Site icon Bituk Media

Та сама “Зоряна ніч”: встановили точну дату, коли була написана найвідоміша картина Ван Гога

Зображення - «Зоряна ніч» Сен-Ремі, 1889. Олія на полотні, 29 x 36 1/4 дюйма. Зберігається в Музеї сучасного мистецтва, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк. VCG Wilson/Corbis via Getty Images

Закручені вири синього неба, могутні темні кипариси та блискучі зорі на полотні “Зоряна ніч” уже понад століття зачаровують мільйони людей у всьому світі. Проте мало хто замислювався над тим, яку саме реальну ніч у французькій провінції зафіксував геніальний художник. Забудьте про припущення — дослідники розгадали й цю таємницю, нарешті назвавши точну дату. Це відкриття докорінно змінило звичні уявлення про створення шедевра.

Про це розповідає Popular Science.

Світові дослідники та мільйони шанувальників знають, що Вінсент ван Гог написав “Зоряну ніч” у 1889 році, перебуваючи у притулку для душевнохворих у французькому містечку Сен-Ремі-де-Прованс. Він добровільно подався до закладу в пошуку душевного спокою.

Донедавна дату створення картини традиційно визначали за листами художника до його брата Тео, написаними приблизно в середині червня того ж року. Однак фахівців завжди бентежив один нюанс: фаза місяця, описана чи показана влітку, ніяк не збігалася з тендітним серпом Місяця на полотні.

Але тепер група вчених поставила крапку в цих суперечках, опублікувавши результати у журналі Scientific Reports. Проаналізувавши астрономічні дані, історичні записи про погоду та навіть згадки про цикад у листах художника, дослідники встановили: насправді Ван Гог закарбував нічне небо таким, яким воно було на світанку 22 липня 1889 року.

Зображення – Kim et al., Scientific Reports (2026), Figs. 2, 4 and S1.

За допомогою комп’ютерного моделювання та законів геометрії вчені з’ясували, що саме в той липневий ранок на небі зійшлися у дивовижній композиції спадаючий місячний серп, планета Венера і зоряне скупчення Гіади в сузір’ї Тельця — саме ту саму картину, яку ми бачимо на полотні.

Попередні спроби астрономів розгадати цю загадку робили ще у 1980-х роках, проте тоді вчені дійшли суперечливих висновків і не змогли переконливо довести свою правоту.

Цього разу дослідники підійшли до питання комплексно. Окрім зоряної мапи, вони підняли архівні метеорологічні зведення за той період і з’ясували, що небо в кінці липня дійсно було ясним і безхмарним. Додатковим доказом стали листи Ван Гога, де він часто згадував спів цикад — комахи активізуються у спекотну літню погоду, що краще відповідає кінцю липня, ніж середині червня.

Мистецтвознавці нагадують, що “Зоряна ніч” не була простим ескізом з вікна. Художник створював її у кілька сеансів при світлі дня, комбінуючи реальні враження, спогади та емоції. Навіть село під пагорбами на полотні було вигаданим і не було видно з вікна його кімнати.

Проте розуміння того, які саме небесні світила надихнули митця тієї липневої ночі, додає цьому шедевру ще більше магії, а вчені планують і надалі досліджувати інші зоряні пейзажі пензля великого постімпресіоніста.

Як розповідало BitukMedia, “Дівчина з перловою сережкою” є однією з найвідоміших робіт нідерландського художника Яна Вермера та однією з найпопулярніших картин у світі. А тепер вчені вважають, що знають чому, адже для цього виміряли реакцію мозку під час перегляду шедевру.