13 — щасливе число! Українські школярі підкорили наукову конференцію у Сербії

10
womo.ua

Українські школярі, учні Малої академії наук, взяли участь у XХVІІІ міжнародній конференції юних дослідників ICYS-2021 та здобули 13 нагород.

Про це повідомило womo.ua.

Міжнародна конференція юних дослідників «ICYS» – щорічний захід, який є особливим видом індивідуальних змагань з фізики, математики, екології та комп’ютерних наук. Участь у змаганні можуть брати учні закладів середньої освіти 14-18 років, що вільно володіють англійською мовою. У 2021 році у конференції ICYS взяли участь 143 юних дослідників із 23 країн світу.

Цього року змагання проходило 22-28 квітня у м. Бєлград (Сербія), але учасники захищали свої проєкти онлайн. Наші українські школярі отримали 1 золоту, 3 срібні, 4 бронзових медалі, 1 спеціальний приз та ще 4 медалі за постери.

«Я називаю свій прилад «тіньовий мікроскоп» — це мікс двох наукових методів. Перший – метод Шлірена — дозволяє знаходити оптичні неоднорідності в прозорих середовищах. Також я використав підходи Левенгука – «батька» наукової мікроскопії. Крапля рідини, поміщена у пристрій, виконує функцію лінзи, крізь яку проходить пучок лазерних променів», — розповів про свій винахід одинадцятикласник із Запоріжжя Іларіон Кулєшов. Він отримав золото за розробку експрес-аналізу дисперсних систем.

Винахідник придумав прилад, який за лічені секунди визначить, чим і наскільки забруднена вода.  Так можна аналізувати воду на вміст пилу, бруду, шматків пластику. Для аналізу потрібен сам прилад і ноутбук зі встановленою програмою. Результат з’являється на екрані у вигляді графіку: він показує, наскільки і чим саме забруднена вода.

Срібло – у юного еколога, десятикласника з Києва Володимира Павленка. Хлопець придумав, як врятувати лісових мурах зникаючого виду Formica rufibarbis. Для цього Володимир сконструював вдома спеціальний інкубатор з пробірок, закоркованих мікрофіброю, куди ще восени помістив запліднену матку-мураху.

«Коли матка відклала яйця і згодом з’явилася колонія мурах, я пересадив їх зимувати до пластикової місткості, наповненої ґрунтом. Також розробив особливе білкове та вуглеводне харчування. Мета мого експерименту в тому, аби навесні переселити вирощених мурах у природне середовище і тим самим збільшити їхню чисельність», — розповів дослідник.

Ще одне срібло здобула Таїсія Чурсіна з Херсона за автономні обігрівачі для рук. Це спеціальні рукавиці, які допомагають людям, що страждають на хворобу Рейно – порушення кровообігу, коли внаслідок різкого звуження судин у пальці рук та ніг потрапляє недостатньо крові.

«Це рукавички з тонкого матеріалу вагою усього 250 грамів, тому функції долоні не обмежуються. Вони містять датчики, що контролюють температуру та вологість. Завдяки терморегуляції та підтриманню теплового балансу судини залишаються у нормальному стані і людина не відчуває дискомфорту», — зауважила винахідниця.

Також Таїсія розробила мобільний додаток до рукавичок, який допомагає лікарю стежити за станом пацієнта.

Трійку срібних призерів закриває Віктор Уланов, учень 11 класу з м. Дніпро. Він дослідив виникнення автоколивань у гідродинамічній системі. Результати цієї роботи можуть бути використані при проектуванні атомних електростанцій. «В ході експериментів я встановив, що автоколивання можуть застосовуватись в системі пасивної безпеки атомних електростанцій, що більш ефективно в порівнянні з природною конвекцією», — пояснив Віктор.

Також українська команда здобула дві бронзи за проєкти з математики: оцінювання площ частин трикутника  — робота Ольги Глазунової з м. Суми та математичне моделювання великих деформацій кручення прямих призм – робота Михайла Деркача з м. Київ. Ще дві бронзи – за проєкти з фізики – у Данила Кечі з м. Херсон за моделювання погодних умов на Марсі та у Андрія Терентьєва з м. Дніпро за аналіз режимів руху фрикційного маятника.

Як повідомляло BitukMedia: