Суспільство

Що можуть розповісти слова про шлях від думки до наміру, а від наміру — до злочину? В Україні розпочали знімання повнометражного документального true crime-фільму "Її три дієслова" про вбивство мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон. Автори стрічки хочуть дослідити не лише обставини злочину та суду, а й цифрові сліди та роль мови у цій історії.

Десятиліттями два камені із загадковими написами у Золочівському замку породжували різні версії — від таємничих послань до зв’язку з тамплієрами. Тепер один із написів нарешті вдалося прочитати. Виявилося, що це зовсім не шифр, а уривок із твору польського поета XVI століття Яна Кохановського. А допомогти з розгадкою несподівано зміг штучний інтелект.

Вони майже не взаємодіють із речовиною і можуть пролетіти крізь планету, ніби її не існує. Але саме ці загадкові частинки з космосу стали ключем до нового способу досліджувати Всесвіт. Нобелівську премію з фізики 2026 року отримав бельгійський астрофізик Френсіс Гальзен, який заклав основу для створення величезної обсерваторії в антарктичному льоду.

Їх десятиліттями бачили на телеекранах, а тепер можна зустріти просто на вулицях Запоріжжя. Козаки Око, Тур і Грай з легендарного циклу "Як козаки…" стали героями трьох мініскульптур, які об’єднали в один міський маршрут-квест.

Окремі клітини мозку можна змусити реагувати на світло — і завдяки цьому дослідники отримали новий спосіб вивчати, як працюють пам’ять, емоції та поведінка. Саме за відкриття, які зробили такий метод можливим, троє науковців отримали Нобелівську премію з фізіології або медицини 2026 року.

Людині може бути 50, а її голос для штучного інтелекту звучатиме на кілька років старше. Вчені створили "годинник мовлення", щоб порівнювати оцінений ШІ вік із реальним і перевіряти, чи може така різниця бути пов’язана зі станом пам’яті, мислення та старінням організму.

Тараканівський форт на Рівненщині, який нині перебуває в аварійному стані, отримав офіційний охоронний статус. Міністерство культури України внесло відому фортифікаційну споруду XIX століття до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Його ткали з тонкої лляної пряжі, а готове полотно виходило настільки легким і прозорим, що з нього шили святковий одяг. Тепер давню українську традицію серпанкового ткацтва офіційно внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Ще кілька місяців — і Львів знову змінить свої барви. Наступної весни місто отримає з Нідерландів 200 тис. цибулин тюльпанів, які висадять на вулицях, у парках та скверах. Ця квіткова ініціатива триває вже кілька років — і, за словами її засновника, продовжуватиметься доти, доки в Україні триває війна.

Крокодил у популярному водосховищі налякав мешканців Сінгапуру: через нього призупинили роботи та спортивні заняття, а спеціальна команда вирушила на пошуки. Проблема була лише в одному: небезпечної тварини там ніколи не було. Її зображення створили за допомогою штучного інтелекту, і тепер автору фейку загрожує до 10 років ув’язнення.

До Дня захисників і захисниць України Національний банк України ввів в обіг нову срібну пам’ятну монету "Під покровом". На ній поєднали образи козака, українки-Берегині, сокола та осель різних епох. Композиція символізує захист рідної землі, родинні традиції та зв’язок поколінь.

Над Говерлою замайорів величезний прапор, але піднімали його не альпіністи. Синьо-сірий стяг 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс" на вершину підняв дрон, яким військові керували дистанційно, перебуваючи на Донеччині.

У дворику географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка тепер є місце, звідки можна вирушити Шляхом святого Якова. Тут встановили перший маркер Львівського Camino — пам’ятну кам’яну стелу, яка має стати орієнтиром для паломників з України та інших країн.

У Києві стало на одну мініскульптурку більше. Вона присвячена вона жінці, яка свого часу вплинула на розвиток світового балету. У столиці України відкрили вже 54-ту мініскульптуру культурно-історичного проєкту "Шукай!".

Українська оборонна компанія Phantom Defence анонсувала розробку, покликану захищати позиції та техніку від ворожих FPV-дронів. Новий перехоплювач отримав назву "Мангал" і працює за незвичним принципом — збиває безпілотник за допомогою спеціальної сітки.