Окремі клітини мозку можна змусити реагувати на світло — і завдяки цьому дослідники отримали новий спосіб вивчати, як працюють пам’ять, емоції та поведінка. Саме за відкриття, які зробили такий метод можливим, троє науковців отримали Нобелівську премію з фізіології або медицини 2026 року.
Лауреатами стали німецькі вчені Петер Хегеманн і Георг Нагель, а також американський науковець Карл Дейссерот. Нобелівська асамблея при Каролінському інституті відзначила їх за відкриття, пов’язані зі світлочутливими іонними каналами та розвитком оптогенетики.
Якщо пояснити простими словами, оптогенетика дає вченим можливість вмикати або вимикати активність певних нервових клітин за допомогою світла. Це дозволяє досліджувати, яку саме роль відіграють окремі клітини в роботі мозку.
Мозок складається з величезної кількості нервових клітин, які постійно обмінюються сигналами. Саме завдяки цій складній роботі ми можемо рухатися, запам’ятовувати інформацію, відчувати емоції та реагувати на навколишній світ.
Але довгий час ученим було складно зрозуміти, яка саме група клітин відповідає за конкретний процес. Оптогенетика дала можливість значно точніше досліджувати це питання.
Для створення такого методу науковці використали особливі білки, які реагують на світло. Такі білки спочатку виявили в одноклітинних організмів, зокрема водоростях.
Петер Хегеманн досліджував ці світлочутливі білки та з’ясував, як вони можуть керувати проходженням заряджених частинок через клітинну оболонку. Георг Нагель разом із колегами допоміг показати, що подібні білки можна використовувати для керування активністю клітин.
Карл Дейссерот пізніше розвинув ці відкриття й допоміг перетворити їх на практичний метод для дослідження нервової системи. Завдяки оптогенетиці вчені можуть, наприклад, вибірково активувати певну групу нервових клітин і спостерігати, що після цього відбувається з поведінкою тварини.
Саме це дає можливість краще розуміти, як мозок формує спогади, емоції та різні види поведінки.
У Нобелівському комітеті назвали оптогенетику методом, який відкриває можливість досліджувати мозок так, як раніше науковці могли лише мріяти. Нині цей підхід використовують у лабораторіях у всьому світі для вивчення роботи мозку.
Водночас це передусім метод наукових досліджень, а не готове лікування хвороб мозку. Його головна цінність у тому, що він допомагає вченим краще зрозуміти, як працюють нервові клітини та як вони утворюють складні мережі в мозку.
Нинішня нагорода стала 117-ю Нобелівською премією з фізіології або медицини від початку вручення премій у 1901 році. Загалом за цей час її отримали 235 лауреатів.
Розмір Нобелівської премії у 2026 році становить 12 млн шведських крон, або близько 1,09 млн євро. Якщо нагороду отримують кілька людей, ця сума ділиться між ними відповідно до рішення Нобелівського комітету.
Церемонія вручення Нобелівських премій відбудеться 10 грудня, у річницю смерті засновника премії Альфреда Нобеля.