П’ятниця, 3 Квітня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 2

Захиснику, який пережив полон, пересадили серце: історія порятунку

0
Фото - Віктор Ляшко/ Facebook

Його серце працювало лише на 10%, а шанс на порятунок з’явився за два тижні до дня народження. Українському захиснику, який пережив російський полон, пересадили серце.

Про це розповів на своїй сторінці у Facebook міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Юрій Микитенчук з Житомирщини пішов на фронт у 2022 році. Восени 2023-го він потрапив у полон. Спочатку родина вважала його зниклим безвісти, а згодом впізнала на відео в соцмережах й отримала підтвердження.

Чоловіка утримували в Горлівці та Торецьку, а пізніше вивезли на Алтай. Після повернення лікарі припустили, що ще в полоні він переніс інфаркт.

Коли Юрій звернувся до Центру кардіології та кардіохірургії, обстеження показали критичний стан: серце працювало лише на 10%. Єдиним шансом залишалася трансплантація.

На початку лютого стан чоловіка різко погіршився. Юрія підключили до апарату ЕКМО, який тимчасово виконує функцію серця. У такому стані він провів 33 дні, очікуючи на донорський орган.

За два тижні до свого дня народження надійшла звістка – з’явився донор. Серце для пересадки належало 43-річному чоловіку, який помер від інсульту.

Операцію провела команда Центру кардіології та кардіохірургії. Вже через два тижні після трансплантації Юрій зустрів свій 45-й день народження разом із дружиною, донькою і сином. Зараз він проходить реабілітацію та поступово повертається до звичного життя.

За даними МОЗ, нині трансплантацію серця проводять у восьми медзакладах України. У 2025 році виконали 103 такі операції. Для пацієнтів вони є безоплатними: держава оплачує медзакладам понад 2 млн грн за кожну пересадку, окремо фінансується підготовка та післяопераційний супровід. З 2026 року період такого супроводу збільшили з одного року до трьох.

Як розповідало BitukMedia, на Сумщині у лікарні знайшли військового, якого майже рік вважали зниклим безвісти.

ШІ “знайшов” не ту людину: жінку ув’язнили через помилкове розпізнавання облич

0
Зоюраження згенеровано Gemini

Вона ніколи не була в цьому штаті, але опинилася за ґратами. Поліція “впізнала” її за допомогою штучного інтелекту і звинуватила у серії злочинів за тисячу кілометрів від дому. Чим закінчилася історія, в якій алгоритм помилився, а люди — повірили?

Про це розповідає CNN.

Ця історія, яка звучить як сюжет трилера: жінка провела понад п’ять місяців за ґратами через помилку системи розпізнавання облич.

50-річну Анджелу Ліппс із Теннессі заарештували в липні після того, як поліція міста Фарго, штат Північна Дакота, пов’язала її з серією банківських шахрайств. Проблема в тому, що, за словами самої жінки, вона ніколи не була в цьому штаті — він розташований більш ніж за 1000 миль від її дому.

Слідство використало технологію розпізнавання облич від стороннього агентства. Як з’ясувалося, система лише визначила “потенційно схожу людину”, але ця інформація стала частиною справи. Пізніше начальник поліції Фарго Девід Зібольскі визнав: саме використання даних від сусіднього відомства стало “частиною проблеми”.

Цю технологію застосовувала поліція Західного Фарго — вони користуються сервісом Clearview AI, який аналізує мільярди фото з інтернету та соцмереж. Саме він і “вказав” на Ліппс як на можливу підозрювану.

50-річну Анджелу Ліппс вперше заарештували в Теннессі 14 липня, згідно із заявою поліцейського департаменту Фарго. Фото – Cass County State Attorney’s Office

Попри відсутність переконливих доказів, суддя підписав ордер на її арешт із правом екстрадиції по всій країні. Жінку затримали 14 липня в Теннессі. Вона провела понад три місяці у місцевій в’язниці, після чого її перевезли до Північної Дакоти.

Ліппс згадує цей досвід як принизливий і страшний: вона вперше летіла літаком — у кайданках і під конвоєм.

Ситуація почала змінюватися лише тоді, коли адвокат знайшов банківські записи: вони підтверджували, що під час “злочинів” жінка перебувала у Теннессі.

У грудні прокурори нарешті визнали наявність доказів, які виправдовують Ліппс. 23 грудня справу закрили, а вже наступного дня, напередодні Різдва, жінку звільнили.

Попри це, розслідування формально триває, і поліція не виключає, що звинувачення можуть подати знову — якщо з’являться нові дані.

Правоохоронці вже визнали “кілька помилок” у процесі. Зокрема, вони покладалися на дані ШІ, не перевіривши їх належним чином, а також не передали фото з камер спостереження до сертифікованого центру аналізу. Тепер поліція обіцяє змінити підходи і посилити контроль за використанням таких технологій.

Юристи Ліппс вважають, що ситуації можна було уникнути: достатньо було перевірити, чи перебувала жінка в Північній Дакоті під час злочинів. Вони вже вивчають можливість подання позову через порушення прав.

Це не перший випадок, коли штучний інтелект помиляється у роботі поліції. Експерти наголошують: проблема не лише в технологіях, а й у тому, як їх використовують люди.

ШІ дедалі активніше заходить у роботу поліції, але ця історія показує: навіть найрозумніші алгоритми не замінять базової перевірки фактів і ціна помилки може бути занадто високою.

А не веселою, як розповідало раніше BitukMedia. Поліцейський з американського штату Юта раптово… перетворився на жабу — щоправда, лише на папері. Курйоз стався після того, як штучний інтелект автоматично згенерував службовий рапорт, переплутавши реальність із мультфільмом, що звучав на фоні.

Викрасти за 3 хвилини: з музею винесли Ренуара, Сезанна і Матісса

0
Викрадена картина П’єра-Огюста Ренуара “Риба”. Фото - Alamy

Пограбування як у кіно: четверо в масках обчистили музей за 180 секунд. На півночі Італії з музею викрали картини вартістю близько 9 млн євро. Злодіїв спокусили роботи Ренуара, Сезанна і Матісса.

Про це розповідає BBC.

Три хвилини — саме стільки знадобилося грабіжникам, щоб винести з італійського музею картини вартістю у мільйони євро.

Пограбування сталося 22 березня з вілли Фонду Маньяні-Рокка неподалік Парми. За даними поліції, четверо чоловіків у масках увірвалися до будівлі через головний вхід і швидко піднялися на перший поверх — до так званої Французької кімнати. Звідти вони забрали три роботи.

Йдеться про картини П’єра-Огюста Ренуара “Риба”, Поля Сезанна “Натюрморт із вишнями” та Анрі Матісса “Одаліска на терасі”.

За оцінками, загальна вартість викраденого — близько €9 млн. Лише картина Ренуара може коштувати до €6 млн.

Злодії діяли швидко і злагоджено: за інформацією італійських ЗМІ, вся операція тривала приблизно три хвилини. Їх зупинила лише сигналізація, яка спрацювала і змусила тікати раніше, ніж вони планували. У фонді вважають, що група була добре організована і розраховувала винести більше. Після цього грабіжники перелізли через огорожу і зникли.

Вкрадена робота Поля Сезанна “Натюрморт з вишнями”. Фото – Magnani Rocca Foundation
Викрадена робота Анрі Матісса “Одаліска на терасі”. Фото – Alamy

Серед викрадених робіт — знакові полотна. Картина Ренуара була написана приблизно у 1917 році і є прикладом його пізнього періоду. Робота Сезанна, створена близько 1890-го, вирізняється тим, що виконана аквареллю — технікою, до якої художник звертався рідко. А полотно Матісса 1922 року зображує дві фігури: одна відпочиває на сонці, інша тримає скрипку.

Розслідування ведуть карабінери Італії та спеціальний підрозділ із захисту культурної спадщини в Болоньї.

Фонд Маньяні Рокка, заснований у 1984 році, знаходиться у родинному будинку Луїджі Маньяні, композитора та колекціонера творів мистецтва. Він зберігає колекцію європейського мистецтва, включно з роботами Дюрера, Рубенса, Ван Дейка, Гої та Моне.

Це вже не перший гучний злочин у світі мистецтва останнім часом. Торік у Парижі серед білого дня з Лувра викрали коштовності — і ця історія теж набула широкого розголосу.

І от світ мистецтва знову опинився під прицілом: поки музеї вдосконалюють безпеку, злодії, схоже, вдосконалюють свої плани ще швидше.

Як розповідало BitukMedia, музей в Італії безуспішно намагається вмовити британку повернути картину XVI століття, викрадену з його колекції понад 50 років тому. Йдеться про полотно італійського живописця Антоніо Соларіо “Мадонна з немовлям”.

“Як пінгвіни їли біологиню”: кумедний інцидент на станції “Вернадський” (ВІДЕО)

0
Фото - скрін відео НАНЦ

На українській антарктичній станції “Академік Вернадський” зафіксували кумедний момент: пінгвіни буквально “взяли на пробу” комбінезон біологині Зої Швидкої. Колір має значення, кажуть полярники.

Відео опублікував Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ).

Поки науковиця присіла, щоб сфотографувати птахів, до неї підкралися двоє молодих пінгвінів. Спершу поводилися обережно, але швидко наважилися на контакт — почали дзьобати яскраво-помаранчевий комбінезон і навіть легенько бити крильцями.

Як пояснює сама дослідниця, така поведінка — не агресія, а звичайна цікавість. Особливо це характерно для молодих птахів, які активно досліджують світ.

“Оскільки моя робота в Антарктиці була пов’язана зі спостереженням за пінгвінами, то не раз траплялося, що вони підходили і роздивлялися мене. Але так, щоб на дзьоб пробували і крильцями били — то було вперше”, — розповіла Зоя Швидка.

Ймовірно, свою роль зіграв і колір одягу полярниці. “Дзьоб і рот цих пінгвінів мають схожий помаранчевий колір. Саме звідти малюки звикли отримувати їжу. А ще — просити її, торкаючись дзьоба тата чи мами. Тож можливо, вони дзьобали комбінезон в очікуванні смаколиків. А били крильцями, оскільки нічого не отримали — бачила таку ж поведінку з батьками, коли ті не дають їжі”,— пояснила вчена.

У НАНЦ нагадують: в Антарктиці діє суворе правило — людям не можна наближатися до тварин. Виняток лише для вчених під час досліджень. Водночас самі тварини можуть підходити до людей і навіть взаємодіяти.

У таких ситуаціях фахівці радять не рухатися різко, щоб не налякати птахів. Найкраще — залишатися спокійним і дочекатися, поки вони самі втратять інтерес.

До речі, у пошкодженій кишені комбінезона, яку можна помітити на відео, пінгвіни не винні — “то її вже раніше життя поскубло:))”.

У НАНЦ пишуть, що їхня “шалена біологиня” Зоя Швидка вже закінчила роботу на “Вернадському”, але лишила стільки цікавих фото та відео, що їм ще довго буде що показувати українцям.

Як розповідало BitukMedia, українські полярники та полярниці здобули рекордну кількість перемог у конкурсі наукових зображень для Вікіпедії WikiScience Contest. Цього року вони вибороли одразу три перших місця та одне третє — найкращий результат за всю історію участі України.

“В.о. лелеки Грицька”: у гнізді зіркових “стрімерів” хазяйнує новий лелека

0
Фото - скрін YouTube

Лелече гніздо Одарки і Грицика на Полтавщині знову ожило: вже дві ночі поспіль тут ночує птах. Але, чи це хтось з власників оселі, впевненості не мають навіть фахівці з Національного природного парку “Пирятинський”, які спостерігають за “стрімерами” вже четвертий рік.

За спостереженнями дослідниці птахів Ірини Саражинської, 29 березня лелека провів у гнізді практично весь день, активно облаштовуючи своє житло – носив гілки, листя та сіно, укріплював бортики гнізда і навіть підтягував ті гілки, які звисали донизу. Останнє вона називає одним з цікавих спостережень, “бо кожен птах, здається, має власні навички гніздобудування”.

Окрім роботи, пернатий господар знаходив час і на себе: чепурився, доглядаючи за пір’ям, робив своєрідну “руханку” та періодично відпочивав просто в гнізді. Ба більше – він уже дві ночі поспіль проводить саме там.

Втім, головна інтрига поки зберігається. Стать птаха ще не вдалося визначити, але за зовнішніми ознаками та поведінкою стає зрозуміло: це не минулорічний мешканець гнізда — відомий місцевим та інтернет-спільноті Грицик. “Усе чіткіше за ознаками зовнішності та особливостями поведінки проглядаються відмінності: це не наш минулорічний Грицик. Отже, чекаємо й виглядаємо ще одного лелеку, щоб у лелечому гнізді утворилася пара. Лише тоді “лелечі піраміди” розставлять усе на свої місця”, – пише Саражинська.

Тож поки YouTube-стрім каналу “Лелека Грицько” має позначку – “В.о. лелеки Грицька”.

Нагадаємо, за родиною лелек у парку “Пирятинський” спостерігають вже четвертий рік поспіль. Три роки у гнізді проживала пара, яких прозвали Грицьком та Одаркою. Однак навесні 2025 року до пташиного помешкання першою повернулася лише Одарка. Грицька не дочекалась ані вона, ані чисельні спостерігачі трансляції. Але згодом до Одарки приєднався інший молодий самець, якого вона прийняла. “Новенького” почали називати Грициком.

Торік у травні в зіркової пари вилупилися п’ятеро пташенят, імена яким обрали користувачі соцмереж. А тепер учасники чату каналу жартома обирають нове ім’я для нового птаха, що вподобав гніздо з камерою спостереження.

Як розповідало BitukMedia, на Рівненщині покращився стан здоров’я відомого в соцмережах оленя Бориса, якого у березні збила автівка. Попри важкі травми, тварина поступово відновлюється, але уникає зайвої уваги людей.

Набирається сил подалі від людей: як справи в оленя Бориса?

0
Фото - скрін Філія "Поліський лісовий офіс"

На Рівненщині покращився стан здоров’я відомого в соцмережах оленя Бориса, якого у березні збила автівка. Попри важкі травми, тварина поступово відновлюється, але уникає зайвої уваги людей.

Про це розповідає “Українська правда”.

За інформацією Поліського лісового офісу, зараз Борис почувається значно краще. Водночас надмірний інтерес людей став для нього додатковим стресом, тому олень відійшов подалі й контактує лише з кількома людьми — своїм господарем, майстром лісу Річицького лісництва Висоцького надлісництва Русланом Христюком, та ветеринаром, який робить уколи.

Тварину зараз лікують за рекомендаціями керівниці Центру порятунку диких тварин Наталії Попової у співпраці з організацією UAnimals. Основне завдання зараз — дати оленю час на відновлення, а також убезпечити його від інфекцій і запалень наявних ран.

Попереду на Бориса може чекати операція: у нього діагностували перелом задньої кінцівки. Втім, конкретних термінів поки не називають — усе залежить від темпів відновлення.

Після аварії олень уже відновив апетит і активно їсть банани, яблука, моркву та буряки. Також він поступово повертається до природного харчування — шукає зелену траву.

ДТП сталася ввечері 23 березня: автомобіль із вимкненими фарами збив тварину. Борис втратив багато крові, отримав травму голови, рвані рани та перелом ноги. Згодом поліція встановила ймовірну винуватицю — 28-річну місцеву мешканку. Вона зізналася, що втекла з місця аварії через переляк. На неї склали три адміністративні протоколи.

Нагадаємо, раніше волонтери пропонували перевезти оленя до Львова для операції, однак від цієї ідеї відмовилися через ризики під час транспортування. Фахівці наголошували: найбільшу небезпеку можуть становити приховані внутрішні травми.

Борис живе в селищі Зарічне з 2018 року. Його власник Руслан Христюк свого часу придбав оленя ще молодим. Спочатку тварина жила у вольєрі, але після нападу вовка її випустили в ліс. Згодом Борис повернувся і став справжньою місцевою знаменитістю.

Відео з ним у соцмережах набирають десятки й сотні тисяч переглядів: олень гуляє подвір’ями, позує з розкішними рогами та охоче приймає “гостинці” від людей. Тепер же головне завдання — дати йому спокій і шанс повністю одужати.

80-річчя з розмахом: морквяний гігант об’єднав містечко (ВІДЕО)

0
Фото - Laísa Condé/Quesnel Cariboo Observer

Він просто хотів відсвяткувати 80-річчя, але в підсумку ледь не побив світовий рекорд. У канадському містечку спекли гігантський морквяний торт, який зібрав тисячі людей.

Про це розповіло The Northern View.

У місті Квеснел, що у Британській Колумбії, власник кав’ярні Granville’s Coffee Тед Мартіндейл вирішив відсвяткувати своє 80-річчя незвично. Він спробував встановити світовий рекорд, спікши гігантський морквяний торт.

Для приготування використали приблизно 800 кг моркви, близько 320 кг вершкового масла, близько 7 тисяч яєць, майже 900 кг глазурі і сотні кілограмів інших інгредієнтів, зокрема родзинок. За словами Мартіндейла, на випікання 430 окремих коржів, з яких складався торт, знадобилося більше місяця.

Розміри десерту вражають – приблизно 5 м на 5 м. До слова, чинний рекорд найбільшого морквяного торта належить пекарні з міста Суррей — у 2016 році там створили торт вагою близько 2 075 кг. За оцінками Мартіндейла, його торт важить приблизно 2 740 кг.

Підготовка до проєкту тривала близько місяця. Волонтери випікали коржі заздалегідь, заморожували їх і навіть орендували місце у продуктовому магазині, адже власних морозильних камер не вистачало. У підсумку вийшло три великі “піддони” з тортом.

Найскладнішим етапом стало складання торта. За словами Мартіндейла, він думав, що це займе кілька годин, але насправді 12 людей працювали без перерви до пізнього вечора, щоб встигнути до святкування.

25 березня, у день народження, торт представили публіці — і це викликало ажіотаж. До кав’ярні вишикувалися черги, а загалом на подію прийшло близько 2 тис. людей.

Наступного дня торт розрізали і подали під час святкування дня народження у місцевому центрі для людей похилого віку. Роздали всім охочим, а частину передали до місцевого банку продовольства.

Мартіндейл уже подав заявку до Книги рекордів Гіннеса і чекає на офіційне підтвердження. Втім, каже: навіть без рекорду головне вже сталося.

За його словами, це було найбільше святкування дня народження, яке він тільки міг уявити.

Як розповідало BitukMedia, у міжнародному аеропорту Філадельфії (США) пасажири стали свідками незвичайного видовища — там створили найдовшу у світі лінію чізстейків і встановили новий рекорд Гіннеса.

Кінореліквії за шалені гроші: як продають історію кіно

0
Фото - Propstore

Його могли втратити у далекій далекій галактиці — натомість він приніс мільйон на Землі. Голова дроїда C-3PO пішла з молотка за рекордну суму. Іноді шматок кіно — це не просто реквізит, а справжня реліквія, за яку фанати готові платити як за витвір мистецтва.

Про це повідомляє Euronews Culture.

На аукціоні Propstore у Лос-Анджелесі продали унікальний реквізит із культових фільмів — і головним лотом стала голова дроїда C-3PO з фільму “Зоряні війни: Епізод 5 – Імперія завдає удару у відповідь”.

Реквізит, який використовували під час зйомок, продали за $1 058 400 — майже мільйон євро. Це єдиний відомий екземпляр голови C-3PO, що з’являвся на екрані і потрапив на відкритий ринок колекціонерів. Початкова оцінка була значно нижчою — від $350 тис. до $700 тис.

Ентоні Деніелс із підсвіченою головою C-3PO з фільму 1977 року «Зоряні війни: Нова надія», яка є частиною його особистої колекції. Фото – Andrew Matthews/PA) (PA Wire)

Серед інших лотів теж були знакові для кіноманів предмети. Наприклад, гарпунну рушницю, якою користувався герой Роберта Шоу у фільмі “Щелепи” 1975 року, продали за $327 600. Також з молотка пішли вудка і котушка з того ж фільму — за $239 400.

Не менш символічний лот — волейбольний м’яч Вілсон з фільму “Вигнанець” (Cast Away), “екранний партнер” героя Тома Генкса. Його продали за $189 тис., перевищивши очікування аукціону – від $150 до 300 тис.

Окрім цього, з молотка пішли також уламки меча з трилогії “Володар перснів” (продано за $252 000) і “Мапа мародерів” із фільму “Гаррі Поттер і в’язень Азкабану” (продано за $59 850).

На аукціоні Propstore продали і золотий квиток з оригінального фільму “Віллі Вонка та шоколадна фабрика” з актором Джином Вайлдером у головній ролі. Ціна лота становила $107 100.

Попри гучний продаж голови дроїда C-3PO, рекорд франшизи “Зоряні війни” залишається за світловим мечем Дарта Вейдера. Минулого року його продали за $3,6 млн — це найдорожчий предмет із цієї кіноісторії.

Як розповідало BitukMedia, реквізит з фільму про Ейса Вентуру можуть продати за тисячі доларів.

Будинок на кону: як футбольний фанат профінансує поїздку на мундіаль

0
Офіційні талісмани Чемпіонату світу з футболу 2026 року на прес-конференції в Мехіко, 10 листопада 2025 року. Фото - AP Photo

Щоб потрапити на чемпіонат світу, він готовий піти на відчайдушний крок — продати власний будинок. Англійський фанат вирішив: футбол вартий цього.

Про це розповідає EuroNews з посиланням на таблоїд The Mirror.

62-річний англійський уболівальник Енді Мілн вирішив продати будинок, щоб профінансувати поїздку на Чемпіонат світу з футболу 2026 року, який пройде у США, Мексиці та Канаді.

Чоловік — колишній учитель і справжній фанат збірної Англії. Цей мундіаль стане для нього вже десятим: він відвідав дев’ять чоловічих турнірів і ще й жіночий чемпіонат світу у 2023 році.

Енді Мілн. Фото – Andy Stenning/Daily Mirror

Мілн живе в Таїланді, а будинок на півночі Англії здає в оренду. Тепер він планує продати його приблизно за 350 тис. фунтів стерлінгів, щоб покрити витрати на подорож.

За його словами, він хоче побачити весь турнір. Вже 3 червня фанат планує вирушити до США і провести там близько семи тижнів. Серед матчів, які він точно відвідає, — гра Англії проти Хорватії в Далласі 17 червня, а також поєдинки з Ганою у Фоксборо та Панамою – у Нью-Джерсі.

Втім, подорож обіцяє бути дорогою не лише через перельоти між містами. Фанати масово критикують FIFA за ціни на квитки.

Після старту продажів у грудні вболівальники заявили про “зраду”, адже вартість квитків коливається від 140 доларів за матчі групового етапу до 8 680 доларів за фінал.

Ба більше, фанатські організації подали офіційну скаргу до Європейської комісії. Об’єднання Football Supporters Europe разом із групою Euroconsumers звинувачують FIFA у зловживанні своїм становищем і завищенні цін.

Активісти також заявляють про непрозорість продажів і тиск на покупців. Вони вимагають зафіксувати ціни на наступному етапі продажу та відмовитися від так званого “динамічного ціноутворення”.

Попри це, Енді Мілн не відмовляється від своєї ідеї. Для нього це не просто поїздка, а ще один шанс прожити головний футбольний турнір світу разом зі своєю командою.

Як розповідало BitukMedia, 60-річна жінка продала будинок, щоб побачити всі країни світу.

Дерево з історією: столичний дуб Пимоненка отримав новий статус

0
Дуб Пимоненка. Фото - з відкритих джерел

Він пережив імперії, війни і зміни епох, а тепер отримав офіційний охоронний статус. У Києві під захист взяли дуб, якому понад 300 років і який навіть потрапив на картину.

Про це повідомили в КМДА.

Київська міська рада оголосила дуб Миколи Пимоненка ботанічною пам’яткою природи місцевого значення.

Йдеться про вікове дерево, що росте на вулиці Сергія Гусовського, 12/7 у Печерському районі столиці. За оцінками фахівців, це дуб звичайний віком понад 300 років, який має не лише екологічну, а й історичну та культурну цінність.

Ініціатором створення пам’ятки став киянин Олександр Загоровський. Дослідження проводили науковці Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка, які підтвердили, що дерево належить до вікових і є цінним для міської екосистеми.

Проєкт рішення підготував Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА і передав до Київради ще у грудні 2025 року.

Фото – КМДА

У відомстві пояснюють: для таких об’єктів діє спеціальний режим охорони. Він визначає, що можна і не можна робити поруч із деревом, а також передбачає відповідальність за порушення природоохоронних правил.

Наразі дуб перебуває у доброму стані — має сформовану крону, без ознак серйозних хвороб чи пошкоджень. Водночас, як і будь-яке старе дерево, він потребує регулярного догляду: обробки, контролю стану стовбура та зменшення впливу людини.

Охороною та утриманням займатиметься комунальне підприємство зелених насаджень Печерського району. На місці також встановлять інформаційні та охоронні знаки.

Дуб має і культурну цінність: його зобразив український художник Микола Пимоненко на картині “Вихід з церкви у Страсний Четвер” (1904 рік).

Микола Пимоненко “Вихід з церкви у Великий четвер” (варіант), 1904 р.
Полотно, олія. 60 х 77. Національний художній музей України, Київ

За словами директора профільного департаменту Павла Іванова, такі дерева є не лише частиною природи, а й носіями історичної пам’яті міста, які важливо зберегти для наступних поколінь.

Як розповідало BitukMedia, у Київзоо провели санацію вікового бука, який потребував термінового втручання. Завдяки теплій грудневій погоді фахівці змогли продовжити сезон догляду за деревами та виконати комплекс робіт у дендропарку.

“Глухий кут”: радикальне 20-річне дослідження руйнує міф про клонування

0
Фото - Peter Finch/Stone/Getty Images

Вони виглядали однаково — покоління за поколінням. Але на 58-му щось пішло не так: клоновані миші почали гинути. Так вчені зрозуміли — й у копіювання є межа. Ідея безкінечного клонування звучала як наукова фантастика, але реальність виявилася значно складнішою і набагато менш ідеальною.

Про це розповідає Reuters.

Японські вчені протягом 20 років клонували мишей і несподівано виявили, що цей процес має межу. Дослідження опублікували в журналі Nature Communications.

Експеримент розпочався ще у 2005 році. Вчені створили 1206 клонованих лабораторних мишей від однієї самки-донора. Кожне нове покоління отримували, клонуючи попереднє — приблизно раз на три-чотири місяці.

Перші результати виглядали обнадійливо. До 25-го покоління миші залишалися здоровими, без видимих проблем. У 2013 році дослідники навіть припустили, що клонування може тривати безкінечно.

Але згодом ситуація змінилася.

Починаючи приблизно з 27-го покоління, у клонів почали накопичуватися генетичні мутації, зокрема серйозні порушення у хромосомах. З кожним новим поколінням ці зміни ставали дедалі відчутнішими.

Кульмінація настала на 58-му поколінні: миші народжувалися без зовнішніх відхилень, але гинули вже через кілька днів.

Вчені зібрали яйцеклітини у клонованих мишей 25-го покоління та запліднили їх, з яких виросли ембріони на ранній стадії. Фото – Univ. Yamanashi

Керівник дослідження, біолог Терухіко Вакаяма з Університету Яманасі, пояснив: раніше вважалося, що клони є ідентичними копіями, але це не так. Насправді мутації у них виникають утричі частіше, ніж у тварин, народжених природним шляхом.

Щоб зрозуміти, що відбувається, науковці проаналізували ДНК мишей з різних поколінь. Виявилося, що процес клонування працює як копіювання зображення: кожна нова “копія” трохи втрачає якість. І якщо повторювати це багато разів — результат сильно відрізняється від оригіналу.

Дослідники також перевірили здатність клонів до розмноження. До 20-го покоління вони народжували приблизно по 10 дитинчат — як і звичайні миші. Але згодом кількість потомства почала зменшуватися.

У роботі використовували метод перенесення ядра клітини: саме так свого часу створили знамениту клоновану вівцю Доллі у 1996 році.

Вчені визнають: результати стали розчаруванням. Вони показали, що ссавці не можуть нескінченно відтворюватися шляхом клонування, адже всі генетичні помилки передаються і накопичуються.

Це відкриття, за словами дослідників, ще раз підкреслює важливість природного розмноження — саме воно допомагає “очищати” ДНК від шкідливих мутацій.

Як розповідало BitukMedia, у США власника ранчо у штаті Монтана засудили до шести місяців увʼязнення за незаконне клонування овець. Десять років 81-річний Артур Шубарт намагався створити вівцю-мутанта для трофейного полювання у Техасі та Міннесоті. Для цього він використовував тканини та яєчка диких тварин.

Поповнення у зоопарку: троє капібар підкорюють світ (і воду)

0
Фото - palmbeachzoo

Вони вже намагалися підкорити воду, але щось пішло не так. У зоопарку Флориди народилися троє капібар, і їхні перші пригоди вже змушують усміхатися. Бо капібари – то милота.

Про це розповідає портал UPI.

У зоопарку Палм Біч повідомили про поповнення — там народилися троє здорових дитинчат капібари.

Їхні батьки, Іярі та Зевс, кілька місяців жили разом в одному вольєрі. Перед цим працівники зоопарку обережно знайомили тварин і поступово готували їх до спільного життя. Увесь цей час фахівці уважно стежили за станом самки: проводили регулярні огляди та навіть ультразвукові обстеження, щоб переконатися, що вагітність проходить добре.

Після народження малюків нова родина певний час перебуває окремо від відвідувачів — у спокійній обстановці, щоб звикнути одне до одного. Але навіть за лаштунками їхнє життя вже сповнене пригод.

Наприклад, перша спроба малюків поплавати завершилася несподівано: вони швидко зрозуміли, що ще не готові до води, і поспіхом вибралися назад. Та вже наступного дня, за підтримки мами і під “заохочення” у вигляді бананового листя, трійка капібар таки наважилися на нову спробу — і цього разу успішно поплавали у ставку.

Зараз малюки поступово ростуть і набираються сил. Іноді їх уже можна помітити у більшому вольєрі, але такі “виходи у світ” відбуваються без графіка і лише тоді, коли сама родина до цього готова.

Працівники зоопарку та ветеринари уважно спостерігають за кожним кроком дитинчат, щоб переконатися: вони добре адаптуються до нових умов і почуваються комфортно.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Palm Beach Zoo (@palmbeachzoo)

Відвідувачам радять уважніше придивлятися, адже поява малюків у вольєрі поки що спонтанна і може статися у будь-який момент. А за їхніми новими пригодами можна стежити і в соцмережах зоопарку.

Як розповідало BitukMedia, у зоопарку на Київщині з’явилося на світ дитинча, яке майже не має шансів у дикій природі. Йдеться про чорне маля далекосхідного леопарда.

Вперше в історії НГУ звання Героя України отримала жінка-військова

0
Фото - 4-та Бригада оперативного призначення "Рубіж" Національної гвардії України

Вперше в історії Національної гвардії звання Героя України отримала жінка-військова. Це Олександра Давиденко. Її історія — це не лише про відвагу, а про рішення, які рятують життя під вогнем.

Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Указом Президента України №255/2026, старшому солдату 3-го батальйону оперативного призначення “Свобода” Бригади “Рубіж” Олександрі Анатоліївні Давиденко присвоєно звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка”.

Звання Героя України жінці-військовослужбовиці Національної гвардії присвоєно вперше. Олександра Давиденко – кулеметниця. Вона проходить службу з 2024 року та виконувала бойові завдання на Донецькому напрямку.

За словами очільниці уряду, військовослужбовиця неодноразово проявляла витримку і професіоналізм у надскладних умовах. Попри постійну небезпеку, Олександра рятувала побратимів, а після поранення змогла самостійно евакуювати одного з них з-під ворожого обстрілу.

У зверненні наголошується, що це не лише історія особистого подвигу, а приклад сили, характеру та відданості Україні.

Фото – Юлія Свириденко

Прем’єрка також підкреслила роль Національної гвардії у війні. За її словами, гвардійці щодня виконують бойові завдання, обороняють українські міста та стримують ворога на найскладніших ділянках фронту.

Цього ж дня отримали високі нагороди за професіоналізм і мужність під час оборони України й інші воїни Бригади “Рубіж”.

Нацгвардія є частиною Сил оборони України та об’єднує підрозділи з бойовим досвідом, здобутим ще з 2014 року. Сьогодні ці сили продовжують розвиватися, посилюючи свої можливості та адаптуючись до нових умов війни.

Як розповідало BitukMedia, троє бійців 93-ї бригади “Холодний Яр” 224 дні тримали позиції на Костянтинівському напрямку.

Таємниця д’Артаньяна: у Нідерландах знайшли його останки? (ВІДЕО)

0
Найвідоміший пам’ятник стоїть у селі Люп'як — це батьківщина д’Артаньяна. Д’Артаньян у повний зріст, у класичному мушкетерському образі. Це фактично “офіційне обличчя” героя.

Його смерть описували в книгах, але місце поховання залишалося загадкою понад 350 років. Тепер у церкві в Нідерландах знайшли скелет, який може належати самому д’Артаньяну, легендарному мушкетеру короля.

Про це повідомляє нідерландське медіа NOS.

У місті Маастрихт під час ремонтних робіт у старій церкві знайшли скелет, який може належати легендарному мушкетеру д’Артаньяну — прототипу героя роману Александра Дюма “Три мушкетери”.

Йдеться про історичну постать — Шарля де Батц де Кастельмор д’Артаньяна, який був правою рукою короля Людовіка XIV і очолював елітний підрозділ мушкетерів. Він загинув у 1673 році під час облоги Маастрихта, коли французькі війська намагалися захопити місто. Імовірно, він мав смертельне поранення мушкетною кулею в груди або горло.

Що сталося з тілом після загибелі — залишалося загадкою понад 350 років. Існувала версія, що через бойові дії його поховали просто на місці — неподалік табору французької армії, у сільській церкві району Волдер.

Фото – Reuters

Саме там і зробили знахідку. У лютому частина підлоги церкви просіла, і під час ремонту під нею виявили людські останки.

Скелет лежав у місці, де колись був вівтар. А в ті часи там ховали лише знатних або впливових осіб. Це вже дало підставу припусти, що йдеться про особливу людину.

Додаткові деталі лише підсилили інтерес: біля грудної клітки небіжчика знайшли залишки мушкетної кулі, а в могилі — французьку монету.

Наразі вчені взяли зразок ДНК і відправили його до лабораторії в Мюнхені. Там його порівняють із ДНК нащадків роду де Батц, які досі живуть поблизу Авіньйона у Франції. Результати очікують найближчим часом.

Археологи обережні у висновках: поки що жоден із фактів не суперечить версії, що це може бути саме д’Артаньян, але остаточну відповідь має дати генетична експертиза.

Д’Артаньян вважається національним героєм Франції. Він виконував важливі місії, займався шпигунством і залишався відданим королю до останнього. Після його смерті Людовік XIV писав, що втратив людину, якій повністю довіряв.

Світову славу мушкетеру принесла книга Александра Дюма, яка вийшла у 1844 році. В ній д’Артаньян став четвертим серед легендарних героїв поряд з Атосом, Портосом і Арамісом.

Статуя д’Артаньяна в Парижі (Франція)
Статуя д’Артаньяна в Маастріхті (Нідерланди)

Як розповідало BitukMedia, археологи думали, що це череп сестри Клеопатри, але аналіз ДНК та томографія внесли свої корективи. Майже через століття після виявлення вчені нарешті з’ясували, кому належали ці кістки.

Ще не зірка, а перший крок: український ресторан у Лондоні потрапив до гіду Michelin

0
Фото - tatarbunar.london

Український ресторан у Лондоні зробив перший крок до гастрономічного “Оскара”. “Татар Бунар” потрапив до гіда Michelin — і це може бути лише початком.

Про це розповідає видання Forbes з посиланням на соцмережі Алекса Купера.

Лондонський ресторан “Татар Бунар”, який відкрили українські ресторатори Алекс Купер та Анна Андрієнко, потрапив до міжнародного гіда Michelin.

Заклад додали до списку рекомендованих. Йдеться про перший етап перед можливим отриманням зірки Michelin або відзнаки Bib Gourmand. У гіді такі ресторани позначають як ті, що “варті уваги”.

Ресторан бессарабської кухні “Татар Бунар” відкрився у 2025 році в районі Шордіч і, за оцінкою інспекторів, вже встиг вплинути на місцеву гастрономічну сцену. У Michelin звернули увагу не лише на кухню, а й на атмосферу: інтер’єр закладу порівняли зі стильним шоурумом української кераміки.

Ресторан, названий на честь міста Татарбунари на Одещині, має відкриту кухню та простору залу, а також затишну криту терасу у внутрішньому дворі. У закладі готують страви на відкритому вогні, пропонують фірмову випічку та використовують специфічні південні спеції.

Тому справи експерти відзначили окремо. У гіді радять замовляти їх на компанію — за щедрі порції та насичені смаки. Серед фаворитів — мариновані помідори з лимонним йогуртом, які вже назвали “обов’язковими до замовлення”, а також банош із томленими яловичими щоками — як приклад “комфортної їжі, що огортає теплом”.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений TATAR BUNAR (@tatarbunar.london)

Ще до цього, у серпні 2025 року, “Татар Бунар” потрапив до добірки Five Top Tables видання Bloomberg.

Видання пояснює: потрапляння до Michelin Guide означає, що ресторан пройшов оцінку анонімних інспекторів за ключовими критеріями — якість продуктів, майстерність приготування, індивідуальність кухні та стабільність рівня.

Фото – Sergei Sarakhanov

Алекс Купер — один з відомих українських рестораторів, співвласник низки проєктів в Україні та за кордоном. Його бренд також пов’язаний із розвитком української кераміки: посуд ручної роботи, створений українськими митцями, використовується і в лондонському Tatar Bunar.  У ресторані представлені керамічні тарілки, чашки та глечики майстрині Світлани Шоломіцької – увесь посуд можна буде придбати.

Раніше BitukMedia розповідало про інший український ресторан в Лондоні. Сувору та анонімну оцінку інспекторів Michelin пройшов ресторан Sino.