Спочатку знайшов одну стару монету, а зрештою – 934. Німець із металошукачем дістав із землі срібні римські монети вагою понад 3 кг. Тепер археологи намагаються зрозуміти, хто і навіщо сховав цей скарб майже 1900 років тому – і чому за ним так і не повернулися.
Про це розповідає EuroNews.
Знахідка була зроблена восени 2025 року неподалік Весселінга, на південь від Кельна. Чоловік з Рейнської області, який захоплюється пошуком старовини з металошукачем, того дня просто вийшов на поле. Він не очікував нічого особливого, поки прилад не подав сигнал.
Чоловік розкопав землю і знайшов срібну римську монету. Потім — ще одну. Коли кількість знахідок дійшла до 15, а металошукач продовжував сигналити, він зрозумів, що натрапив на щось значно масштабніше.
Подальша робота археологів перевершила всі очікування. Загалом вони виявили 934 римські срібні денарії загальною вагою 3,1 кг.
Регіональне управління Рейнланду (LVR) називає цю знахідку найбільшим відомим скарбом монет часів правління римського імператора Адріана на території сучасної Німеччини. У світі, за оцінками фахівців, відомо лише чотири більші римські скарби з цього періоду.
Місце знахідки розташоване неподалік Кельна — міста, яке в римську добу було великим політичним, військовим та економічним центром на Рейні. Тоді воно мало назву Colonia Claudia Ara Agrippinensium.
Особливо цікавою археологи вважають історію самих монет. Найстарша з них була викарбувана ще у 148 році до нашої ери, за часів Римської республіки. Наймолодша датується 124–125 роками нашої ери. Між ними — понад 270 років.
Коли скарб, імовірно, заховали у другій чверті II століття, найстарішій монеті вже було понад 270 років. Попри це, вона, схоже, все ще залишалася придатною для розрахунків.
Знахідка показує, наскільки довго старі монети могли залишатися в обігу в римській грошовій системі. Ймовірно, частину статку накопичували поступово, приблизно з 100 року нашої ери, а закопали його вже через кілька десятиліть, за правління Адріана.
Порівняти цей статок із сучасними грошима складно. Однак певне уявлення про його масштаб дає зарплата римського легіонера. Звичайний солдат у той період отримував близько 300 денаріїв на рік. При цьому приблизно половину суми утримували на харчування та спорядження.
Тобто, щоб накопичити суму, приблизно еквівалентну знайденому скарбу, солдату довелося б відкладати весь свій дохід, який залишався після обов’язкових витрат, приблизно шість років.
Але найголовніша загадка полягає не в кількості монет, а в тому, чому їх ніхто не забрав.
Археологи вважають, що гроші навмисно закопали, щоб зберегти їх у безпеці. Найімовірніше, власник скарбу помер до того, як зміг розповісти комусь про схованку.
Деякі деталі способу зберігання можуть підтверджувати цю версію. Частину монет передали до реставраційної майстерні LVR-Landesmuseum Bonn прямо великим блоком ґрунту. Під час рентгенівського дослідження всередині виявили, зокрема, фрагменти керамічної посудини та залишки соломи.
Ймовірно, колись монети поклали в керамічну ємність, а соломою вистелили її зсередини. Потім посудину разом із цінним вмістом закопали.
Монети належать федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія. Чоловік, який знайшов скарб, має отримати винагороду за знахідку.
Саме правління Адріана також було непростим періодом для Римської імперії. Імператор жив у 76–138 роках і керував імперією з 117 року до своєї смерті у віці 62 років.
Адріан належав до так званих “п’яти добрих імператорів”. Значну увагу він приділяв не стільки подальшому розширенню імперії, скільки зміцненню та утриманню вже завойованих територій. Він багато подорожував, займався розвитком міст, доріг і храмів. Саме з його ім’ям пов’язують і знаменитий вал Адріана у Британії, який мав укріпити північний кордон Римської імперії.
Водночас під час його правління спалахнуло масштабне повстання проти римської влади в провінції Юдея. У 132–135 роках єврейські повстанці під проводом Симона Бар-Кохби воювали проти Риму. Повстання було жорстоко придушене.
Частину знайдених монет уперше показали публіці у вересні 2026 року в Бонні. Очікується, що з березня 2027 року весь скарб можна буде побачити у постійній археологічній експозиції LVR-LandesMuseum Bonn.
А поки археологи продовжують досліджувати знахідку, головне питання залишається без відповіді: хто майже 1900 років тому закопав 934 срібні монети і що завадило йому повернутися за ними?
Як розповідало BitukMedia, просто на дачі неподалік Стокгольма чоловік випадково викопав мідний казан із десятками тисяч срібних монет, перлів і прикрас, захованих ще за часів, коли самої столиці Швеції… ще не існувало. Хто і чому закопав це багатство понад 800 років тому?