У Києві на одному з центральних бульварів столиці може з’явитися пам’ятник гетьману Івану Мазепі. Кабінет Міністрів України підтримав пропозицію Міністерства культури щодо встановлення монумента на бульварі Тараса Шевченка — на місці, де раніше стояв пам’ятник Володимиру Леніну.
Про це повідомили на сайті Міністерства культури України.
Ініціативу встановити пам’ятник Мазепі президент Володимир Зеленський озвучив 28 червня 2026 року під час відзначення 30-річчя Конституції України на території Києво-Печерської лаври.
Її реалізацію передбачає указ президента від 21 серпня 2026 року №781 “Питання вшанування пам’яті гетьмана України Івана Мазепи”.
“Іван Мазепа — одна з ключових постатей української історії, державотворець, який послідовно відстоював політичну суб’єктність України та підтримував розвиток української культури й освіти. Київ має гідно вшанувати його пам’ять у публічному просторі”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна. За її словами, майбутній пам’ятник мають створити за результатами відкритого конкурсу із залученням професійної спільноти та з дотриманням необхідних процедур.
Саме через відкритий конкурс планують визначити вигляд майбутнього монумента. Його організацією займатимуться Міністерство культури України, Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти та Київська міська державна адміністрація. Міністерство культури також буде замовником проєктування та виготовлення пам’ятника.
Встановлення монумента і благоустрій прилеглої території фінансуватимуть із бюджету Києва. Водночас на проєктування та виготовлення пам’ятника можуть залучити й інші джерела фінансування, якщо вони не заборонені законодавством.
Майбутній монумент пропонують розмістити на бульварі Тараса Шевченка — на місці демонтованого пам’ятника Володимиру Леніну.
Йдеться про пам’ятник Леніну, що простояв на початку бульвару Тараса Шевченка, навпроти Бессарабського ринку, майже 67 років — від грудня 1946-го до грудня 2013-го. Його демонтаж став одним із найбільш помітних епізодів Революції Гідності. 8 грудня 2013 року пам’ятник повалили. Група протестувальників за допомогою тросів стягнула гранітну скульптуру з постамента. Після падіння монумент розбився, а його фрагменти розбирали учасники протесту.
Український інститут національної пам’яті називає повалення пам’ятника на Бессарабці одним із символічних епізодів Революції Гідності та пов’язує цю подію з початком масового “ленінопаду” — демонтажу пам’ятників Леніну та інших радянських монументів у різних містах України.
Увіковічення пам’яті гетьмана Івана Мазепи в монументальному мистецтві України тривалий час стримувалося імперськими та радянськими ідеологічними заборонами. Лише за роки незалежності, і особливо після 2014 року, постать видатного державного діяча та мецената почала активно повертатися в публічний простір українських міст.
Головні монументи Івану Мазепі в Україні:
- Перший повноростовий пам’ятник (Полтава): Відкритий у травні 2016 року на Соборному майдані. Створення цього бронзового монумента вагою 2,5 тонни та заввишки 3,2 м тривало роками через спротив проросійських сил у місті. Скульпторами виступили Микола та Денис Білики. Полтавський пам’ятник вважається найвеличнішим на сьогодні втіленням гетьмана в бронзі.
- Найперший пам’ятник в Україні (с. Мазепинці, Київщина): Установлений у 1994 році на батьківщині гетьмана за ініціативи та кошти відомого філантропа Мар’яна Коця. Це скромне погруддя роботи скульптора Євгена Горбаня стало першим публічним монументом Мазепі на території сучасної України.
- Чернігівське погруддя на Валу: Відкрите у 2009 році біля будинку Чернігівського колегіуму, який був зведений за фінансової підтримки самого гетьмана. Мазепа зображений тримаючим булаву, а само погруддя встановлено на білій мармуровій колоні.
- Скульптурний комплекс у Батурині: Постать Мазепи є центральною у композиції “Гетьманська слава”, відкритій у 2009 році на території Національного заповідника “Гетьманська столиця”. Пам’ятник символізує єдність українських гетьманів і трагічну долю столиці, спаленої російськими військами.
- Коломацький пам’ятник (Харківщина): Відкритий у 2017 році в смт Коломак — саме на тому місці, де 25 липня 1687 року Івана Мазепу було обрано гетьманом України.
Між тим, до ухвалення рішення про спорудження великого пам’ятника на бульварі Тараса Шевченка, у Києві вже існувало кілька знакових локацій, пов’язаних з Мазепою:
- Погруддя на території Києво-Печерської лаври: Урочисто відкрите у червні 2026 року біля Онуфріївської вежі. Лавра була обрана не випадково, адже за часів свого правління гетьман збудував тут кам’яні мури, церкви та пожертвував монастирю колосальні кошти.
- Пам’ятний знак на Славі: Тривалий час основним київським орієнтиром був закладний камінь на площі Слави, встановлений ще у 1990-х роках на місці зруйнованого більшовиками Військово-Микільського собору (т. зв. «Великого Миколи»), який також фінансував Мазепа.
Як розповідало BitukMedia, 25 лютого 2026 року в Угорщині встановлено й відкрито перший пам’ятник видатній українській поетесі Лесі Українці.