повернуть пухнастого “призовника”. І це додатково загострило скандал, інформує Фокус.

Київський обласний ТЦК та СП відреагував того ж дня, спростувавши будь-яку причетність до викрадення тварини. У відомстві наголосили, що форма чоловіків на відео не відповідає статутній і назвали поширення подібних матеріалів “ворожою пропагандою”, спрямованою на дискредитацію працівників ТЦК – військових, які комплектують армію.

Не припускаючи, що підпис про “мобілізацію” кота може бути жартівливим, в Київському обласному ТЦК та СП сприйняли історію вкрай серйозно, заявивши, що згадка про військове відомство “свідчить про важку світоглядну ваду нашого суспільства”.

Сподіваємось, Мурчик вже оговтався від пригоди й повернувся до звичного сільського життя. От тільки тепер в нього новий статус – справжнього зіркового кота українського інтернету.

Нобелівську премію-2025 з медицини вручили за новаторське відкриття про імунні клітини

0
Зображення - Nobel Prize/ Facebook

Стартував Нобелівський тиждень. Лауреатами Нобелівки з фізіології та медицини у 2025 році стали Марі Брунков з Інституту системної біології (США), Фред Рамсделл з Інституту імунотерапії раку Паркера (США) та Шимон Сакагучі з Університету Осаки (Японія). Науковців відзначили “за відкриття у сфері периферичної імунної толерантності”.

Про це повідомляється на сайті Нобелівської премії.

Премію присуджено за відкриття, пов’язані з механізмом периферичної імунної толерантності – процесу, який захищає організм від аутоімунних реакцій. За словами голови Нобелівського комітету Олле Кемпе, дослідження лауреатів допомогли зрозуміти, як імунна система підтримує баланс між захистом від інфекцій та запобіганням ушкодженню власних тканин.

Оголошення лауреатів з медицини відкрило Нобелівський тиждень. 7 жовтня стане відомий володар премії з фізики, 8 жовтня – з хімії, 9 жовтня – з літератури. Премію миру оголосять 10 жовтня в Осло, а нагороду з економічних наук вручать 13 жовтня. Церемонія нагородження відбудеться 10 грудня у Стокгольмі.

Нобелівську премія з фізіології та медицини присуджує Каролінський інститут ще з 1901 року. Комітет оцінює як фундаментальні, так і прикладні дослідження, чергуючи напрямки за роками.

З 1901 по 2024 рік Нобелівську премію з медицини присуджували 115 разів, а її лауреатами стали 229 науковців. Премію не присуджували дев’ять разів, зокрема під час Першої та Другої світових війн. Якщо комітет вважає, що жодна робота не заслуговує відзнаки, призовий фонд переноситься на наступний рік.

Наймолодшим лауреатом залишається Фредерік Г. Бантінг, який отримав нагороду у 1923 році у 31 рік за відкриття інсуліну. Найстаршим – Пейтон Раус, якому премію присудили у 1966 році у 87 років.

Нагадаємо, 2024 року нагорода дісталася Віктору Ембросу та Гері Равкану за відкриття мікроРНК, а 2023-го – Каталін Каріко та Дрю Вайсману за розробки, що стали основою мРНК-вакцин проти COVID-19.

У 2022 році лауреатом став Сванте Паабо за вивчення геному неандертальця та денісівської людини. А у 2021-му – дослідники з США Девід Джуліус і Ардем Патапутян. Премію їм присудили за відкриття рецепторів температури і дотику.

Нова страва зі світу високої кухні — йогурт, який зробили… мурахи. Їжа майбутнього чи божевілля кухарів?

0
Ресторан Alchemist. Фото - Sorren Gammelmark

Десерти та коктейлі на основі “мурашиного йогурту” – не вигадка. У Копенгагені (Данія) двічі відзначений зірками Michelin ресторан Alchemist здивував світ новою гастрономічною ідеєю. Як мурахи потрапили до меню і що спільного між червоними лісовими комахами, молоком, наукою та дорогими ресторанними стравами?

Про це розповідає CNN.

Ця історія почалася у ресторані Alchemist у Копенгагені – закладі, який має дві зірки Michelin і входить до п’ятірки найкращих у світі. Тут їжа – це експеримент і мистецтво. Іноді – навіть наукове.

Цей експеримент народився випадково: одного дня один з кухарів помітив, що молоко згорнулося, коли в холодильнику поряд з ним виявили мураху. Це дрібниця надихнула команду разом із вченими з харчування, мікробіологами та антропологами провести серію дослідів.

Як з’ясувалося, червоні лісові мурахи містять у собі мікроорганізми, які можуть запустити ферментацію молока – так само, як це робили стародавні народи тисячі років тому, використовуючи трави, шишки чи листя.

Дослідники вирушили до села в Болгарії, де колись існувала традиція готувати йогурт із допомогою мурашиних колоній. Разом із місцевими мешканцями вони відтворили цей стародавній спосіб: надоїли свіже молоко, додали чотири живі мурахи, накрили банку марлею і закопали її просто у мурашнику. Наступного дня молоко перетворилося на густу, трохи кислу масу — початкову форму йогурту.

Щоб перевірити смак і кулінарні можливості нового інгредієнта, команда Alchemist приготувала три страви:

  • “Ant-wich” — морозиво з овечого йогурту, ферментованого мурахами, між печивом у формі мурахи;
  • “Сир маскарпоне з козячого молока”, де замість звичних ферментів використали висушених мурах. На смак він нагадував витриманий сир пекоріно;
  • “Молочний коктейль”, у якому замість лимону для згортання молока застосували сушених мурах, додавши бренді та абрикосовий лікер. Напій виявився “шовковистим і лимонно-кислим, але складнішим за смаком, ніж цитрусовий”.

Науковці повторили експеримент у стерильних умовах — уже з мурахами сестринського до болгарського виду. Виявилося, що саме живі мурахи працюють найкраще: вони вводять у молоко молочну та оцтову кислоти, запускаючи природне згортання. А сушені та заморожені комахи такого ефекту не дають і навіть можуть заносити небажані бактерії.

Дослідники попереджають: експериментувати вдома не варто. Червоні дерев’яні мурахи можуть переносити небезпечного для людини паразита, і безпечно працювати з ними можна лише в лабораторії.

Європейські червоні лісові мурахи — вид, занесений до списку тих, що перебувають під загрозою зникнення. Тож про масове виробництво “мурашиного йогурту” не йдеться. Але вчені переконані: бактерії з мурах можуть допомогти створювати нові типи ферментованих продуктів, корисні для мікробіому людини. Тому вчені планують вивчати їх далі.

“Мурахи можуть стати джерелом бактерій, які змінять наше уявлення про їжу. Це природний, різноманітний світ мікроорганізмів — і, можливо, майбутнє здорового харчування”, — сказала дослідниця Набіла Родрігес Валерон.

Речник ресторану Alchemist повідомив CNN, що морозиво Ant-wich подавали в ресторані близько року, і відвідувачі його “дуже високо оцінили”.

Як розповідало BitukMedia, співзасновник Microsoft Білл Гейтс підтримав американський стартап Savor зі міста Сан-Хосе (Каліфорнія). Розробники технології стверджують, що зможуть створювати продукт, аналогічний вершковому маслу, лише з молекул вуглекислого газу та водню. Видобувати їх будуть з повітря та води.

Таємний мільйонер зі шваброю: навіщо заможний чоловік працює прибиральником?

0
Зображення - META AI

Він заробляє щорічно понад $200 тис. від інвестицій та оренди, але обрав просту роботу прибиральника, бо вірить, що вона тримає його здоровим і дає сенс. “Невидимий мільйонер” з Японії Коїчі Мацу­бара доводить, що життя може бути повноцінним без блиску і пафосу.

Про це розповідає SCMP.

56-річний житель Токіо Коїчі Мацу­бара заробляє приблизно 30 млн єн на рік ($203 тис) завдяки нерухомості й інвестиціям. Незважаючи на це, він продовжує працювати прибиральником — не з необхідності, а щоб бути активним, здоровим і бути корисним. 

Він прибирає громадські простори й виконує базове обслуговування у житловому будинку: працює три дні на тиждень по чотири години. Зарплатня за таку роботу і таке навантаження становить приблизно 100 тис єн на місяць ($680). Це значно нижче від середнього доходу в Токіо (близько 350 тис єн або $2,400). 

Мацу­бара виріс у сім’ї з одним батьком, змалку навчився економити. Після середньої школи працював на фабриці, де отримував скромну зарплату (180 тис. єн або $1,220 на місяць).

З часом він накопичив близько 3 млн єн ($20 тис), придбав свою першу квартиру-студію. “В той час ринок нерухомості досяг дна”, – згадує чоловік. Японець достроково виплатив іпотеку та згодом придбав ще кілька квартир. Зараз йому належать сім квартир у Токіо та передмістях, а також акції та фонди.

Незважаючи на свої статки, Мацубара обирає скромний спосіб життя: живе у недорогій квартирі, сам готує собі їжу і вже понад десять років не купує нового одягу. Ще він користується базовим не дорогим смартфоном і здебільшого пересувається велосипедом 

Робота прибиральника для нього важлива не через гроші: вона підтримує фізичну активність, ранкову рутину, дисципліну, сенс. “Кожного ранку встаю, прибираю – і відчуваю, що добре”, – каже Мацу­бара. 

Вийти на пенсію він планує у 60 років. Мета Мацубари – жити повноцінним життям, не демонструючи свого багатства.

Історія “невидимого мільйонера” викликала ажіотаж у соціальних мережах. “Він раціональний і вміло керує своїм статком”, – написав один коментатор.

“Щоденне прибирання – це ще й форма душевного здоров’я та добрий спосіб тренування тіла”, – пише інший. “Не варто недооцінювати прибиральницю чи офіціанта. Невидимий мільйонер може бути просто поряд з вами”, – додав ще один інтернет-користувач.

В Японії нетрадиційний спосіб життя, як у Мацубари, не рідкість, пише видання. Так 75-річний чоловік, відомий як “Бог безкоштовних речей”, вже десять років використовує купони та безкоштовні пропозиції замість грошей. Повідомляється, що він володіє акціями понад 1000 компаній, а його статки перевищують 100 млн єн ($700 тис. доларів США).

Як розповідало BitukMedia, 35-річний Мін Хенцай з китайської провінції Сичуань вже чотири роки живе самотою у власноруч облаштованій печері. Він вважає роботу й шлюб “марною тратою часу та грошей”. Між тим, життя відлюдника несподівано зробило з нього зірку соцмереж.