Ці двоє належать до різних видів, мають різних господарів і зазвичай пасуться у стаді зі своїми родичами. Але коли бик Ахілле та віслюк Патрокло зустрічаються на спільному пасовищі, між ними відбувається дещо незвичайне. Дослідники, які випадково помітили їхню поведінку, вирішили придивитися уважніше і виявили особливий зв’язок, якого раніше не описували в науковій літературі.
Про це повідомляє The Guardian.
Бик Ахілле та віслюк Патрокло демонструють незвичну для представників різних видів поведінку: вони вилизують і труться одне об одного, а бик іноді залазить на віслюка. Вчені зафіксували ці взаємодії під час дослідження тварин в Ефіопії. Результати роботи опублікували в науковому журналі Current Biology.
Незвичайну пару помітили цілком випадково. Дослідники з Університету Пізи в Італії приїхали до Ефіопії, щоб вивчати гелад — мавп, яких у народі також називають «мавпами з кровоточивим серцем». Під час обідньої перерви аспірант Андре да Круз помітив на пасовищі дивну сцену.
«Я побачив щось удалині — це здавалося трохи дивним. Я сказав колегам: “Здається, я щойно бачив, як бик настрибує на віслюка”. Вони мені не повірили», – розповів дослідник.
Ахілле та Патрокло належать різним власникам. Їхні стада зустрічаються лише тоді, коли за звичним розпорядком пасуться на одній території. Науковці спостерігали за тваринами протягом чотирьох днів, коли обидва були на пасовищі, а також ще чотирьох днів, коли там перебував лише один із них.
За цей час дослідники зафіксували 51 випадок, коли бик залазив на віслюка. Але не менш цікавою виявилася поведінка тварин до та після таких епізодів. Вони вилизували одне одного й терлися тілами. На думку вчених, ці дії допомагали їм продовжувати взаємодію навіть після завершення сексуального контакту.
Особливу увагу дослідники звернули на те, як тварини поводилися з іншими представниками своїх видів. Інші віслюки намагалися уникати уваги Ахілле й демонстрували йому загрозливі вирази морди. Натомість Патрокло часто сам підставляв бику задню частину тіла та легенько покусував його.
Також вчені помітили, що тварини шукали товариства одне одного. Якщо Ахілле наближався до іншої тварини на пасовищі, Патрокло йшов до нього та намагався відвернути його увагу.
«Ми інтерпретуємо наші дані як особливі стосунки», — пояснила співавторка дослідження, докторка Елізабетта Палагі з Університету Пізи. За її словами, це перший описаний у науковій літературі випадок такої поведінки між биком і віслюком.
Дослідники також зазначили, що не помітили ознак примусу з боку бика. Хоча Ахілле іноді виявляв залицяння до корів, під час спостережень він не намагався залазити на інших тварин — ані самців, ані самиць. Патрокло також не демонстрував подібної поведінки щодо інших віслюків.
Андре да Круз припускає, що дії Ахілле не можна пояснити лише прагненням встановити домінування. Дослідники кілька разів помічали ознаки можливої еякуляції бика, хоча підтвердити це напевно не змогли. Крім того, Патрокло поводився дуже агресивно щодо інших биків, але не щодо Ахілле.
Водночас науковці не беруться стверджувати, що саме стало початком цих взаємин: сексуальна поведінка могла з’явитися вже після формування соціального зв’язку або, навпаки, допомогти йому виникнути. Дослідники припускають, що така близькість може давати обом тваринам певні переваги — зокрема, увагу та потенційну підтримку одне одного.
За словами Палагі, ця історія показує, що сексуальна поведінка тварин не завжди пов’язана з розмноженням. Тварини можуть використовувати різні способи взаємодії, щоб формувати особливі зв’язки — навіть якщо належать до різних видів.
Незвичні сексуальні контакти між представниками різних видів траплялися й раніше. Зокрема, науковці описували спроби японської макаки спаровуватися із самицями оленів сіка. Відомий також випадок, коли самець антарктичного морського котика виявляв сексуальну поведінку щодо королівських пінгвінів.
Автор книжки «Маленька природнича історія квірності» Джош Люк Девіс зауважив, що подібні явища в природі не обов’язково є такими вже рідкісними. Водночас він закликав не перебільшувати значення окремих спостережень і не використовувати їх для хибних висновків про поведінку тварин.
Дослідження Ахілле та Патрокло додає ще один приклад того, наскільки різноманітними можуть бути соціальні й сексуальні взаємодії у тваринному світі.
Як розповідало BitukMedia, люди значно моногамніші за своїх найближчих родичів серед приматів, але все ж поступаються бобрам. Такого висновку дійшли науковці з Кембриджського університету, порівнявши структуру родин у людей і тварин за генетичними даними.