Вони пройшли там, де багато хто не наважується навіть стартувати. Двоє ветеранів ГУР МО України Ігор Заблуда та Артем Малиш, бійці підрозділу активних дій KRAKEN, успішно фінішували на престижному міжнародному забігу Spartan Trifecta Weekend на острові Тенеріфе. Вони подолали 21 км і 30 перешкод попри ампутації.
Обидва спортсмени мають ампутовані кінцівки, однак це не завадило їм пройти один із найскладніших форматів змагання.
Подолавши дистанцію Spartan Beast — це 21 кілометр, 30 перешкод і близько 700 метрів набору висоти — ветерани завершили забіг із результатом 4 години 42 хвилини.
Участь українських бійців стала частиною нового проєкту Limitless, який підтримує ветеранів, що продовжують активно жити, тренуватися та доводити власним прикладом: можливості людини значно ширші, ніж здається.
Організатори проєкту наголошують: участь у міжнародних забігах допомагає ветеранам з ампутаціями відкривати нові горизонти, відновлювати впевненість у власному тілі й демонструвати світові українську стійкість.
Успіх Ігоря та Артема на Тенеріфе — це не лише спортивний результат. Це доказ того, що сила духу здатна долати ліміти, а історії українських ветеранів надихають і мотивують далеко за межами спортивних трас.
Як розповідало BitukMedia, ветеран із Львівщини пробіг два марафони у США — на честь сина і всіх полеглих захисників.
У Дитячій лікарні Святого Миколая у Львові лікарі врятували немовля з вродженими вадами серця, настільки складними, що з такою комбінацією тут зіткнулися вперше. Критичний момент настав, коли на шостий день після операції дівчинка підхопила Covid-19, і її сатурація впала до 30%.
Про це повідомили в Першому медичному об’єднанні Львова.
16-денна Кароліна зі Львова народилася з рідкісною вадою — транспозицією магістральних судин (ТМС), коли головні артерії фактично міняються місцями, а кровообіг працює розімкнено. Діагноз матері повідомили ще на 24-му тижні вагітності. Згодом виявили й додаткове ускладнення — звужений клапан легеневої артерії. Така комбінація трапляється лише у 0,5% випадків ТМС.
Оскільки в лікарні є і пологове відділення, і єдиний у західних областях Центр дитячої кардіохірургії, мама Марія вирішила народжувати там. Одразу після пологів дівчинку перевели в кардіохірургічне відділення. Першим етапом стало вшивання судинного шунта — заміни Боталової протоки — та проведення балонної атріосептостомії. Це дало час, щоби дитина підросла до радикального втручання.
Наступну операцію виконали у шість місяців. Через недостатньо “натренований” лівий шлуночок хірурги зменшили отвір між передсердями, щоб поступово підготувати серце до повного навантаження. Це очікувано погіршило стан дитини: сатурація впала з 80% до 60–70%.
“Це був вимушений баланс. Менший отвір означає важче дихання, але іншого шляху підготовки до радикальної корекції не існувало”, — пояснює завідувач відділення, дитячий кардіохірург Олександр Ячнік.
На шостий день після цієї операції у Кароліни розвинулася пневмонія на тлі Covid-19. З сатурацією 30% лікарі встигли під’єднати немовля до ЕКМО — апарата, що тимчасово бере на себе роботу серця та легень. На ЕКМО дитина перебувала два тижні, після чого її прямо під апаратом доправили в операційну для проведення ключового втручання.
Операція Нікайдо (радикальна корекція ТМС) тривала 10 годин. Серце дівчинки фактично “перекроїли”, щоб відновити нормальну анатомію та функції. “У дитини з некорегованою транспозицією провести успішне ЕКМО на тлі коронавірусної пневмонії — це фундаментальний успіх у світовій кардіохірургії”, — зазначає Ячнік.
Сьогодні Кароліна вже вдома. Сатурація нормальна, серце працює правильно. У майбутньому клапан доведеться замінювати відповідно до зростання дитини, але значних обмежень у житті вона не матиме.
Як розповідало BitukMedia, кардіохірурги усунули ваду серця дитині через розріз лише 3 см.
16-річна Катерина з Києва встановила вражаючий рекорд — вона стала наймолодшою ученицею, яка коли-небудь завершила спеціалізоване стажування в Університеті Свонсі в Уельсі. Юна дослідниця працює над технологіями, що вже сьогодні називаються майбутнім енергетики.
В Центрі інтегративних напівпровідникових матеріалів університету Свонсі (CISM) юна дослідниця працює з британськими науковцями над технологіями космічної сонячної енергетики — напрямом, що може допомогти світу досягти глобальної кліматичної цілі “чистого нуля”.
Після початку повномасштабного вторгнення у 13 років Катерина разом із мамою та бабусею була змушена покинути дім у Києві. Десять місяців родина жила в одному готельному номері, але сьогодні Катерина досліджує космічні сонячні панелі для накопичення енергії Сонця. Учителі повністю вірять у її амбіції та майбутні перспективи, називаючи українку “винятковою та блискучою” ученицею.
Її дослідження з температурного регулювання напівпровідників вивчатимуть студенти CISM, які старші за неї на чотири роки.
“Це було перше стажування такого формату в CISM, і її успіх встановив високу планку для майбутніх програм”, – розповів доктор Греґорі Бервелл, старший викладач фізичного факультету Університету Свонсі.
Катерина зосереджується на дослідженні космічної фотовольтаїки — технології, що може допомогти світу досягти нульових викидів.
Катерина має великі амбіції та мріє йти слідом за видатними науковцями — Альбертом Ейнштейном та Стівеном Гокінгом. Її мета — стати теоретичною фізикинею.
Це досягнення стало важливим кроком у становленні юної українки та прикладом для багатьох молодих українців, які цікавляться наукою й технологіями.
Як розповідало BitukMedia, школярка із Запоріжжя потрапила до топ-5 найкращих мозкознавців світу.
У Південній Кореї дедалі більше людей обирають їсти наодинці, але ресторани не встигають за новою реальністю. Попри зростання кількості одноосібних домогосподарств і популярність “соло-вечерь”, багатьох клієнтів і досі не пускають до закладів, якщо вони приходять без пари або компанії.
З таким досвідом не раз стикався офісний працівник Пак Сан-он із Сеула. В одному ресторані йому довелося замовляти дві страви лише для себе, бо замовлення на одного не приймали. Студентка на прізвище Ку потрапила в схожу ситуацію: її відмовились обслуговувати у закладі з кимчі-тігу, тож вона купила рамен у магазині поруч.
Число одноосібних домогосподарств у Південній Кореї лише наприкінці минулого місяця перевищило 10 млн, тобто 42% усіх сімей, повідомляє Міністерство внутрішніх справ та безпеки. А Статуправління країни зафіксувало зростання кількості людей, які їдять сніданок, обід і вечерю наодинці.
27% корейців тепер обідають самостійно,
25,7% — вечеряють наодинці.
Деякі бізнеси адаптуються: барбекю-ресторани вводять порції на одного гостя, популярні франшизи продають “індивідуальні” піци та курку, а сервіс доставки Baemin запустив опцію single bowl без мінімального замовлення — і її вже випробували понад мільйон користувачів.
Але загалом ринок рухається повільно. З приблизно 170 тисяч ресторанів по країні лише 10,4% пропонують страви для однієї людини — трохи більше, ніж рік тому (9,7%).
У соцмережах ширяться історії про відмови:
“Сказали, що закінчились інгредієнти, коли дізналися, що я сам”,
“Простояв в черзі годину — і мені повідомили, що самотніх не обслуговують”,
“Порожні столики були, але мені все одно відмовили”.
Одне з таких відео з міста Йосу викликало загальнонаціональну дискусію.
Юристи пояснюють: ресторан не порушує закон, якщо відмовляє самотньому відвідувачу. “Це належить до сфери розсуду власника і не вважається порушенням закону про добросовісну конкуренцію”, — повідомила Комісія з чесної торгівлі.
Ресторатори ж запевняють, що у пікові години їм потрібно максимально заповнювати столи, особливо чотиримісні, адже витрати на продукти, зарплати й оренду зростають.
Аналітики попереджають: у часи економічного спаду ігнорування соло-клієнтів зменшує конкурентність бізнесу. Приклад уже є: у в’єтнамському ресторані в райцентрі Канбок 35% гостей — це одинаки, і власник каже, що саме відкритість до них покращила продажі та привела нових клієнтів.
Професорка споживчої економіки Лі Хон-чжу переконана: приходити до ресторанів наодинці скоро стане мейнстримом.
У Миколаєві сталася рідкісна подія: 14 листопада в міському пологовому будинку №3 народилася трійня хлопчиків. Такий медичний випадок трапляється приблизно один раз на десять тисяч пологів, тож це справжня радість не лише для родини, а й для медиків.
Про це 20 листопада повідомили в Управлінні охорони здоров’я Миколаївської міської ради, розповідає “Суспільне”.
У лікарні зазначили, що вагітність була непростою, а в пологах існував підвищений ризик ускладнень. Команда акушерів провела кесарів розтин, який тривав 35 хвилин. Малюки з’являлися з інтервалом в одну хвилину.
Хлопчики народилися на 35-му тижні вагітності. Перший важив 2870 грамів, другий — 2750 грамів, третій — 2660 грамів.
20 листопада їм виповнився один тиждень — і зараз вони вже вдома з мамою, поступово набирають вагу та почуваються добре.
Медики додають: поки що невідомо, чи є новонароджені близнюками, але найголовніше, що всі троє народилися здоровими.
За інформацією медиків, у пологовому будинку №3 трійня востаннє народжувалася дев’ять років тому.
Для матері це були п’яті пологи. У родині вже є четверо дітей, які з нетерпінням чекали на своїх нових братів.
“Жінка каже, що народження одразу трьох синочків — неймовірний подарунок долі, безмежне почуття любові, але й шалена відповідальність — щастя, яке потребує сил”, — процитували матір у закладі.
Родина переїхала до Миколаєва з Херсона через війну. За словами жінки, головним для них залишається стабільність, людське ставлення та відчуття безпеки. Родина переконана, що впорається з усіма викликами.
Як розповідало BitukMedia, захисниця народила дитину у 52 роки.
Гуманоїдний робот компанії AgiBot подолав понад 100 кілометрів від Сучжоу до Шанхаю без жодного вимкнення — і тепер офіційно потрапив до Книги рекордів Гіннеса. Чи означає це, що роботи впевнено входять у світ завдань, які колись були під силу лише людям?
У Китаї гуманоїдний робот AgiBot A2 успішно завершив безперервний 100-кілометровий крос-маршрут, отримавши звання рекордсмена за категорією “Найдовша дистанція, пройдена людиноподібним роботом”. Загальна дистанція склала 106,286 км, що офіційно підтвердив суддя Книги рекордів Гіннеса.
Маршрут пролягав від озера Цзіньцзі у місті Сучжоу (провінція Цзянсу) до набережної Бунд у Шанхаї. Цей шлях робот долав без вимкнення, завдяки системі гарячої заміни акумуляторів, яка дозволяла працювати без перерв.
Під час переходу A2 рухався: міськими вулицями, мальовничими локаціями, національними та провінційними трасами.
Він стикався з різними типами покриття — від асфальту та тротуарної плитки до мостів і ділянок зі слабким нічним освітленням. Робот суворо дотримувався правил дорожнього руху й безпечно прибув до Шанхаю.
Компанія зазначає: після проходження дистанції робот залишився у доброму технічному стані — з невеликим зношенням гумової підошви, але без жодних серйозних пошкоджень.
A2 — це стандартний серійний робот, без жодних спеціальних налаштувань для рекорду. Для навігації в складних умовах він використовував: подвійні GPS-модулі, лідар, інфрачервоні камери глибини, що забезпечило стабільний рух у мінливому освітленні та складному міському середовищі.
Партнер і віцепрезидент AgiBot Ван Чуан наголосив, що мета марафону — продемонструвати стабільність і надійність гуманоїдних технологій.“Навіть для багатьох людей пройти Сучжоу–Шанхай без зупинок — важко. Але робот це зробив”, — сказав він.
Промисловий експерт Лю Діндін підкреслює: перехід від торішнього “робот-марафону” до теперішнього 100-кілометрового переходу — це ознака неймовірного пришвидшення розвитку галузі. За його словами, алгоритми руху, інтеграція сенсорів, керування балансом, витривалість механіки розвиваються з рекордною швидкістю, виводячи роботів із лабораторій у реальні міські сценарії.
“Ідея, що роботи можуть зрівнятися або навіть перевершити людину в окремих фізичних завданнях, уже не фантазія, а напрямок розвитку, який чітко видно”, — зазначає експерт.
Прибувши до Шанхаю, A2 навіть дав короткий коментар журналістам, жартуючи, що подорож стала “незабутнім досвідом у його машинному житті” і що йому, мабуть, “пора купити нову пару взуття”.
Як розповідало BitukMedia, у Китаї презентували амбітний проєкт – “робота для вагітності” зі штучною маткою. Розробники обіцяють, що вже за рік світ побачить перший прототип, а вартість інновації складе близько 100 тисяч юанів (майже 14 тис. доларів).
Любителі зоряного неба у Великій Британії цього тижня отримали особливий подарунок — провідний астроном Марк Томпсон “відкрив” одразу шість нових сузір’їв, і всі вони… у формі смаколиків.
Серед них — “Рол з сосискою”, “Нагетс”, “Кільце з креветок” та навіть “Мініпіца”. Усе це — частина жартівливої, але науково обґрунтованої ініціативи, створеної як легкий спосіб заохотити людей придивлятися до неба й навіть уперше помітити знайомі зорі у зовсім новому ракурсі.
Космічне “меню” від Марка Томпсона:
🍗 Сузір’я “Нагетс”
Умовне сузір’я, сформоване з основних зір Оріона: Бетельгейзе, Беллатрікс, Мінтака, Рігель, Саіф і Альнітак.
🦐 Сузір’я “Кільце з креветок” (Prawn Ring)
Складається з двох «кілець»:
Зовнішнє утворюють Капелла, Альдебаран, Рігель, Сіріус, Пріон і Поллукс.
Внутрішнє: Альгена, Тейят Постеріор, Дзета Тельця та Бетельгейзе.
🍕 Сузір’я “Мініпіца”
Базується на головних зорях сузір’я Візничого: Капелла, Аль Каб, Ельнат, Тета Візничого та Менкалінан.
🥓 Сузір’я “Піг-ін-бланкет” (ковбаска в тісті)
Сформоване зі зір Близнюків: Кастор, Тау Близнюків, Мебсута, Тейят Постеріор, Альгена, Мекбуда, Васат і Поллукс.
Фото - Київський зоологічний парк загальнодержавного значення
Попри важкі часи, Київ приносить і добрі новини. Мініатюрний азійський олень — мунтжак на ім’я Мо, який постраждав під час нічного ракетно-дронового удару по столиці 14 листопада, успішно відновлюється після операції.
Тварина отримала тяжку травму голови з переломом нижньої щелепи, і шанси на виживання на початку становили лише 50/50.
Директор КиївЗоо Кирило Трантін повідомив, що найскладніший період уже позаду. “Найкритичніший тиждень вже минув. Післяопераційний період пройшов вдало, і з кожним днем зростає впевненість, що Мо повністю одужає”, – каже він.
Тієї ночі Київ зазнав чергового варварського удару росіян. Вибухова хвиля зачепила й територію зоопарку, пошкодивши вікна та окремі конструкції. Легких поранень зазнали також шпороносна черепаха та кайман крокодиловий, яким одразу надали допомогу.
Найгірше дісталося Мо. Але завдяки миттєвій реакції, професійній роботі ветеринарів і турботі команди КиївЗоо, життя маленького оленя вдалося врятувати.
Зараз він проходить реабілітацію, отримує всі необхідні ліки та процедури й перебуває на спеціальній м’якій дієті: запарена зернова суміш, розмочені гранули люцерни та подрібнене сіно.
Команда КиївЗоо й надалі уважно стежить за станом підопічного.
Як розповідало BitukMedia, військовий у відпустці врятував косулю, поранену собаками.
У Нью-Йорку зафіксували новий світовий рекорд: Джессіка Л. Мартінес офіційно стала власницею найбільшого афро у світі. Її зачіска вражає розмірами — понад 190 см в окружності, 29 см заввишки та 31 см завширшки.
Під час церемонії в одному з нью-йоркських салонів краси Мартінес коронувала її попередниця — Евін Дуґас, яка тримала титул 15 років, починаючи з 2010 року. Цього року Дуґас отримала звання “Ікони Книги рекордів Гіннеса”, тож передати естафету наступниці для неї було особливо знаково.
“Сподіваюся, коли люди побачать наше знайомство, вони зрозуміють: я люблю себе, вона любить себе — і ми хочемо, щоб інші теж полюбили себе. Це не про конкуренцію, це про любов”, — сказала Дуґас.
Для Джессіки шлях до природного афро був не завжди простим. У дитинстві та підлітковому віці вона регулярно випрямляла волосся. Лише під час першого курсу коледжу, зробивши чергову “шовкову укладку”, раптом відчула, що дивиться в дзеркало на себе дванадцятирічну — і зрозуміла, що це не її справжній образ.
“Я подумала: “Це не ти. У тобі немає нічого плаского — у тебе стільки власного характеру”. І я просто припинила”, — пригадує вона. Відтоді Мартінес обрала природну текстуру свого волосся — і вже не поверталась до випрямлення.
Щоб офіційно підтвердити рекорд, знадобилася команда з трьох людей і рулетка: вимірювання зайняли чимало часу, адже об’єм кучерів був величезним навіть для досвідчених фахівців.
“Коли я дізналася, що встановила рекорд, я була шокована. Це не відразу усвідомила. Але коли зрозуміла — це було неймовірно. Моя молодша версія була б горда до сліз”, — сказала Мартінес.
Її історія вже надихає багатьох: рекордне афро стало не лише символом краси, а й знаком прийняття себе, сміливості бути справжньою та відмови від нав’язаних стандартів.
Як розповідало BitukMedia, 7-річна киянка стала володаркою найдовшого волосся в Україні.
Найдавніший калькулятор у світі опинився в центрі юридичної битви: паризький суд заблокував його продаж і експорт. Йдеться про рахувальну машину “Паскаліна” (La Pascaline), яку створив відомий математик Блез Паскаль у 17 столітті. Вона може виявитися національним скарбом, який не має права покидати Францію.
Один із найдавніших калькуляторів у світі не з’явиться на аукціоні Christie’s, як було заплановано. Паризький адміністративний суд тимчасово заблокував дозвіл на експорт історичної обчислювальної машини La Pascaline, створеної французьким математиком Блезом Паскалем ще у 1642 році.
Аукціонний дім Christie’s підтвердив: торги призупинено на вимогу власника, після того як суд поставив під сумнів законність дозволу, виданого Міністерством культури Франції в травні. Сертифікат був підписаний двома експертами, серед яких — представник Лувру, та саме його правомірність викликала сумніви судді.
La Pascaline — надзвичайна рідкість. У світі збереглося лишедев’ять таких машин. Паскаль створив її, коли йому було лише 19 років. Саме ця модель вважається першою спробою в історії створити пристрій, здатний виконувати обчислення замість людського мозку. У Christie’s її називали “найважливішим науковим інструментом, коли-небудь представленим на аукціоні”.
Попередня оцінка “Паскаліни” сягала від 2 до 3 млн євро, і вона мала увійти до масштабного продажу бібліотеки каталонського колекціонера Леона Парсе. Разом зі знаменитою машиною мали бути виставлені перше друковане видання “Парі Паскаля” та філософські “Думки” мислителя.
Однак науковці, історики та громадські організації звернулися до суду із вимогою надати машині статус “національного скарбу”, який забороняє її вивезення за межі Франції. Серед заявників — французька асоціація Sites & Monuments, яка привітала рішення суду як крок до збереження наукової спадщини країни.
Суддя дійшов висновку, що існують “серйозні сумніви” щодо законності виданої раніше експортної ліцензії. Рішення є тимчасовим — остаточний вердикт очікується пізніше.
Водночас у Christie’s заявили, що дотримуються рішення суду та інструкцій клієнта, тому продаж La Pascaline офіційно призупинено.
Якщо машина отримає статус національного скарбу, її подальший експорт стане юридично неможливим, а сама “Паскаліна” залишиться у Франції — там, де понад три століття тому почалася історія механічних обчислень, що згодом привела світ до сучасних комп’ютерів.
Як розповідало BitukMedia, лист реального Джека Доусона з “Титаніка”, закоханого в жінку на ім’я Роуз, виставили на аукціон.
У Всесвітній день дитини Міністерство внутрішніх справ України представило аудіокнигу “Голоси дитинства”. Це збірка з десяти казок, озвучених рятувальниками, прикордонниками, нацгвардійцями та поліцейськими.
До озвучування долучились ті, хто щодня стоїть на захисті країни, рятує людей, береже спокій громад і часто ризикує власним життям заради інших.
Проєкт покликаний подарувати дітям відчуття тепла та підтримки, нагадати, що поруч завжди є дорослі, які оберігають і дбають. Саме тому голоси силовиків, звичних у ролі захисників, зазвучали цього разу у зовсім іншому контексті — у світі дитячих історій та фантазій.
“Нехай кожна дитина, яка почує їх, відчує, що дорослі поруч, вони дбають та люблять. Дякую Героям, чиї голоси зробили книгу по-справжньому чарівною”, — сказала під час презентації заступниця Міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко.
На захід запросили дітей звільнених із полону військовослужбовців, а також дітей поранених захисників, які проходять лікування та реабілітацію. Серед гостей були й автори казок. Із сотень отриманих робіт до збірки увійшли десять найкращих текстів.
Аудіокнига покликана стати символом турботи й підтримки від тих, хто щоденно стоїть на варті країни — й тепер ділиться частинкою цієї сили з дітьми.
На узбережжі Канади камера зафільмувала вовчицю, що витягує з води рибальську пастку, розриває її й забирає здобич. Це випадкова хитрість чи перший у світі доказ того, що дикі вовки можуть користуватися знаряддями?
На заході Канади зафіксували дивовижну поведінку диких вовків — і вона може свідчити про перший задокументований випадок використання знаряддя цими тваринами. Нещодавно встановлена камера зняла, як вовчиця пірнає у воду, хапає зубами поплавок, витягує на берег і наполегливо тягне прив’язаний до нього канат, доки з глибини не піднімається пастка. Усередині — риба, яку вона негайно поїдає.
Ці пастки належали народу Хайлцук — корінній спільноті Британської Колумбії. Вони встановили їх для вилову інвазивних зелених крабів, що руйнують підводні луки вугророслини, знищують середовище для морського життя та загрожують традиційним запасам їжі племені: молюскам, оселедцю та лососю.
Та коли рибалки повернулися до пасток, частина з них виявилася повністю знищеною. Спершу підозри впали на ведмедів або вовків, а місцями — навіть на інших ссавців, адже пастки були занурені глибоко у воду біля міста Белла-Белла.
Розв’язати загадку взялися науковці на чолі з Кайлом Артеллом із Коледжу екологічних наук і лісового господарства SUNY (США) та Полом Паке з Університету Вікторії (Канада). Вони встановили рухом-активовані камери — і вже за добу побачили злодія.
Фото – K.A. Partelle and P.C. Paquet, Ecology and Evolution, 2025
На відео видно, як вовчиця з дивовижною послідовністю виконує багатокрокову дію: знаходить поплавок, тягне за канат, дістає пастку з-під води та розриває її, щоб дістати рибу.
Науковці з команди дослідження зазначили, що така поведінка вказує на розуміння зв’язку між поплавком, канатом і недоступною пасткою, схованою під товщею води.
Чи є це “використанням знаряддя”? Серед учених немає єдиного погляду. Порівняльний психолог Бенджамін Бек, автор фундаментальних робіт про “тваринну технологічність”, вважає, що цей випадок демонструє високий рівень когнітивної складності, але не відповідає суворому визначенню використання знаряддя. Адже вовчиця не створила зв’язок між канатом і пасткою — вона лише скористалася вже наявним.
Проте дослідники визнають: навіть якщо це навчання на основі спроб і помилок, ефективне повторення багатокрокових дій свідчить про певне рівневе розуміння причинно-наслідкових зв’язків. Саме так ми трактували б поведінку людини в подібній ситуації.
Крістіна Гансен Віт, фахівчиня з поведінки тварин із Університету Лінчопінга, додає: схожі навички раніше спостерігали в неволі, коли вовки виконували завдання на “витягування мотузки” заради винагороди. Тепер цікаво, чи пошириться таке вміння серед диких вовків завдяки соціальному навчанню.
Адже якщо інші вовки переймуть цю стратегію, це може змінити уявлення про здатність хижаків адаптуватися до людських технологій.
Науковці наголошують: незалежно від того, чи є це “справжнім” використанням знаряддя, факт, що вовки використовують людські пристрої для досягнення своїх цілей, — надзвичайно важливий. І він демонструє, наскільки розумними й винахідливими можуть бути дикі тварини.
Як розповідало BitukMedia, в Єллоустоуні (США) через жорстоку сутичку з конкурентами загинула 11-річна одноока альфа-вовчиця. Вона була на чолі зграї з 36 тварин. Самиця не мала імені, але за життя встановила одразу кілька рекордів для свого виду.
У Філадельфійському зоопарку (США) народилася ще одна пара рідкісних п’єд тамаринів — вже друга за цей рік. Чому ці крихітні двійнята можуть стати важливим кроком у порятунку виду, що зникає?
У Філадельфійському зоопарку — справжнє свято. Тут народилася пара рідкісних мавпочок — п’єд тамаринів (Saguinus bicolor), вид яких перебуває на межі зникнення. Малюки з’явилися на світ у середині вересня в родині самиці Вітні та самця Наполеона. І що робить цю подію ще більш особливою — це вже друга двійняцієї пари за один рік. Попередніх малюків Вітні народила ще в лютому.
Про народження зоопарк повідомив у соціальних мережах, поділившись першими зворушливими кадрами. Там же співробітники нагадали про нетипову, але надзвичайно важливу для цього виду поведінку — алоперентинг. Це коли догляд за малюками беруть на себе не лише мама й тато, а й інші члени сім’ї. Ба більше — саме батько зазвичай носить дитинчат на спині, захищаючи їх і допомагаючи матері відновити сили.
П’єд тамарини — один із найрідкісніших приматів світу. У природі вони мешкають у Бразилії, але їхнє середовище стрімко скорочується через вирубку лісів та урбанізацію. Тож кожне нове народження в умовах зоопарку — це важливий крок у збереженні виду.
Стать новонародженої двійні поки що не визначили — малюки ще надто маленькі. Імена для них оберуть пізніше, коли тварини підростуть і стануть активнішими.
Поки ж маленькі тамарини щільно тримаються за тата, а команда зоологів не приховує оптимізму: можливо, саме такі малюки одного дня стануть основою для відновлення популяції у дикій природі.
Як розповідало BitukMedia, інша малесенька істота з пухнастим білим чубчиком також стала великою надією для свого виду. У зоопарку штату Міннесота (США) народився тамарин Едипів — один з найрідкісніших приматів планети. Його популяція у дикій природі стрімко скорочується.
Він був пасажиром третього класу, звичайним 21-річним студентом-богословом, який плив до Америки завершувати навчання. Але перед посадкою на “Титанік” хлопець добу проплакав через втрату кохання на ім’я Роуз… Чи знав він, що ця подорож стане для нього останньою — і що його справжня історія нагадуватиме трагедію кіношного Джека з легендарного фільму Джеймса Кемерона?
Лист реального Джека Доусона з “Титаніка”, закоханого в жінку на ім’я Роуз, виставили на аукціон. Початкова ціна лота – 66 тис. доларів.
Це неймовірно зворушлива історія, що перегукується зі знаменитим фільмом Джеймса Кемерона. Знайдено особистий лист і щоденник 21-річного Ернеста Томліна — пасажира третього класу “Титаніка”, який у своєму першому та останньому листі з борту зізнався: за добу до відплиття він “добре наплакався” через втрату коханої на ім’я Роуз.
Ернест прямував із Саутгемптона до США, аби продовжити навчання в Де-Мойні (штат Айова) за програмою богословських студій. У листі, датованому 10 квітня 1912 року, у день відправлення лайнера, він відверто розповідає матері про свій розрив із Роуз.
“Не кажіть нікому, але 24 години тому я дав собі волю й добре поплакав, бо хотів би повернути свою Роуз… Та сльози цього не зроблять, чи не так? Настає мить, коли нам доводиться зустрітися з суворою реальністю. Мій час — тепер. Мені шкода, що мушу вас залишити”, – пише молодий чоловік.
Цей лист на пʼяти сторінках став першим та останнім свідченням про емоційний стан юнака, який уже за кілька діб загине в холодних водах Атлантики. Він опустив лист у поштову скриньку на борту корабля в Квінстауні (Кобх), останньому порту перед океаном.
Ернест загинув у ніч проти 15 квітня 1912 року разом із 1 520 іншими пасажирами. Його тіло знайшла команда корабля “Маккей Беннетт”. Серед речей при ньому був пошкоджений водою кишеньковий щоденник. Останній запис у ньому зроблений того самого 10 квітня. І це лише одне слово: Titanic.
Архів Томліна зберігався в родині понад століття і ніколи раніше не виставлявся публічно. До нього входять: особистий лист із борту “Титаніка”, кишеньковий щоденник, пошкоджений морською водою, збережена в жилеті 1-доларова банкнота та офіційні листи компанії White Star Line до сім’ї про смерть Ернеста.
Тепер аукціонний дім Henry Aldridge & Son виставив колекцію на продаж за стартовою ціною £50 тис., назвавши її “однією з найповніших і найзворушливіших архівних збірок “Титаніка”, що з’являлися за останні 30 років”.
Фото – Henry Aldridge & Son
“В якомусь сенсі Ернест справді схожий на персонажа Леонардо Ді Капріо Джека Доусона: він був пасажиром третього класу, грав в азартні ігри на борту і, зважаючи на все, був закоханий в жінку на ім’я Роуз. Лист Ернеста — надзвичайний документ, який передає його переживання у найтрагічніші години життя”, – прокоментував аукціоніст Ендрю Олдрідж.
Продаж реліквії відбудеться 22 листопада. Історія Ернеста Томліна — ще одне нагадування, що за масштабною катастрофою стояли сотні реальних життів, почуттів і незавершених історій.
Як розповідало BitukMedia, золотий кишеньковий годинник, який належав одному з найвідоміших пасажирів “Титаніка” — Ісидору Штраусу, співвласнику нью-йоркського універмагу Macy’s, — виставили на аукціон у Великій Британії. Його вартість оцінюють у 1 млн фунтів стерлінгів (понад 1,3 млн доларів).
Як часто підліток змінює систему освіти? Особливо той, хто від народження бореться за кожен рух і кожну можливість? 15-річний Ігор Романовський з Одеси, який має діагноз ДЦП, написав власний підручник із фізики для вчителів 7 класів — тому що… такого посібника він просто не знайшов.
Ігор зізнається: ідея народилася після того, як він знайшов на YouTube цікавий освітній канал і спробував знайти щось подібне серед методичних матеріалів. Не знайшов — і вирішив створити власне.
Підручник містить розробки уроків, послідовні пояснення до тем і рекомендації для педагогів. Хлопець працював над ним близько п’яти місяців.
“Мама показала один YouTube-канал з фізики, і там дуже класно розповідають. Я шукав в інтернеті подібні матеріали, але не знайшов, тому захотів написати підручник сам”, – каже Ігор.
Найзворушливіше — мати хлопця Анна дізналася про книгу лише тоді, коли син показав їй готовий результат. “Ми нічого не редагували, лише трохи зменшили картинки. Учителі, яким він показував підручник, сказали, що все викладено грамотно, логічно і дуже якісно”, — розповідає жінка.
Хлопець захоплюється фізикою та математикою вже два роки. “Фізика — це про нестандартне мислення. Треба мислити широко. Вона всюди в нашому житті”, — пояснює Ігор.
Мама додає: син із дитинства тягнеться до інтелектуальних занять — кубиків, шахів, задач. Та головне — він не зупиняється: вже працює над новим навчальним посібником, цього разу з алгебри.
Як розповідало BitukMedia, школярка із Запоріжжя потрапила до топ-5 найкращих мозкознавців світу.
Український підручник, створений під час війни, підкорив журі найпрестижнішої освітньої премії Європи. 15 жовтня 2025 року на Франкфуртському книжковому ярмарку оголосили переможців премії Best European Learning Materials Award (BELMA). “Хімія. 7 клас” видавництва “Ранок” здобула срібло.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
