Двоє людей можуть курити десятиліттями, жити в однакових умовах і мати схожий спосіб життя. Але один так і не захворіє на рак, тоді як в іншого хвороба все ж розвинеться. Чому так? Нове дослідження допомогло наблизитися до відповіді на це давнє запитання.
Міжнародна група дослідників опублікувала у журналі Nature результати роботи, які вперше демонструють, наскільки спадкові генетичні особливості можуть впливати на розвиток раку після однакового впливу канцерогенів, повідомляє EuroNews.
Фахівці зазначають, що давно існує медична загадка: чому одні люди, які багато років курять або регулярно засмагають, ніколи не стикаються з онкологічними захворюваннями, тоді як інші хворіють навіть без очевидних факторів ризику.
Під час дослідження вчені використали чотири генетично різні лінії лабораторних мишей, різноманітність яких, за словами авторів, певною мірою нагадує генетичні відмінності між людьми.
Усіх тварин в однаковому віці піддали дії однакової кількості діетилнітрозаміну. Йдеться про речовину, яка міститься в тютюновому димі та деяких оброблених продуктах і здатна пошкоджувати ДНК клітин печінки.
Попри однакові умови експерименту, пухлини розвивалися по-різному. Дослідники проаналізували майже 600 новоутворень і з’ясували, що спадкові особливості визначали не лише ризик виникнення пухлини, а й те, яким шляхом вона еволюціонувала.
Керівник дослідження Дункан Одом зазначив, що вперше вдалося продемонструвати масштаб впливу генетичного фону як на процес накопичення мутацій, так і на механізми розвитку пухлин.
За словами авторів роботи, навіть якщо різні пухлини зрештою активували однакові біологічні процеси, вони досягали цього різними шляхами — через різні генетичні зміни.
Науковці припускають, що спадкові особливості можуть також впливати на ефективність лікування. Зокрема, реакція організму на деякі види хіміотерапії чи променевої терапії потенційно може відрізнятися залежно від генетики людини.
Авторка дослідження Сара Ейткен вважає, що в майбутньому це може допомогти точніше підбирати методи лікування та програми скринінгу для різних пацієнтів.
Водночас самі дослідники закликають не робити передчасних висновків. Поки що результати отримані лише на лабораторних мишах. Наразі немає підтвердження, що аналогічні закономірності повністю працюють у людей. Для цього необхідні окремі масштабні клінічні дослідження.
Експерти також наголошують, що нова робота не означає, ніби спосіб життя перестає відігравати важливу роль. Куріння, надмірне перебування під ультрафіолетом, алкоголь, ожиріння та інші відомі фактори ризику залишаються доведеними причинами розвитку багатьох видів раку. Нове дослідження лише свідчить про те, що спадковість може пояснювати, чому однаковий вплив цих факторів по-різному позначається на різних людях.
На думку авторів, якщо майбутні дослідження підтвердять ці результати вже за участю людей, медицина зможе точніше оцінювати індивідуальний ризик розвитку раку та підбирати більш персоналізовані програми профілактики, обстежень і лікування.
Як розповідало BitukMedia, нова таблетка під назвою daraxonrasib може стати одним з найважливіших проривів у лікуванні раку підшлункової залози за останні десятиліття. Новий препарат під час клінічних випробувань зміг удвічі збільшити тривалість життя пацієнтів.