Вже понад сто років Антикітерський механізм називають першим аналоговим комп’ютером людства. Він умів передбачати затемнення та відстежувати рух небесних тіл. Але нове дослідження несподівано поставило під сумнів одну з головних тез: чи міг цей складний пристрій взагалі працювати так, як вважають сьогодні?
Про це розповідає EuroNews.
Понад 120 років тому випадкова знахідка біля берегів Греції перевернула уявлення про можливості античної цивілізації. Виявилося, що ще понад дві тисячі років тому люди створили складний механічний пристрій, здатний обчислювати рух Сонця й Місяця та передбачати сонячні й місячні затемнення. Саме тому сьогодні Антикітерський механізм часто називають першим аналоговим комп’ютером в історії людства.
Його знайшли у 1901 році водолази, які шукали морські губки біля грецького острова Антикітера. На дні моря вони натрапили на затонулий римський корабель. Серед амфор, бронзових статуй та інших артефактів лежав сильно пошкоджений шматок дерева й бронзи, який спочатку не викликав особливого інтересу. Лише через роки дослідники зрозуміли, що перед ними не випадковий уламок, а надзвичайно складний механізм.
Сьогодні артефакт зберігається в Національному археологічному музеї в Афінах. За оцінками археологів, його виготовили приблизно між 150 і 100 роками до нашої ери — майже тоді ж, коли затонув корабель.
Хто саме створив механізм, достеменно невідомо. Одна з найпоширеніших гіпотез пов’язує його з грецькими колоніями Коринфа, зокрема із Сиракузами, де працював знаменитий давньогрецький учений Архімед. Проте ця версія поки не має остаточного підтвердження.
Всередині пристрою містилося понад 30 бронзових зубчастих коліс, які людина приводила в рух вручну. Вони дозволяли визначати положення Сонця, Місяця та відомих на той час планет. На передній частині механізму була невелика кулька, пофарбована наполовину в білий, наполовину в чорний колір. Вона показувала фазу Місяця.
На зворотному боці розміщувалися круглі шкали, які допомагали відстежувати довгі природні цикли, визначати дати затемнень і навіть позначали календар загальногрецьких спортивних змагань.
Розгадати принцип роботи пристрою вдалося далеко не одразу. Механізм пролежав у морській воді понад дві тисячі років, тому майже повністю вкрився корозією й розпався на десятки уламків.
У 1959 році британський фізик Дерек де Солла Прайс почав детально його досліджувати. Згодом разом із грецьким фізиком Харалампосом Каракалосом він уперше використав рентгенівське та гамма-сканування, щоб “зазирнути” всередину механізму.
Саме тоді стало зрозуміло, наскільки складною була його конструкція. Науковці виявили 82 фрагменти пристрою та десятки шестерень. Деякі з них мали 127 або навіть 235 зубців — надзвичайно високу точність для свого часу.
Саме через цю знахідку у 2017 році компанія Google присвятила Антикітерському механізму спеціальний святковий логотип (doodle), назвавши його першим механічним комп’ютером.
Втім, далеко не всі загадки вже розгадані. Подальші комп’ютерні моделі, створені дослідниками Тоні Фрітом та Александром Джонсом, показали, що механізм міг не зовсім точно визначати положення Марса. Похибка могла сягати майже 38 градусів.
На думку авторів дослідження, це пояснюється не помилками майстрів, а рівнем розвитку астрономічних знань у Давній Греції.
Ще одна гіпотеза, висунута в новішому дослідженні, припускає, що навіть незначна похибка під час виготовлення деталей могла призводити до заклинювання механізму. Через це вчені досі сперечаються, чи працював він бездоганно в реальному житті, чи був радше демонстрацією інженерної майстерності. Важливо: ця версія також поки що не вважається остаточно доведеною.
Попри численні запитання, інтерес до Антикітерського механізму не згасає. У різних країнах створюють його діючі копії для музеїв та навчальних центрів.
Один із таких проєктів реалізували в Мексиці. Його автори сподіваються, що знайомство з найдавнішим механічним “комп’ютером” надихне нове покоління інженерів і науковців.
Як зазначає дослідник Рауль Перес Енрікес, Антикітерський механізм дозволяє буквально зазирнути в те, як люди понад дві тисячі років тому уявляли будову Всесвіту, коли в центрі світу, за їхніми переконаннями, перебувала Земля. Саме тому ця знахідка й сьогодні залишається одним із найвражаючих свідчень інженерного таланту античної цивілізації.
Як розповідало BitukMedia, звичайне занурення любителя дайвінгу перетворилося на відкриття, яке може змінити уявлення про судноплавство Середньовіччя. Те, що спершу виглядало як звичайні дерев’яні уламки на дні Боденського озера, виявилося рештками корабля, який пролежав під водою понад шість століть.