Не всі гримучі змії однаково реагують на небезпеку й не всі витрачають однакову кількість отрути. Науковці з Каліфорнії з’ясували, що ці відмінності можуть бути стійкими індивідуальними особливостями поведінки. Водночас жодна змія через це не стає безпечною для людини.
Про це повідомляє Popular Science.
Отрута гримучих змій — складна суміш токсинів, які можуть порушувати згортання крові та руйнувати тканини. Вона допомагає рептиліям уполювати здобич, однак її виробництво потребує ресурсів, а запаси потрібно регулярно поповнювати. Якщо змія введе замало отрути, здобич може втекти. Якщо витратить надто багато, їй доведеться довше відновлювати запаси, що може зробити її вразливішою до хижаків.
Щоб з’ясувати, чи всі гримучі змії використовують отруту однаково, дослідники з Університету Лома-Лінда в Каліфорнії вивчили поведінку 48 представників тихоокеанської гримучої змії Crotalus oreganus helleri. Результати дослідження опублікували в науковому журналі Frontiers in Ethology.
Протягом чотирьох тижнів науковці тричі пропонували кожній змії вкусити спеціальну посудину, закриту мембраною. Так вони могли не лише зафіксувати, чи намагалася рептилія вкусити, а й виміряти кількість отрути, яку вона вводила під час кожної спроби.
Попередні дослідження здебільшого зосереджувалися на частоті укусів. Цього разу вчені також порівняли обсяги отрути, які виділяли різні особини, і перевірили, чи повторюються ці відмінності під час наступних випробувань.
Результати виявилися послідовними: окремі змії демонстрували відмінності в агресивності, готовності кусати та кількості отрути, яку вони вводили. Ці особливості повторювалися під час випробувань, що свідчить про стійкі індивідуальні відмінності в поведінці.
“Це дослідження допомагає краще зрозуміти, що рептилії, зокрема гримучі змії, мають складну поведінку й індивідуальні особливості, які можна порівняти з характером”, – пояснила біологиня Університету Лома-Лінда та співавторка дослідження Челсі Мартін.
Науковці також перевірили поширене уявлення про те, що великі змії виробляють або вводять менше отрути. Виявилося, що більші особини витрачали більше отрути, ніж менші. Це узгоджується з тим, що великі змії здатні зберігати більші її запаси. Водночас кількість отрути під час конкретного укусу могла відрізнятися незалежно від розміру рептилії.
Дослідники наголошують, що виявлені особливості не означають, ніби одні гримучі змії безпечніші за інших. Попри свою репутацію, ці рептилії зазвичай намагаються уникати зустрічей із великими тваринами, зокрема людьми. Укуси часто стаються під час випадкових зіткнень у природі, коли людина ненавмисно наближається до змії або не помічає її.
Головний практичний висновок дослідження залишається незмінним: не варто наближатися до гримучої змії чи намагатися її торкнутися, сподіваючись, що вона поводитиметься передбачувано. Навіть якщо вчені виявили стійкі індивідуальні відмінності між рептиліями, це не робить жодну з них безпечною.
Як розповідало BitukMedia, чорні мамби, кобри та крайти можуть незабаром з’явитися там, де їх раніше майже не зустрічали. Нове дослідження ВООЗ робить висновок: глобальне потепління буквально “переселяє” смертельно небезпечних змій ближче до людських осель.