Ведмідь дякує рибалкам за порятунок, птахи ніжно ховають пташенят від дощу, а хижак мирно товаришує зі своєю здобиччю. Такі відео збирають мільйони переглядів, але правда в тому, що їх ніколи не існувало. Науковці попереджають: штучний інтелект починає змінювати наше уявлення про дику природу.
Що більше люди захоплюються “зворушливими” відео з тваринами, то складніше стає відрізнити реальність від вигадки. Дослідники з Університету Кордови (Іспанія) кажуть, що проблема вже виходить далеко за межі соцмереж і може вплинути навіть на охорону природи.
Вчені зазначають, що сучасні генеративні системи штучного інтелекту здатні створювати дуже правдоподібні фотографії та відео тварин, яких насправді ніколи не існувало. На думку авторів роботи, проблема полягає не лише у фейках. Такі матеріали поступово формують у людей хибне уявлення про життя дикої природи.
Одним з прикладів стало популярне відео, створене ШІ, де різні види птахів прикривають своїх пташенят від дощу. Ролик активно поширювали із підписом про “справжню материнську любов”. Однак, як нагадують дослідники, приблизно у 90% видів птахів про потомство дбають і самці, а серед багатьох плазунів, земноводних і риб батьківської турботи взагалі немає.
Інший приклад — вигадані сцени, де хижаки лагідно поводяться зі своєю здобиччю або паразити “дружать” із тваринами, на яких живуть. Такі взаємини суперечать реальній поведінці цих видів.
Окреме занепокоєння викликають ролики, де дикі тварини демонструють майже людські емоції. Серед прикладів автори згадують відео, в якому полярний ведмідь нібито дякує рибалкам після порятунку. Дослідники наголошують: це вигадана історія.
На їхню думку, подібний контент може створити небезпечну ілюзію, ніби дикі тварини менш агресивні, ніж є насправді. Це також може підживлювати бажання заводити екзотичних тварин вдома, а отже — непрямо стимулювати незаконну торгівлю ними.
Ще одна проблема, про яку говорять науковці, — нерівномірна увага до різних видів. Вони припускають, що алгоритми й надалі частіше генеруватимуть зображення милих ссавців, адже саме такий контент краще поширюється у соцмережах.
Якщо так станеться, це може ще більше змістити увагу суспільства та донорів до “харизматичних” тварин, тоді як менш популярні види ризикують отримувати ще менше фінансування для охорони.
Дослідники також попереджають про можливий вплив на туризм. Вони припускають, що фейкові відео із зазначенням конкретних місць можуть спонукати людей їхати туди в пошуках тварин, яких там ніколи не було, створюючи додаткове навантаження на природні території.
На цьому ризики не закінчуються. Автори згадують ще одну наукову статтю, опубліковану в журналі Nature Ecology & Evolution. У ній ідеться про те, що фотографії, відредаговані за допомогою ШІ, можуть псувати дані, які використовують біологи для дослідження дикої природи.
Як приклад наводиться реальний випадок із платформи iNaturalist. Користувач завантажив фотографію птаха з Бразилії, яку система визначила як рідкісний для цієї країни вид – червонокрилого трупіала. Насправді ж на знімку був місцевий птах – еполетовий оріол. Причиною помилки стало використання інструмента редагування з елементами штучного інтелекту від Google, який змінив характерні ознаки оперення.
Автори дослідження наголошують, що користувач не намагався нікого обдурити — він лише хотів зробити фото привабливішим. Проте навіть такі, на перший погляд, косметичні зміни можуть вводити в оману науковців і впливати на дані про поширення різних видів.
Оскільки найближчим часом глобальне регулювання такого контенту малоймовірне, дослідники закликають розвивати медіаграмотність і критичне мислення. На їхню думку, сьогодні особливо важливо навчитися ставити просте запитання перед тим, як повірити черговому вірусному відео: чи справді це сталося?