Тараканівський форт на Рівненщині, який нині перебуває в аварійному стані, отримав офіційний охоронний статус. Міністерство культури України внесло відому фортифікаційну споруду XIX століття до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Рішення закріплює статус Тараканівського форту (або його ще називають Форт-застава Дубно) як пам’ятки фортифікаційної архітектури та створює правову основу для її охорони і збереження.
“Тараканівський форт — унікальна пам’ятка фортифікаційної архітектури та важлива частина історії Рівненщини й України. Занесення таких об’єктів до Державного реєстру формує належну правову основу для їх охорони та збереження”, — зазначила віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна.
Тараканівський форт, відомий також як Дубенський, розташований неподалік села Тараканів на Рівненщині. Сучасну назву споруда отримала від населеного пункту, поруч із яким її збудували. Форт стоїть на вершині пагорба в лісистій місцевості в долині річки Іква.
Його спорудили за проєктом військового інженера Едуарда Тотлебена. Форт став характерним прикладом розвитку фортифікаційної архітектури другої половини XIX століття та відображає тогочасні принципи створення оборонних споруд.
Форт використовували під час бойових дій Першої світової війни. Пізніше він утратив оборонне значення.
Нині стан споруди залишається складним. Тараканівський форт перебуває в аварійному стані та закритий для відвідувачів. Навесні 2026 року частина форту обвалилася — великі фрагменти цегляної кладки перекрили один із входів.
Споруда перебуває у сфері управління Міністерства оборони України. У Мінкульті зазначають, що її технічний стан потребує особливої уваги з огляду на історичну та архітектурну цінність.
Водночас Тараканівський форт має значний туристичний потенціал. Він розташований неподалік міжнародної автомобільної дороги Київ — Чоп і є одним із відомих історичних об’єктів Рівненщини.
Внесення форту до Державного реєстру нерухомих пам’яток України має забезпечити правові підстави для його охорони та збереження.
Основні факти про форт
- Форма та розміри: Тараканівський форт має форму ромба зі сторонами до 240 метрів і займає близько 5,8 гектара. По периметру розташовані 105 так званих безпечних казематів, а в центральній частині — двоповерхова казарма. У казематах могли розміститися близько 800 військових..
- Потужне фінансування: На будівництво форцтвору Російська імперія витратила колосальну на той час суму — близько 66 млн рублів.
- Сучасні технології свого часу: У 1899 році у форті вже було електричне освітлення, а також працювали телеграф і телефонний зв’язок.
- Бойова слава: Попри величезну міць і товщину стін до 3–5 метрів, форт майже не брав участі у великих класичних битвах за призначенням. Свій перший серйозний військовий досвід форт отримав під час Першої світової війни. У 1915 році російські війська залишили його майже без бою, після чого укріплення зайняли австрійці. Влітку 1916 року, під час Брусиловського прориву, російські війська вибили звідти австрійські підрозділи. Форт зазнав руйнувань.
- Кіноекран: Тараканівський форт також став кінолокацією: тут знімали окремі сцени “Поводиря” та “Джури-Королевича”.
З Тараканівським фортом пов’язано чимало легенд. Одна з них розповідає, що під час Другої світової війни німецькі військові нібито проводили в підземеллях секретні експерименти та розробляли зброю.
Ще одна стосується привидів австрійських солдатів, які начебто блукають коридорами форту, а відвідувачі розповідають про кроки стройового маршу вночі. Історичних або наукових підтверджень цим містичним історіям немає.
Водночас небезпека форту цілком реальна: його підземні ходи мають колодязі та інші небезпечні ділянки, а сама споруда перебуває в аварійному стані. Нині форт закритий для відвідувачів.
Як розповідало BitukMedia, давню українську традицію серпанкового ткацтва офіційно внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.