Людині може бути 50, а її голос для штучного інтелекту звучатиме на кілька років старше. Вчені створили “годинник мовлення”, щоб порівнювати оцінений ШІ вік із реальним і перевіряти, чи може така різниця бути пов’язана зі станом пам’яті, мислення та старінням організму.
Про це повідомляє Live Science.
Іноді голос може звучати старше, ніж людина є насправді. Нове дослідження показало, що така різниця може бути пов’язана не лише з віком, а й із когнітивними порушеннями та ознаками прискореного біологічного старіння. Вчені створили “годинник мовлення” на основі штучного інтелекту, але поки не радять сприймати його як спосіб передбачити деменцію в конкретної людини.
Дослідники проаналізували мовлення майже 3000 людей віком від 18 до 88 років з Аргентини, Чилі, Колумбії, Мексики та Перу. Серед учасників були як люди без проблем із пам’яттю та мисленням, так і ті, хто мав легкі порушення пам’яті або різні види деменції.
Учасникам запропонували виконати кілька простих завдань. Наприклад, вони описували коротке відео, протягом хвилини називали якомога більше овочів або тварин, а також переказували невелику історію одразу після прослуховування і через 20–30 хвилин.
Потім записи проаналізував комп’ютер. Він звертав увагу не лише на те, що саме люди говорять, а й на те, як вони це роблять: як швидко говорять, скільки роблять пауз, якою є висота голосу, наскільки різноманітною є їхня мова та як вони передають емоції.
На основі цих даних ШІ навчили оцінювати вік людини. Потім цей результат порівнювали з її справжнім віком. Наприклад, якщо людині 50 років, а програма оцінювала її вік як 55, різниця становила п’ять років.
Саме цю різницю вчені назвали “розривом віку мовлення”.
У людей без когнітивних проблем цей розрив у середньому був меншим. Натомість у людей із легкими порушеннями пам’яті та мислення він був більшим. Найбільшу різницю побачили у людей із формою деменції, яка особливо впливає на мовлення.
Дослідники також виявили зв’язок між більшим “віком мовлення” та гіршими результатами тестів на пам’ять, увагу й здатність виконувати повсякденні справи.
Окремо вчені порівняли результати “годинника мовлення” з іншими показниками біологічного старіння. Тут також виявили певний зв’язок: люди, чиє мовлення здавалося ШІ старшим за реальний вік, частіше мали ознаки швидшого старіння організму.
Однак це не означає, що за голосом уже можна визначити деменцію. Дослідження показує лише зв’язок між особливостями мовлення та станом людини. Поки що невідомо, чи справді “старше” мовлення може заздалегідь попереджати про майбутні проблеми з пам’яттю.
На голос також можуть впливати втома, депресія або сильний стрес. Тому, за словами експертів, такий аналіз не може замінити обстеження лікаря. У майбутньому він може стати лише додатковим сигналом, який допоможе звернути увагу на можливі зміни.
Є й інше обмеження: програму навчали на мовленні іспаномовних людей із п’яти країн Латинської Америки. Тому її не можна просто перенести на українську чи англійську мову — для цього потрібні окремі дослідження.
Результати роботи опублікували 30 вересня в журналі Science Advances.
Тож наразі “мовленнєвий годинник” — це дослідницький інструмент, а не тест, який може сказати конкретній людині, чи розвинеться в неї деменція.
Як розповідало BitukMedia, два масштабні дослідження з США і Нової Зеландії відкривають нову еру в діагностиці старіння: тепер вік мозку можна оцінити за допомогою звичайного МРТ або аналізу крові. І це має величезне значення, адже “старий” мозок – це не лише про пам’ять, а й про ризик деменції та навіть передчасної смерті.